09.01.2025

Провадження №2/389/616/23

ЄУН 389/3185/23

Р І Ш Е Н Н Я

заочне

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2025 року                                         Знам`янський міськрайонний суд

Кіровоградської області

у складі: головуючого судді Українського В.В.,

за участю секретаря судового засідання Гой І.С.

розглянувши у підготовчому засіданні у приміщенні залу суду міста Знам`янка Кіровоградської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом правонаступників ОСОБА_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_3, до ОСОБА_4 про встановлення факту неприйняття спадщини у зв`язку з фактичним не проживанням за місцем реєстрації на момент відкриття спадщини,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просить встановити факт неприйняття ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5, у зв`язку з фактичним не проживанням за місцем реєстрації на момент відкриття спадщини.

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що він є сином ОСОБА_5 . Останній помер ІНФОРМАЦІЯ_2, розпорядження на випадок своєї смерті у вигляді заповіту не залишив, то ж спадкування після його смерті має відбуватися за законом.

Позивач вчасно, в установлений законом строк, звернувся до приватного нотаріуса Кропивницького районного нотаріального округу Гріцик Н.М. із заявою про прийняття спадщини. Але, як роз`яснив позивачу нотаріус 31.08.2023 за № 416/01-16, на сьогодні існує об`єктивна перешкода у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 в цілому. Відповідно до довідки виконавчого комітету Знам`янської міської ради Кіровоградської області № 01-19/85/7 від 13.01.2023, на день смерті ОСОБА_5 за однією з ним адресою була зареєстрована його дружина ОСОБА_4, яка з ним не проживала з червня 2020 року. Відповідач веде антисоціальний спосіб життя, жодних дій, які б свідчили про прийняття нею спадщини після смерті ОСОБА_5 не вчиняла. З цих підстав позивачем ставиться питання про встановлення факту неприйняття ОСОБА_4 спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_5 .

ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Ухвалою суду від 24 вересня 2024 року залучено до участі у справі правонаступників позивача ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Позивач в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, представник надала заяву, відповідно до якої підтримала вимоги позову та просить їх задовольнити, просить проводити розгляд справи без її участі. Судові витрати просить покласти на позивача.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, поважних причин своєї неявки суду не повідомив і від нього не надійшло заяви про відкладення розгляду справи, в зв`язку з чим, згідно з ухвалою Знам`янського міськрайонного суду розгляд цивільної справи проводився заочно.

Відповідно до вимог ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Враховуючи, що в справі є достатньо матеріалів, які вказують на права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін.

Повно, всебічно та об`єктивно дослідивши у судовому засіданні матеріали справи суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню за таких підстав.

ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 . ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2, про що Знам`янським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області складено відповідний актовий запис №260.

Відповідно до довідки виконавчого комітету Знам`янської міської ради Кіровоградської області №01-19/85/7 від 13.01.2023, ОСОБА_5 на час своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 був зареєстрований та проживав в АДРЕСА_1 . На день його смерті в будинку була зареєстрована але фактично не проживала з червня 2020 року дружина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до довідки виконавчого комітету Знам`янської міської ради Кіровоградської області №16-18/370/7 від 06.06.2023 ОСОБА_4 дійсно була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 . З 29.03.2019 по червень 2020 року. За період проживання за вказаною адресою ОСОБА_4 ніде не працювала, займалася вирощуванням квітів та розсади вдома, мала добрі сосунки з сусідами, але траплялися випадки зловживання алкогольними напоями ОСОБА_4, в ході чого вчинядися сімейні сварки та викликалася поліція. Сусіди спостерігали, що ОСОБА_4 могла підняти руку на свого чоловіка ОСОБА_5, який був інвалідом та не здійснювала належного догляду за ним.

Згідно з Інформаційними довідками зі Спадкового реєстру та копією спадкової справи №2/2023 заведеною приватним нотаріусом Кропивницького районного нотаріального округу Гріцик Н.М., після смерті ОСОБА_5 із заявою про прийняття спадщини звернувся син ОСОБА_1 .

Роз`ясненням нотаріуса від 31.08.2023 №416/01-16 повідомлено позивача про те, що на день смерті спадкодавця разом з ним проживала його дружина ОСОБА_4, яка вважається такою, що прийняла спадщину після смерті ОСОБА_5, як така, що на момент смерті спадкодавця була зареєстрована разом з ним за однією адресою, відповідно до приписів ч.3 ст. 1268 ЦК України. Для можливості одноосібно оформити спадкові права на майно рекомендовано звернутися до суду із заявою про встановлення відповідно факту в разі, якщо ОСОБА_4 фактично спадщину не прийняла через не проживання за місцем реєстрації.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зі статтями 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частина перша та друга статті 1220 ЦК України).

У частинах першій та другій статті 1223 ЦК України визначено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Частиною першою статті 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до частини першої статті 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Тобто, будь-яка особа, яка постійно проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається такою, що своєчасно прийняла спадщину.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

При розгляді справ про спадкування суди мають встановлювати: місце відкриття спадщини, коло спадкоємців, які прийняли спадщину, законодавство, яке підлягає застосуванню щодо правового режиму спадкового майна та часу відкриття спадщини. Обставини, які входять до предмета доказування у зазначеній категорії справ, можна встановити лише при дослідженні документів, наявних у спадковій справі. Належними доказами щодо фактів, які необхідно встановити для вирішення спору про спадкування, є копії документів відповідної спадкової справи, зокрема, поданих заяв про прийняття спадщини, виданих свідоцтв про право на спадщину, довідок житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.

Для вирішення питання щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин положень частини третьої статті 1268 ЦК України є необхідним встановлення місця проживання спадкодавця і спадкоємця.

Так, частиною першою статті 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Положення статті 29 ЦК України не ставлять місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації.

Право на вибір місця проживання закріплено у статті 33 Конституції України, відповідно до якої кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Під місцем постійного проживання розуміється місце, де фізична особа постійно проживає. Тимчасовим місцем проживання є місце перебування фізичної особи, де вона знаходиться тимчасово (під час перебування у відпустці, відрядженні, зокрема у готелі чи у санаторії, тощо).

За змістом пунктів 3.21 та 3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї. У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем може бути: довідка органу реєстрації місця проживання про те, що місце проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було зареєстровано за однією адресою зі спадкодавцем.

За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Верховний Суд у постанові від 21 жовтня 2020 року у справі № 569/15147/17 (провадження № 61-39308св18) вказав, що частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.

ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_3, про що Знам`янський відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 03 листопада 2023 року складено відповідний актовий запис 675.

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_1 заведена 04.03.2024 спадкова справа № 11/2024 приватним нотаріусом Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Іванюк Н.В., номер у спадковому реєстрі № 72092368.Відповідно до матеріалів спадкової справи спадкоємцями померлого є ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, які подали заяви до нотаріуса про прийняття спадщини. Спадкоємці отримали свідоцтво про право на спадщину на частину земельної ділянки кожен.

Судом встановлено, що на день смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, відповідач була за місцем фактичного проживання спадкодавця: АДРЕСА_1, але фактично не проживала за вказаною адресою з червня 2020 року.

Отже, оскільки ОСОБА_4 в житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 була зареєстрована, проте не проживала на день смерті спадкодавця, а сама по собі реєстрація місця проживання не може вважатися саме місцем проживання та свідчити відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України про своєчасність прийняття спадщини, тому ОСОБА_4, як спадкоємець не прийняла своєчасно спадщину, що відкрилася після смерті чоловіка, а отже, не набула права на спадкове майно.

Такі висновки відповідають правовій позиції, висловленій Верховним Судом у постановах від 27 лютого 2019 року у справі № 471/601/17-ц (провадження № 61-38452ск18), від 10 квітня 2020 року у справі № 355/832/17 (провадження № 61-27212св19) та від 19 травня 2021 року у справі № 937/10434/19-ц (провадження № 61-3620св210).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Тобто право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

ОСОБА_4 до нотаріуса не подавала заяву про прийняття спадщини, тому фактично спадщину не прийняла, тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 259, 263, 265, 273, 280-288, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Встановити факт неприйняття спадщини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5, в зв`язку з фактичним не проживанням за місцем реєстрації в АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 та  ОСОБА_3 судовий збір в розмірі по 605,60 гривень на кожного.

Заочне рішення може бути переглянуто Знам`янським міськрайонним судом Кіровоградської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цивільним процесуальним кодексом України.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач ОСОБА_2 проживає в АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_2 .

Позивач ОСОБА_3 проживає в АДРЕСА_3, РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач ОСОБА_4 останнє відоме місце проживання смт. Знам`янка Друга Кропивницького району Кіровоградської області, РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя В.В. Український