ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ   

 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

09 червня 2010 р.

№ 8/8

 
 

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., –головуючого (доповідач у справі),

 

Коваленка В.М.,

 

Короткевича О.Є.,

 

розглянувши касаційну скаргу

ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод" в особі ліквідатора Коляди В.І.

 

на постанову

від 24.02.2010 р. Львівського апеляційного господарського суду

 

у справі

№ 8/8 господарського суду Львівської області

 

за заявою

ДПІ у Шевченківському районі м. Львова

 

до	ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод", м. Львів

 

про	банкрутство

 

кредитор

Головне управління юстиції у Львівській області

 
 

в судовому засіданні взяв участь представник:

ліквідатора

Стадник А.Л., довір.

 
 

ВСТАНОВИВ:

  У провадженні господарського суду Львівської області знаходиться справа № 8/8  про банкрутство ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод".

Ухвалою господарського суду Львівської області від 23.05.2008 р. заяву Головного управління юстиції у Львівській області про грошові вимоги до боржника повернено без розгляду.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.11.2008 р. ухвалу господарського суду Львівської області від 23.05.2008 р. скасовано.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.03.2009 р. вказану постанову залишено без змін. Суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції, що грошові вимоги Головного управління юстиції у Львівській області, які складаються з сум виконавчого збору, є грошовими зобовʼязаннями у розумінні ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство)  та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів.

Ухвалою Верхового Суду України від 18.06.2009 р. відмовлено в порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 11.03.2009 р.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 03.11.2009 р. відмовлено Головному управлінню юстиції у Львівській області у визнанні його грошових вимог у сумі 170 090,83 грн.

Ухвала мотивована тим, що заявлені грошові вимоги не є грошовими зобовʼязаннями в розумінні Закону про банкрутство.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.02.2010 р. (судді: Михалюк О.В. –головуючий, Новосад Д.Ф., Мельник Г.І.) вказану ухвалу скасовано, визнано Головне управління юстиції у Львівській області кредитором боржника з грошовими вимогами у сумі 170 090,83 грн. та віднесено їх до шостої черги задоволення вимог кредиторів.

постанова ґрунтується на тому, що вимоги Головного управління юстиції у Львівській області є грошовими зобовʼязаннями у розумінні ст. 1 Закону про банкрутство.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод" в особі ліквідатора Коляди В.І. звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.

Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема ст. 1 Закону про банкрутство. На думку заявника касаційної скарги, відділ державної виконавчої служби не може виступати кредитором у справі про банкрутство, оскільки його вимоги виникли не на підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Заслухавши пояснення учасника судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, грошові вимоги Головного управління юстиції у Львівській області до боржника у розмірі 170 090,83 грн. ґрунтуються на відповідних постановах державного виконавця про стягнення з боржника виконавчого збору.

Вищий господарський суд України у постанові від 11.03.2009 р. зазначив, що такі грошові вимоги є грошовими зобовʼязаннями у розумінні ст. 1 Закону про банкрутство, тому підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів боржника.

Отже, вимога про сплату виконавчого збору є грошовим зобовʼязанням, яке відповідно до ст. 31 Закону про банкрутство підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів божника та задоволенню у шосту чергу.

 Статтею 11112 ГПК України встановлено, що вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обовʼязковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Проте, суд першої інстанції, ігноруючи обовʼязкові вказівки суду касаційної інстанції, неправомірно відмовив Головному управлінню юстиції у Львівській області у визнанні грошових вимог з тих підстав, що такі вимоги не є грошовим зобовʼязанням у розумінні ст. 1 Закону про банкрутство.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

У звʼязку з чим постанова суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін, як законна та обґрунтована.

Вищий господарський суд України також зазначає, що за наслідками  розгляду касаційної скарги (подання) згідно ст.ст. 125, 129 Конституції України та рішення Конституційного Суду України № 8-рп/2010 від 11.03.2010 р. постанова (ухвала) Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.  

На підставі наведеного та керуючись  ст.ст. 125, 129 Конституції України, рішенням Конституційного Суду України № 8-рп/2010 від 11.03.2010 р., ст. 1  Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 1115, 1117, 1119 –11112 Господарського процесуального кодексу України, суд

  ПОСТАНОВИВ:

  1.          Касаційну скаргу  ВАТ "Львівський дослідний нафтомаслозавод" в особі ліквідатора Коляди В.І. залишити без задоволення.

2.          Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.02.2010 р. у справі № 8/8 залишити без змін.

3.          постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.

      Головуючий                                                                                  Б.М. Поляков                                       Судді                                                                                                     В.М. Коваленко

             О.Є. Короткевич