УХВАЛА

09 січня 2025 року

м. Київ

справа №360/948/24

адміністративне провадження №К/990/50862/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,

суддів: Коваленко Н.В., Стеценка С.Г.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року у справі № 360/948/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Луганській області), у якому просив:

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Луганській області щодо здійснення розрахунку пенсії позивача у розмірі меншому, ніж визначено статтею 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" шляхом встановлення обмеження розміру індексації пенсії з 01.03.2024;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Луганській області здійснити розрахунок розміру пенсії позивача з врахуванням статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", здійснивши відповідний перерахунок пенсії з дати невірного розрахунку пенсії, тобто з 01.03.2024 з виплатою заборгованості за цей період з врахуванням фактично сплачених сум.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року позов задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо обмеження основного розміру пенсії ОСОБА_1, гарантованого статтею 8 Закону № 345-VI при перерахунку пенсії з 01.03.2024.

Зобов`язано ГУ ПФУ в Луганській області здійснити перерахунок основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2024 у відповідності до вимог статті 8 Закону № 345-VI, а саме у розмірі 80% заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону № 345-VI, з якої обчислюється пенсія, та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року, рішення Луганського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року скасовано. Прийнято нову постанову. У задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, Суд виходить з наступного.

За правилами пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до частини першої та четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункти 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).

Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції помилково застосував правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 07 червня 2024 року у справі №420/25804/23. На думку заявника, правовідносини, які були предметом розгляду у зазначеній справі, стосувалися обмеження розміру індексації пенсії за загальними підставами, тоді як предметом спору у цій справі є правомірність обмеження гарантованого мінімального розміру пенсії, встановленого законом, на підставі підзаконного нормативного акта.

Таким чином, висновки викладені Верховним Судом у постанові від 07 червня 2024 року у справі №420/25804/23, не стосуються питання застосування пункту 9 Постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" у взаємозв`язку зі статтею 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" та абзацом 3 частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а тому зазначені висновки не можуть бути застосовані у межах цієї справи.

Скаржник звертає увагу, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування пунктів 9, 10 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 у взаємозв`язку зі статтею 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" та абзацом 3 частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що касаційна скарга у даній справі має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Наведені скаржником аргументи потребують ретельної перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження, тому проаналізувавши підстави на яких подано касаційну скаргу у цій справі, Cуд погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року у справі №380/8336/24.

Разом з касаційною скаргою заявник подав клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги, мотивоване тим, що предметом позову є захист соціальних прав. Позивач є внутрішньо переміщеною особою, втратив своє житло та виїхав з місця свого проживання через повну його окупацію та військові дії, у зв`язку із чим перебуває у скрутному матеріальному становищі. На підтвердження зазначених обставин скаржник надав відповідні докази.

Вирішуючи заявлене позивачем клопотання про звільнення від сплати судового збору, Суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог частини першої статті 8 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон України № 3674-VI) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відповідно до частини другої цієї ж статті Закону суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

ОСОБА_1 просить звільнити його від сплати судового збору за подання касаційної скарги, оскільки розмір судового збору становить більше 5 % його розміру річного доходу.

На підтвердження таких обставин надає відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за 2023 - 2024 роки.

Зважаючи на викладене та враховуючи надані докази, Суд вважає, що у цій справі наявні підстави, передбачені пунктами 1 і 3 частини першої статті 8 Закону України № 3674-VI, за яких скаржник може бути звільнена від сплати судового збору.

Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, подана з дотриманням установленого процесуальним законом строку на касаційне оскарження, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.

З огляду на вказане та необхідність перевірити наведені обставини колегія суддів вважає, що слід відкрити касаційне провадження за поданою касаційною скаргою на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328, пп. "а, в" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Керуючись статтями 328, 329, 330, 334 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року у справі № 360/948/24.

Витребувати з Луганського окружного адміністративного суду справу № 360/948/24.

Установити учасникам справи строк протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець

Судді Н. В. Коваленко

С. Г. Стеценко