УХВАЛА

07 березня 2025 року

м. Київ

справа № 754/15239/24

провадження № 61-1907ск25

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Пархоменка П. І., суддів Гудими Д. А., Краснощокова Є. В. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Верховного Суду від 06 лютого 2025 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю YASNO "Київські енергетичні послуги" про стягнення коштів

постановив ухвалу про наступне:

1. 17 лютого 2025 року ОСОБА_1 надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Верховного Суду від 06 лютого 2025 року у справі № 754/15239/24.

2. Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без розгляду з таких підстав.

3. Відповідно до статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

4. Згідно з пунктами 2, 11 частини третьої статті 2 ЦПК повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами віднесено до основних засад (принципів) цивільного судочинства.

5. Пунктом 1 частини другої статті 43 ЦПК передбачено, що учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.

6. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК).

7. За змістом частини другої цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.

8. Нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.

9. У процесуальних правовідносинах, намагаючись донести свою думку до суду, учасники судового процесу, їхні представники, інші особи мають ретельно підбирати слова, а також з обережністю виявляти емоції щодо інших учасників, їхніх представників, суду, осіб, які не беруть участь у судовому процесі. Суд не повинен толерувати використання нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів, зокрема для надання характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям). Такі слова та символи не можна використовувати ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їхніх представників. Вказані дії є виявом очевидної неповаги до честі, гідності зазначених осіб з боку тих, хто такі дії вчиняє, і суперечать основним засадам (принципам) цивільного судочинства.

10. Подібні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц (провадження № 14-92цс19), від 07 листопада 2019 року у справі № 9901/324/19 (провадження № 11-632заі19),

від 07 квітня 2021 року у справі № 9901/23/21 (провадження № 11-64заі21), постанові Верховного Суду від 17 листопада 2022 року у справі № 822/5962/15 (адміністративне провадження № К/9901/26387/20).

11. Верховний Суд звертає увагу, що учасник справи повинен користуватися процесуальними правами виключно в межах завдань цивільного судочинства, сприяючи суду у здійсненні правосуддя. Якщо такий учасник вчиняє процесуальну дію з іншою метою, зокрема образити, принизити учасників судового процесу, їхніх представників, суд, висловити власні негативні емоції на їхні дії та рішення, він виходить за межі змісту відповідного процесуального права, тобто зловживає ним. Правова система має бути спроможною ефективно захистити себе від цих дій.

12. У касаційній скарзі ОСОБА_1 використовує образливі висловлювання, які є недопустимими під час написання ділових документів, виходять за межі нормальної, коректної та легітимної критики, відображають зневажливе ставлення до судової гілки влади, надає особисту характеристику суддям, оцінку їхній професійній діяльності, що неприпустимо при оформленні касаційної скарги.

13. Зокрема, ОСОБА_1 використовує в тексті скарги такі образливі висловлювання: "мені вже набридло пояснювати ТУПОГОЛОВИМ (це я про суддішок Касаційного цивільного суду ВСУ з якими мав справу)…", "…усі посилання цих НЕДОУМКІВ (ОСОБА_7 і "компашки") … є НІКЧЕМНИМИ … а деякі навіть не в "тему"…", "…за це порушення вимог КУ (ст.8) ОСОБА_7 і "компашка" підлягають однозначно покаранню", "… цим ДУБАРЯМ пояснюю…", "…ці "хамлюги" цього режиму їх НАХАБНО ПОРУШИЛИ…ух вони і #...!!!", "нагадую цим розумово-відсталим особам (це я про суддішокккккккккк ОСОБА_7 "компашки")…", "…БЕЗДАРЯ-ПЛЕБЕЯ…", "…у них навіть мізерних понять про ЧЕСТЬ, СОВІСТЬ, СПРАВЕДЛИВІСТЬ та ПРАВАХ ЛЮДИНИ уяви немає … вони на неї "насрали" (образно звичайно)!", "… ці НЕУЧ-ПЛЕБЕЇ цього злочинно- ІНФОРМАЦІЯ_1", "…слів НЕГОДУВАННЯ з мого боку до таких НЕГІДНИКІВ точно їм від мене не уникнути", "…суддішок…", "… треба ж бути такими розумово обмеженими…", "…правда для розумного - це я не про них…", "яке наївно-глупе висловлювання - "УХВАЛА ОСКАРЖЕННЮ НЕ ПІДЛЯГАЄ"!!!!!", "якщо суддя брутально порушив вимоги ст. 129 КУ…", "…а цей суддя при постановці даної ухвали просто на цю вимогу "поклав" (це ще я м`яко про його ПРАВОВИЙ БЕЗПРЕДЕЛ)…", "…цей його вислів… тупий до немогу і тому він НІКЧЕМНИЙ на усі 100!!!", "…то у вас точно розумова проблемка", "…коли аргументів у вас немає або з-за розумової обмеженості або корупційності або…", "…вони роблять НАЙТУПІШИЙ ВИСНОВОК…", "…а ці створіння, що "ліплять"?... вони явно приховані ДУРНІ-ПЛЕБЕЇ цього режиму…", "…корупційно-розумові дебіли-недоумки…", "… "плюючи" на права людини… ВПИХНУЛИ у ЦПКУ копупційні статті - я "дурею" від їх інтелекта … ну, що ще про пребеїв беззаконня та корупціонерів казати?...", "…тупо-корупційно "наклав"…", "…горе-суддішко ІНФОРМАЦІЯ_2", "…здається, що і ви по цій "стижині" розумових дебілів БЕЗ ЧЕСТІ І СОВІСТІ (як ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ) "підете" … нічого наслідки ви відчуєте … (імунітет проти розумово обмежених плебеїв … я маю) і зупинятись я не намірений… ух ви і @...!!!".

14. Використання нецензурної лексики, образливих та лайливих слів, символів, світлин аморального характеру зокрема є неприпустимим ані у заявах щодо суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, зокрема й касаційній скарзі та додатках до неї, ані у виступах учасників судового процесу та їх представників. Такі дії є свідченням зловживання наданими правами.

15. Отже, такі дії ОСОБА_1 зводяться до надання суб`єктивної характеристики, зокрема суддям, їх діям, звинуваченням у протиправних діяннях всупереч встановленій Конституцією України презумпції невинуватості.

16. Верховний Суд вважає, що звинувачення ОСОБА_1, зазначені у касаційній скарзі, переходять межі нормальної, допустимої та легітимної критики, є провокативними, недоречними та становлять явну неповагу до суддів та до суду як інституції; виклад касаційної скарги не відповідає критеріям ділової документації, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК.

17. Згідно з частиною третьою статті 44 ЦПК якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

18. Ураховуючи викладене, Верховний Суд визнає подання ОСОБА_1 касаційної скарги в такій редакції виявом неповаги до суду та зловживанням процесуальними правами, у зв`язку з чим касаційну скаргу необхідно залишити без розгляду.

19. Подібні висновки викладені в ухвалах Верховного Суду від 22 січня 2025 року та від 23 січня 2025 року у справі № 754/7132/24 (провадження № 61-706ск25).

20. Крім цього, з автоматизованої системи діловодства вбачається, що

ОСОБА_1 більше 15 разів звертався до Верховного Суду із подібними касаційними скаргами у справах про стягнення коштів, де він є позивачем, касаційне провадження в яких не було відкрите, зокрема, і з підстав зловживання процесуальними правами.

21. Вказані обставини дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 не керується завданням цивільного судочинства, не зацікавлений у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді справи, а фактично намагається змусити суддів прийняти рішення на його користь та висловлює явну неповагу до суддів та до суду як інституції.

22. Заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали (стаття 143 ЦПК).

23. Статтею 144 ЦПК визначено, що заходами процесуального примусу є: попередження, видалення із залу судового засідання, тимчасове вилучення доказів для дослідження судом, привід, штраф.

24. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 148 ЦПК у випадках зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

25. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлений прожитковий мінімум для працездатних осіб, який з 1 січня 2025 року становить 3 028,00 грн.

26. Таким чином, оскільки подана ОСОБА_1 касаційна скарга є виявом неповаги до суду та зловживанням процесуальними правами, суперечить основним засадам (принципам) цивільного судочинства, які полягають у їх недобросовісному використанні, Верховний Суд дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 908,40 грн.

Керуючись статтями 43, 44, 143, 144, 148, 260, 261, 392 ЦПК, Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Верховного Суду від 06 лютого 2025 року у справі № 754/15239/24 залишити без розгляду.

2. Стягнути зі ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1 ) в дохід державного бюджету (стягувач Державна судова адміністрація України, вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01021, код ЄДРПОУ 26255795) штраф у розмірі 908,40 грн (дев`ятсот вісім гривень) 40 коп.

3. Копію ухвали направити особі, яка подала касаційну скаргу, а також Державній судовій адміністрації України для звернення до виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: П. І. Пархоменко

Д. А. Гудима

Є. В. Краснощоков