Чи переходимо на літній час?

Перехід на літній час і досі регулюється постановою КМУ № 509 13.05.1996 Про порядок обчислення часу на території України, тому українці цієї ночі переводять стрілки годинників вперед.

Цей процес постійно викликає невдоволення і супротив. Кажуть, загравання з годинниковою стрілкою має поганий вплив на людські біоритми.

Тому на початку березня поточного року в Україні був прийнятий у першому читанні, а у другому надісланий на доопрацювання проект про відміну літнього часу. Чекаємо на результат!

Що в сусідів?

На літній час разом з нами переходять і наші сусіди: Польща, Молдова, країни Балтії. В інших країнах Євросоюзу переведення годинників було обов’язковим з 2001 року.

Але починаючи з 2021 року у Європарламенті лобують закон про відміну переведення годинників, хоча і в них цей процес наразі пригальмувався. У перспективі кожна країна сама обиратиме, за яким часом жити: літнім чи зимовим.

Звідки ж ноги ростуть?

Одним з авторів ідеї переходу на “літній час” є Бенджамін Франклін. Будучи американським послом у Парижі в 1784 році, він вирішив з метою заощадження свічок пробуджувати парижан на годину раніше дзвоном або пострілами з гармат. Ще той був жартівник!

Але то були лише квіточки. Першою ж серйозно за справу взялася Німеччина і запровадила переведення годинників на годину вперед під час Першої світової війни, щоб зекономити на вугіллі.

У стародавньому Римі було ще цікавіше!

Вважаєте, ніякої стабільності в сучасному світі нема? Але уявіть, що з давен давна для орієнтування в часі світовий день просто ділили на рівних дванадцять частин. Так, водяний годинник у стародавньому Римі під час зимового сонцестояння мав годину довжиною у 44 хвилини, а літнього – всі 75! Не те що ми. Година – це рівно 60 хвилин. Ми – щасливчики!