ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2021 року

м. Київ

справа № 490/6013/15-а

адміністративне провадження № К/9901/43889/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В. розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївського обласного військового комісаріату, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, про зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва у складі судді Батченка О.В. від 18.01.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Скрипченка В.О., Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В. від 24.05.2017,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У червні 2015 року ОСОБА_1 (далі у тексті цієї постанови також ОСОБА_1, позивач) звернувся з позовом до Миколаївського обласного військового комісаріату (далі у тексті цієї постанови також Комісаріат, відповідач), у якому просив зобов`язати відповідача внести відповідні зміни до фінансово-розрахункових документів та визначити грошове забезпечення (обчислити) з урахуванням посадового окладу, з якого обраховується його пенсія, у розмірі 1285 грн. з 01.07.2014.

2. Обґрунтовуючи вимоги позовної заяви, позивач посилався на те, що при звільненні з військової служби його посадовий оклад складав 1030 гривень і саме у такому розмірі був врахований при призначенні йому пенсії за вислугу років на підставі норм Закону України від 09.04.1992 №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

3. Військова частина, з якої його було звільнено з військової служби, була розформована і визначено її правонаступника.

4. На думку позивача, посада, з якої його було звільнено з військової служби, є рівнозначною посаді начальника служби окремої військової частини, але станом на 01.07.2012 його посадовий оклад було визначено у розмірі 1030 гривень, що не відповідає розмірам посадових окладів відповідної категорії військовослужбовців військової частини - правонаступника.

5. ОСОБА_1 зазначав, що його посадовий оклад визначений помилково і, на його переконання, повинен визначатися у розмірі відповідно до посадового окладу військовослужбовця військової частини - правонаступника, тобто у розмірі посадового окладу заступника начальника відділу - 1285 гривень.

6. У зв`язку з цим позивач вважає, що розмір його пенсії підлягає перерахунку, однак відповідач, на думку ОСОБА_1, протиправно та всупереч вимог закону відмовляється внести зміни у документи, які визначають розмір його грошового забезпечення, а також видати йому оновлену довідку для подання до пенсійного органу з метою здійснення перерахунку пенсії.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

7. Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 18.01.2017, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2017, у задоволенні позову відмовлено.

8. Приймаючи таку постанову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що правильність обчислення його грошового забезпечення, в тому числі стосовно визначення посадового окладу у розмірі 1030 гривень, підтверджена у судовому порядку судовими рішеннями у справі №1423/258/2011, якими зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити перерахунок його пенсії з урахуванням розміру 100 відсоткової надбавки за виконання особливо важливих завдань на підставі грошового атестату серії ЗС №413463, де, серед іншого, вказано його посадовий оклад саме у розмірі 1030 гривень.

9. Суди попередніх інстанцій відхилили твердження позивача про те, що відповідачем під час звільнення позивача в запас був невірно розрахований розмір посадового окладу, який має дорівнюватися до окладу за посадою начальника служби окремої військової частини у розмірі 1285 грн., оскільки такої посади позивач не обіймав. Підвищення розмірів посадових окладів, на яке посилався позивач, відбулося до його звільнення з посади юрисконсульта, тому відсутні передбачені законом підстави прирівнювати посадовий оклад позивача до грошового забезпечення інших військовослужбовців.

10. Вирішуючи цей спір, суди першої та апеляційної інстанції у оскаржуваних позивачем судових рішеннях наголошували, що нормативна база грошового забезпечення військовослужбовців була установлена з 1 січня 2008 року Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу".

11. На виконання цієї постанови наказом Міністра оборони України від 30.12.2007 №707 "Про встановлення посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України" було затверджено схеми посадових окладів та таблиця заміни розмірів посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України. Зокрема, майору ОСОБА_1 з 1 січня 2008 року за посадою юрисконсульта 830 центру технічного забезпечення Південного оперативного командування встановлено посадовий оклад в розмірі 1030 грн., що підтверджується записом у грошовому атестаті серії ЗС № 413463, виданим у зв`язку зі звільненням військовослужбовця.

12. Судами попередніх інстанцій взято до уваги й те, що Центр обліку надлишкового військового майна Збройних Сил України, який є правонаступником 830 центру технічного забезпечення Південного оперативного командування (в/ч А2784), звідки позивача звільнено з військової служби, є органом військового управління, який призначений для виконання функцій організації ведення обліку надлишкового військового майна (крім стрілецької зброї, боєприпасів та нерухомого майна), визначення його залишкової вартості, видачі нарядів на його вилучення та організації роботи щодо його списання з дотриманням вимог нормативно-правових актів України щодо охорони державної таємниці, а також інформаційно-довідкового забезпечення керівного складу.

13. У оскаржуваних судових рішеннях зазначено й про те, що обсяг виконуваних завдань та функцій, покладений на особовий склад Центру обліку надлишкового військового майна Збройних Сил України, перевищує обсяг завдань та функцій, які виконувалися військовослужбовцями 830 центру технічного забезпечення Південного оперативного командування (в/ч А2784) та інших аналогічних центрів, тому посадові оклади військовослужбовців Центру обліку надлишкового та списаного військового майна Збройних Сил України є вищими.

14. У зв`язку з наведеним, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для здійснення перерахунку пенсії, про який просив позивач, а відтак і для задоволення цього позову.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

15. Не погоджуючись із вищевказаними судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати, а справу направити на новий розгляд.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

16. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2013 , постановленої у справі №1423/258/2011, ОСОБА_1 проходив службу у Збройних Силах України та звільнений зі служби 06.08.2008.

17. При звільненні йому виданий грошовий атестат №413463 та додаткова довідка про види грошового забезпечення позивача, серед яких зазначено, що під час проходження військової служби він отримував надбавку за виконання особливо важливих завдань у розмірі 100% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років.

18. Цією ж ухвалою залишена в силі постанова Центрального районного суду м. Миколаєва від 16.03.2012, якою позов ОСОБА_1 задоволений, на ГУ ПФУ у Миколаївській області покладений обов`язок здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1, обраховуючи її виходячи з розміру 100%-ї надбавки за виконання особливо важливих завдань.

19. Відповідно до грошового атестату серії ЗС №413463 на дату звільнення ОСОБА_1 задоволений грошовим забезпеченням за посадою юрисконсульт виходячи з розрахунку: посадового окладу 1030 грн. 00 коп.; окладу за військове звання 125 грн. 00 коп.; 40% надбавки за вислугу років 462 грн. 00 коп.; 100% надбавки за виконання особливо важливих завдань 1617 грн. 00 коп.; 10% надбавки за таємність 103 грн. 00 коп.; 4% надбавка за класну кваліфікацію - 41 грн. 20 коп.; а також премія 10% - 103 грн. 00 коп., що загалом складає 3481 грн. 20 коп.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

20. У касаційній скарзі позивач наводить аргументи про те, що суди першої та апеляційної інстанцій не у повному обсязі врахували наявні у справі пояснення та документи, а також вимоги законодавства, яким урегульовано спірні правовідносини, неповно з`ясували обставини справи, які мають значення для правильного вирішення спору, тобто, на думку скаржника, допустили порушення норм матеріального і процесуального права, і це призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

21. Скаржник звертає увагу касаційного суду на те, що у військовій частині, де він проходив військову службу до звільнення, дійсно видавався наказ, яким були встановлені посадові оклади відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу".

22. Однак, як стверджує позивач, посадові оклади були встановлені виключно для штатних військовослужбовців, тоді як він штатну посаду не обіймав, а перебував на фінансовому забезпеченні.

23. Таким чином, ОСОБА_1 наголошує, що оновлений, у зв`язку з прийняттям відповідного рішення Уряду України, оклад йому не визначався і не встановлювався.

24. Як зазначається у касаційній скарзі, військова частина, де востаннє проходив службу позивач, не мала статусу юридичної особи, а фактично була філією. При цьому, позивач звертає увагу, що станом на день звільнення його з військової служби, ані командуванням військової частини, яка виступала органом фінансового забезпечення, ані командуванням військової частини, де він востаннє проходив службу, не було визначено розмір його посадового окладу та не видано відповідний наказ. Його посадовий оклад було визначено за тимчасовою таблицею й у оновленому розмірі встановлено так і не було. Лише із визначенням правонаступника військової частини, з якої його було звільнено, були встановлені посадові оклади, зокрема, для рівнозначної, як вважає позивач, посади заступника начальника відділу - 1285 гривень.

25. Скаржник не погоджується й з висновками судів попередніх інстанцій про те, що посада юрисконсульта, яку він обіймав до звільнення з військової служби, не є рівнозначною посаді заступника начальника відділу у новоствореній військовій частині, оскільки, на думку позивача, обсяг завдань військової частини - правонаступника є ідентичним та однотипним у порівнянні з розформованою військовою частиною з усіх напрямків діяльності. При цьому, правонаступником виконується більший обсяг лише документальних робіт за визначеними напрямками, але самих напрямків діяльності (завдань за призначенням) у військовій частині за останнім місцем його служби було значно більше.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

26. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

27. Частиною третьою статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у редакції, чинній станом на час призначення позивачу пенсії, було встановлено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством.

28. Згідно з абзацами першим-третім пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення:

відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;

щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

29. За правилами частини третьої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у редакції, чинній на 01.07.2014 - дату, з якої, як вважає позивач, у виникли підстави для перерахунку призначеної йому пенсії, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.

30. Відповідно до частини третьої статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" Кабінет Міністрів України постановою від 13.02.2008 №45 затвердив Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", згідно з пунктом 1 якого перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом (далі - особи), або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

31. Отже, вищенаведеними нормами законодавства передбачено, що при призначенні пенсій особам, які мають на це право згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та обчисленні їх розміру враховуються складові грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, зокрема, відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням.

32. Підставою ж для перерахунку пенсій, призначених за нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", є прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

33. Така позиція узгоджується з висновками щодо застосування норм частини третьої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", викладеними, зокрема, у постанові Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №359/5937/17, де колегією суддів зазначено, що з огляду на вказану норму права підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.

34. З установлених судами попередніх інстанцій обставин слідує, що при призначенні пенсії позивачу було враховано посадовий оклад за останньою займаною ним посадою перед звільненням у розмірі 1030 гривень.

35. Розмір посадового окладу станом на день звільнення позивача з військової служби було встановлено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" та виданим на його підставі наказом Міністра оборони України від 30.12.2007 №707 "Про встановлення посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України".

36. У подальшому, зокрема, й станом на час звернення до суду з цим позовом, жодного рішення про зміну розміру посадового окладу для категорії військовослужбовців, до якої належить ОСОБА_1, не приймалось.

37. Посилання ж позивача на ті обставини, що розмір його посадового окладу було визначено на підставі наказу, яким посадові оклади були встановлені виключно для штатних військовослужбовців, тоді як він штатну посаду не обіймав, оскільки перебував на фінансовому забезпеченні, а також на те, що його посадовий оклад було визначено за тимчасовою таблицею й у оновленому розмірі встановлено так і не було, стосуються правовідносин щодо проходження ним публічної служби й не охоплюються предметом спору і доказування у цій справі, які стосуються виключно питання перерахунку вже призначеної пенсії. Тому, такі обставини правильно не взяті до уваги судами попередніх інстанцій при вирішенні цього спору.

38. Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для перерахунку пенсії, призначеної позивачу, виходячи з посадового окладу заступника начальника відділу Центру обліку надлишкового військового майна Збройних Сил України, оскільки цієї посади позивач не обіймав і його було звільнено з військової служби з посади юрисконсульта.

39. При цьому, як установили суди, обсяг виконуваних завдань та функцій, покладений на особовий склад Центру обліку надлишкового військового майна Збройних Сил України, перевищує обсяг завдань та функцій, які виконувалися військовослужбовцями 830 центру технічного забезпечення Південного оперативного командування (в/ч А2784) та інших аналогічних центрів, тому посадові оклади військовослужбовців Центру обліку надлишкового та списаного військового майна Збройних Сил України є вищими.

40. За наведеного, відсутні підстави стверджувати, що посада заступника начальника відділу Центру обліку надлишкового військового майна Збройних Сил України є рівнозначною посаді юрисконсульта 830 центру технічного забезпечення Південного оперативного командування (в/ч А2784), яку обіймав позивач станом на момент звільнення його з військової служби.

41. Ураховуючи вищевикладене, Верховний Суд констатує, що розмір пенсії позивача обчислено у відповідності з вимогами законодавства, виходячи з посадового окладу, який йому було фактично встановлено за останньою посадою перед звільненням, і з якого йому здійснювалась виплата грошового забезпечення. При цьому, передбачених законом підстав для перерахунку пенсії позивача, починаючи з 01.07.2014, у даному конкретному випадку не виникло.

42. Таким чином, висновок судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення цього позову ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

43. Доводи ж касаційної скарги такого висновку судів попередніх інстанцій не спростовують і не дають підстав для визнання ухвалених ними судових рішень незаконними та їх скасування.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

44. За правилами частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

45. Зважаючи на вищезазначене, Верховний Суд, провівши касаційний розгляд справи у межах вимог і доводів касаційної скарги та повноважень, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, не виявив неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та/або порушень норм процесуального права, а тому не вбачає підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, які ухвалені відповідно до закону.

46. Керуючись статтями 340, 341, 344, 349, 350, 355, 356, підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, пунктом 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15.01.2020 №460-IX,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 18.01.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2017 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Судді: Я.О. Берназюк

І.В. Желєзний