Ухвала

03 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 462/2534/18

провадження № 61-2986св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Штелик С. П. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Петрова Є. В.,

учасники справи:

позивач - Львівська міська рада,

відповідач - ОСОБА_1, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Новосад Ольга Петрівна,

треті особи: Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, Львівське комунальне підприємство "Львівелектротранс", приватне підприємство "Інвест Оіл Груп",

особа, яка подала касаційну скаргу - перший заступник прокурора Львівської області в інтересах держави в особі територіальної громади м. Львова,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу першого заступника прокурора Львівської області в інтересах держави в особі територіальної громади м. Львова на ухвалу Львівського апеляційного суду в складі суддів: Ніткевича А .В., Бойко С. М., Копняк С. М., від 24 грудня 2019 року,

В С Т А Н О В И В :

У травні 2018 року Львівська міська рада в інтересах територіальної громади м. Львова звернувся до суду із позовом про витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 нежитлового приміщення загальною площею 179,5 кв.м по АДРЕСА_1 та зобов`язання повернути вказане майно за актом приймання-передачі територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради, скасування рішення приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Новосад О. П. про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна по АДРЕСА_1 із закриттям розділу державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Вимоги обґрунтовував тим, що власником нежитлових приміщень загальною площею 179,5 кв.м. по АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право власності, виданого згідно із рішенням виконкому Львівської міської ради № 531 від 17 липня 2009 року, є територіальна громада м. Львова. Вказана будівля знаходиться на балансоутриманні ЛКП "Львівелектротранс". Однак, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на підставі біржової угоди №Н-318-91 від 23 листопада 2009 року, укладеної на відкритих торгах, видавником якої зазначено Товарну біржу "Наша", власником цієї будівлі стало ПП "Західно-Український паливний дім". Звертає увагу, що рішення про відчуження комунального майна площею 179,5 кв.м по АДРЕСА_1 Львівською міською радою не приймалося.

26 серпня 2014 року державний реєстратор Бірак Є. В. зареєстрував право власності на зазначене нежитлове приміщення 179,5 кв.м за ПП "ІНВЕСТ ОІЛ ГРУП", а 10 грудня 2014 року приватним нотаріусом Новосад О. П. посвідчено договір купівлі-продажу, за яким нежитлове приміщення площею 179,5 кв.м перейшло у власність ОСОБА_1 .

Вважає, що спірне майно вибуло з володіння власника - територіальної громади м. Львова, поза його волею, що є підставою відповідно до статей 387, 388 ЦК України для витребування майна з володіння ОСОБА_1 на користь територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради.

Рішенням Залізничного районного суду м. Львова в складі судді Палюх Н. М. від 02 квітня 2019 року позов задоволено.

Витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь територіальної громади міста Львова в особі Львівської міської ради нежитлове приміщення загальною площею 179,5 кв.м по АДРЕСА_1 та зобов`язано ОСОБА_1 повернути вказане нежитлове приміщення за актом приймання-передачі територіальній громаді міста Львова в особі Львівської міської ради.

Скасовано рішення приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Новосад Ольги Петрівни (індексний номер: 17880859 від 10 грудня 2014 року) про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна по АДРЕСА_1, реєстраційний номер майна 417560046101.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Львівської міської ради 5 524 грн судового збору.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, у травні 2019 року представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2, подав апеляційну скаргу на указане судове рішення.

18 вересня 2019 року сторони у справі: Львівська міська рада, ОСОБА_1 та приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Новосад Ольга Петрівна - подали до суду спільне клопотання про затвердження мирової угоди, визнання нечинним рішення Залізничного районного суду м. Львова від 02 квітня 2019 року та закриття провадження у справі. До заяви додано оригінал Мирової угоди від 03 липня 2019 року. Предметом цієї Мирової угоди є врегулювання відносин, які виникли між сторонами у справі № 462/2534/18 щодо права власності на нежитлове приміщення загальною площею 179,5 кв.м, що знаходиться на АДРЕСА_1 та виплата компенсації за спірне нерухоме майно.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 24 грудня 2019 року клопотання Львівської міської ради, ОСОБА_1, приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Новосад Ольги Петрівни про затвердження мирової угоди від 03 липня 2019 року задоволено.

Затверджено мирову угоду, укладену між Львівською міською радою, ОСОБА_1, приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Новосад Ольгою Петрівною 03 липня 2019 року у такій редакції:

"Ми, що нижче підписались, Львівська міська рада (надалі - позивач), код згідно Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (код ЄДРПОУ) 04055896, юридична адреса: м. Львів, пл. Ринок, 1, в особі директора департаменту Пайонкевич Гелени Казимирівни, яка діє на підставі довіреності № 2901/вих-50 від 23.01.2019, ОСОБА_1 (надалі - відповідач-1), який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, паспорт № НОМЕР_2 виданий 26.04.2017 року, органом 4610, Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Новосад Ольга Петрівна (надалі - відповідач-2), які в подальшому разом іменуються "Сторони справи", а кожен окремо - "Сторона справи", та є сторонами цивільної справи № 462/2534/18 за позовом Львівської міської ради до ОСОБА_1, приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Новосад О. П., треті особи: Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, ЛКП "Львівелектротранс", ПП "Інвест Оіл Груп" про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування рішення про державну реєстрацію права власності, що перебуває у провадженні Львівського апеляційного суду (суддя-доповідач Ніткевич Андрій Васильович), погодили укладення цієї Мирової угоди на наступних умовах:

1.1. На розгляді Львівського апеляційного суду перебуває апеляційна скарга ОСОБА_1, на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 02.04.2019р. у справі № 462/2534/18 за позовом Львівської міської ради до ОСОБА_1, приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Новосад О. П., треті особи: Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, ЛКП "Львівелектротранс", ПП "Інвест Оіл Груп" про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування рішення про державну реєстрацію права власності (апеляційне провадження № 22-ц/811/1599/19).

2.1. Предметом цієї Мирової угоди є врегулювання відносин, які виникли між Сторонами справи № 462/2534/18 щодо права власності на нежитлове приміщення, загальною площею 179,5 кв.м, що знаходиться на АДРЕСА_1 ; проведення компенсації за спірне нерухоме майно.

2.2. Позивачем та відповідачем-1 визнається факт незаконного добросовісного володіння відповідачем-1 нежитловим приміщенням, загальною площею 179,5 кв.м, що знаходиться на АДРЕСА_1 про витребування якого вказується у позовній заяві.

2.3. У приватній власності відповідача-1 ОСОБА_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, паспорт № НОМЕР_2 виданий 26.04.2017 року органом 4610, залишається нежитлове приміщення загальною площею 179,5 кв.м на АДРЕСА_1, належне йому на праві приватної власності відповідно до договору купівлі-продажу від 10 грудня 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом ЛМНО Новосад О. П., за умови проведення відповідачем-1 компенсації вартості за спірне приміщення в порядку і на умовах, передбачених цією Мировою угодою.

3.1. Згідно з Висновку про вартість майна наданого ЛКП "Агенція ресурсів Львівської міської ради", вартість нежитлового приміщення, загальною площею 179,5 кв.м, що знаходиться на АДРЕСА_1 станом на 07.06.2019р. становила 1 898 800 (один мільйон вісімсот дев`яносто вісім тисяч вісімсот) грн.

3.2. Позивач та відповідач-1 домовилися встановити суму компенсації, що підлягає відшкодуванню на користь позивача в розмірі, визначеному вищевказаним Висновком про вартість майна станом на 07.06.2019 року, що становить 1 898 800 (один мільйон вісімсот дев`яносто вісім тисяч вісімсот) грн (Висновок про вартість майна є невід`ємним додатком до даної мирової угоди).

3.3. Компенсаційна виплата проводиться відповідачем-1 ОСОБА_1, на розрахунковий рахунок: 31416544013004,, МФО 899998, ЄДРПОУ 38007573, отримувач: УКУ Галицький район м. Львів, код класифікації доходів бюджету 24060300, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), призначення платежу: інші надходження (кошти по мировій угоді).

3.4. Відповідач-1 зобов`язується провести виплату компенсації на загальну суму 1 898 800 (один мільйон вісімсот дев`яносто вісім тисяч вісімсот) грн, у повному обсязі протягом тридцяти днів з дня набрання ухвалою суду про затвердження даної мирової угоди законної сили.

3.5. Відповідач-1 зобов`язується відшкодувати позивачеві витрати, понесені останнім при розгляді справи Залізничним районним судом м. Львова, а саме судовий збір в сумі 5 524 (п`ять тисяч п`ятсот двадцять чотири) грн. Відшкодування вказаних витрат проводиться протягом тридцяти днів з дня набрання ухвалою суду про затвердження даної мирової угоди законної сили на вказані позивачем банківські реквізити.

4.1. Сторони справи підтверджують, що укладення цієї Мирової угоди відповідає їх інтересам, волевиявлення є вільним, усвідомленим і відповідає їх внутрішній волі та переконанням, умови угоди є зрозумілі й відповідають реальній домовленості Сторін справи та спрямовані на реальне настання наслідків, обумовлених в ній.

4.2. Сторони справи стверджують, що цю Мирову угоду підписано повноважними особами і зобов`язання взяті ними за цією Мировою угодою є дійсними для Сторін справи; наслідки укладення цієї Мирової угоди, а також наслідки затвердження судом мирової угоди Сторонам справи відомі, додатково роз`яснені та зрозумілі.

4.3. Ця Мирова угода передається для затвердження у встановленому процесуальним законом порядку до Львівського апеляційного суду та набирає чинності з моменту її затвердження судом.

4.4. Відповідно до положень ч. 2 ст. 373 Цивільного процесуального кодексу України рішення Залізничного районного суду м. Львова від 02.04.2019р. у даній справі підлягає визнанню нечинним, а провадження у справі №462/2534/18 - закриттю апеляційним судом із постановленням відповідної ухвали.

4.5. Ухвала суду про затвердження цієї Мирової угоди є виконавчим документом. У випадку порушення відповідачем-1 умов цієї Мирової угоди щодо проведення компенсації або відшкодування позивачеві витрат, понесених при розгляді справи Залізничним районним судом м. Львова, ухвала суду про затвердження Мирової угоди підлягає примусовому виконанню в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

4.6. Ця Мирова угода підписана Сторонами у 4-ох (чотирьох) оригінальних примірниках, що мають однакову юридичну силу, по одному примірнику для Сторін угоди, а також для суду".

Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 02 квітня 2019 року визнано нечинним.

Провадження у справі за позовом Львівської міської ради до ОСОБА_1, приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Новосад Ольги Петрівни, треті особи: Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, ЛКП "Львівелектротранс", ПП "Інвест Оіл Груп" про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування рішення про державну реєстрацію права власності, закрито.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у лютому 2020 року до Верховного Суду, перший заступник прокурора Львівської області, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржене судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, на думку скаржника, не повно дослідив зібрані у справі докази та дійшов помилкових висновків про затвердження мирової угоди, укладеної сторонами справи. Прокуратура Львівської області не погоджується з оскарженим рішенням. Спірне майно є комунальною власністю територіальної громади м. Львова. Питання щодо відчуження указаної комунальної власності вирішується на пленарних засіданнях Львівської міської ради. За загальними правилами судове рішення не є підставою виникнення права власності на майно. Затвердження мирової угоди в даній справі суперечить вимогам закону та порушує права територіальної громади м. Львова.

Доводи інших учасників справи

У червні 2020 року представник Львівської міської ради - Павлова З. П., подала відзив на касаційну скаргу, посилаючись на те, що обставини справи судом апеляційної інстанції встановлені повно та відповідають фактичними обставинам, які склалися між учасниками даної справи. Мирова угода, яка затверджена апеляційним судом, укладена спільно сторонами справи з метою врегулювання спору, відповідає їх інтересам та не порушує вимог чинного законодавства. Особа, яка подала касаційну скаргу не враховує те, що станом на момент укладення та затвердження мирової угоди спірне майно зареєстровано за відповідачем, тобто документально перебуває у приватній, а не комунальній власності, що унеможливлює розгляд питання щодо такого майна на пленарному засіданні Львівської міської ради. Указана мирова угода не стосується відчуження комунального майна, оскільки її предметом є врегулювання спору між сторонами. У даній справі територіальна громада бере участь у спорі в особі Львівської міської ради, яка є єдиним представником відповідної громади згідно вимог закону. За умовами затвердженої судом мирової угоди територіальна громада м. Львова отримує грошову компенсацію вартості спірного майна, яка визначена висновком суб`єкта оціночної діяльності, що свідчить про відсутність порушення прав територіальної громади м. Львова і спростовує доводи касаційної скарги.

У червні 2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Стасишин Р. М., подав відзив на касаційну скаргу, посилаючись на те, що висновки апеляційного суду про затвердження мирової угоди є вірними і не порушують прав сторін та/або третіх осіб. Особа, яка подала касаційну скаргу помилково ототожнює укладення мирової угоди в даній справі з угодою щодо відчуженням майна, оскільки метою указаної мирової угоди є вирішення спору між сторонами. Прокурор не навів жодних обґрунтувань для здійснення представництва територіальної громади в даній справі, тобто не виконав відповідних вимог закону. Згідно вимог чинного законодавства представництво інтересів територіальної громади здійснює відповідна сільська, селищна або міська рада. У даній справі інтереси територіальної громади м. Львова представляє Львівська міська рада, яка ініціювала указаний спір, забезпечувала права громади під час розгляду справи та, реалізуючи надані законом представницькі повноваження уклала мирову угоду з іншими сторонами справи з метою врегулювання спору. Звертаючись до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, прокурор зовсім не обґрунтував підстав свого представництва, не вказав із чого вбачає нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів територіальної громади м. Львова Львівською міською радою.

У відзивах на касаційну скаргу заявники просили відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на його законність і обґрунтованість.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження у даній справі. Витребувано справу із суду першої інстанції.

У травні 2020 року справу передано судді-доповідачу.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Касаційне провадження за касаційною скаргою першого заступника прокурора Львівської області на ухвалу Львівського апеляційного суду від 24 грудня 2019 року підлягає закриттю з огляду на наступне.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи.

Однією з передумов забезпечення доступу до суду є наявність в особи права на судовий захист.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, з урахуванням доводів касаційної скарги, Верховний Суд виходив із необхідності дотримання права особи, яка подала касаційну скаргу, на доступ до суду.

Разом із тим, процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Оскільки касаційна скарга подана 11 лютого 2020 року, застосуванню підлягають норми ЦПК України, чинні у відповідній редакції.

Під час підготовки справи до касаційного розгляду з`ясовано, що перший заступник прокурора Львівської області не надав обґрунтувань підстав для представництва в даній справі прокуратурою інтересів територіальної громади м. Львова, тобто касаційна скарга підписана особою, яка не мала права її підписувати.

Порядок представництво інтересів громадянина або держави в суді визначено статтею 23 Закону України "Про прокуратуру".

Згідно частини першої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Згідно частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 Верховний Суд звернув увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Під час підготовки справи до касаційного розгляду з`ясовано, що в даній справі позов подано Львівською міською радою в інтересах територіальної громади м. Львова, яка брала участь у справі, самостійно забезпечувала права відповідної територіальної громади та, разом з іншими сторонами справи, уклала мирову угоду та просила суд апеляційної інстанції її затвердити з метою врегулювання спору.

Обґрунтувань підстав для представництва в даній справі інтересів територіальної громади м. Львова саме прокуратурою, з урахуванням здійснення представництва в судах попередніх інстанцій інтересів відповідної територіальної громади Львівською міською радою, Верховному Суду не надано.

Згідно вимог абзацу 2 частини першої статті 396 ЦПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що касаційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати.

Про закриття касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу (частина друга статті 396 ЦПК України).

За таких обставин касаційне провадження у справі слід закрити.

З урахуванням викладеного та керуючись статтею 396 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

У Х В А Л И В :

Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою першого заступника прокурора Львівської області на ухвалу Львівського апеляційного суду від 24 грудня 2019 року в справі за позовом Львівської міської ради до ОСОБА_1, приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Новосад Ольги Петрівни, треті особи: Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, Львівське комунальне підприємство "Львівелектротранс", приватне підприємство "Інвест Оіл Груп", про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування рішення про державну реєстрацію права власності.

Ухвала набирає законної сили з моменту її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: С. П. Штелик

А. А. Калараш

Є. В. Петров