ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2020 року

м. Київ

Справа № 923/965/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Волковицької Н.О., Сухового В.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Савінкової Ю.Б.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Берегиня"

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17 червня 2020 року (головуючий - Савицький Я.Ф., судді: Головей В.М., Разюк Г.П.) і рішення Господарського суду Херсонської області від 05 лютого 2020 року (суддя Пінтеліна Т.Г.) у справі

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Берегиня"

до: (1) Бериславської районної державної адміністрації, (2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерноком Херсон Агро"

про визнання незаконним і скасування розпорядження та визнання недійсним договору оренди землі.

(у судовому засіданні взяли участь представники Відповідача-2: Єрмоленко О.М., Стельникович О.І.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. В листопаді 2019 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Берегиня" (далі "Позивач", СТОВ "Берегиня") звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовом до Бериславської районної державної адміністрації (далі "Відповідач-1", Бериславська РДА) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерноком Херсон Агро" (далі Відповідач-2, ТОВ "Зерноком Херсон Агро") в якому просило:

- визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Бериславської РДА від 03.11.2016 № 634 "Про передачу земельної ділянки в оренду";

- визнати недійсним договір оренди землі від 08.11.2016, укладений між Бериславською РДА та ТОВ "Зерноком Херсон Агро", зареєстрований державним реєстратором Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області - Ковшом Максимом Володимировичем 18.11.2016 за індексним номером 32430550.

1.1. В обґрунтування заявлених вимог Позивач послався на те, що він є орендарем земельної ділянки, розташованої за адресою: Херсонська область, Бериславський район, с/рада Ольгівська з кадастровим номером 6520685500:03:001:0113, загальною площею 60,2635 га на підставі договору оренди землі, укладеного 20.04.2018 року між ним та Бериславською РДА.

1.2. Однак, ТОВ "Зерноком Херсон Агро" також вважає, що воно є орендарем наведеної земельної ділянки, оскільки остання перебуває у складі орендованої ним земельної ділянки загальною площею 120,8759 га, кадастровий номер 6520685500:03:010:0306 на підставі розпорядження Голови Бериславської РДА від 03.11.2016 за № 634 "Про передачу земельної ділянки в оренду" та на підставі договору оренди землі від 08.11.2016, укладеному між Бериславською РДА та ТОВ "Зерноком Херсон Агро".

1.3. Посилаючись на приписи земельного законодавства (зокрема, статтю 124 Земельного кодексу України), якими передбачена передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній чи комунальній власності за результатами проведення земельних торгів СТОВ "Берегиня" зазначало, що земельні торги не передували передачі земельної ділянки площею 120,8759 га, кадастровий номер 6520685500:03:010:0306, розташованої на території Ольгівської сільської ради Бериславського району Херсонської області в оренду ТОВ "Зерноком Херсон Агро", що є підставою для задоволення вищенаведених позовних вимог.

Короткий зміст і мотиви судових рішень

2. Рішенням Господарського суду Херсонської області від 05.02.2020, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.06.2020, у задоволенні позову відмовлено повністю.

2.1. Судові рішення мотивовані тим, що нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки - частки (паї), які виділялися оспорюваним розпорядженням та які становлять предмет оспорюваного договору, не є землями державної чи комунальної власності, а перебувають лише у розпорядженні відповідних рад та адміністрацій (резервний фонд), а тому надання таких ділянок у користування здійснюється без проведення земельних торгів, що передбаченні статтею 124 Земельного кодексу України, на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування.

2.1.1. При цьому, судами було застосовано висновки Верховного Суду, які викладено у постанові від 06.02.2018 у справі № 822/712/15, від 01.10.2019 у справі № 922/2723/17 та від 17.12.2019 у справі № 917/258/19.

2.2. Також, судами попередніх інстанцій було враховано, що розпорядження Голови Бериславської РДА від 05.03.2018 № 96 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок" на підставі якого було утворено та орендовано Позивачем земельну ділянку - кадастровий номер 6520685500:03:001:0113, скасовано на підставі рішення Господарського суду Херсонської області від 01.07.2019 у справі № 923/689/18.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

3. Не погодившись із судовими рішеннями, посилаючись при цьому на пункти 3 і 4 частини 2 статті 287 ГПК України, Позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою у якій просить рішення Господарського суду Херсонської області від 05.02.2020 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.06.2020 у даній справі скасувати, а справу направити на новий розгляд.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи касаційної скарги Позивача (узагальнено)

4. СТОВ "Берегиня" вказує, що при розгляді цієї справи суди попередніх інстанцій неправильно застосували приписи статей 25 та 124 Земельного кодексу України, позаяк не врахували, що орендована ТОВ "Зерноком Херсон Агро" земельна ділянка передавалася в оренду із земель резервного фонду, що в свою чергу потребувало проведення земельних торгів. Тут скаржник акцентує увагу на тому, що висновок Верховного Суду щодо застосування згаданих норм у подібних правовідносинах відсутній.

5. У касаційній скарзі скаржник зазначає також про те, що в порушення положень статей 86, 210, 238 ГПК України суди не дослідили наявні у справі докази, а саме договір оренди землі від 08.11.2016 та постанову Вищого господарського суду України від 13.10.2016 у справі № 923/185/16.

6. Крім цього Позивач вказує, що місцевий господарський суд прийняв рішення про права, інтереси та обов`язки Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерноком Агроюг" (далі ТОВ "Зерноком Агроюг"), але ж не залучив останнє до участі у даній справі.

Доводи відзиву Відповідача-1 (узагальнено)

7. Рішення судів попередніх інстанцій прийняті з урахуванням висновків Верховного Суду, вони є законними та обґрунтованими, а тому і підстав для їх зміни чи скасування немає.

Доводи відзиву Відповідача-2 (узагальнено)

8. Станом на сьогодні права Позивача взагалі не порушені оскаржуваними розпорядженням та договором оренди, адже судовими рішеннями у справах № 923/689/18 та № 923/1040/18 скасовано відповідне розпорядження та визнано недійсним договір оренди Позивача на частину спірної земельної ділянки.

9. Посилання Позивача на судові рішення у справі № 923/185/16, у яких (на його думку) підтверджено право державної власності на орендовану ТОВ "Зерноком Херсон Агро" земельну ділянку є безпідставними, адже у тих рішеннях навпаки встановлено, що земельна ділянка передбачена для передачі у власність громадянам - власникам земельних сертифікатів на право власності на земельні паї, проте у зв`язку із не набуттям громадянами власниками сертифікатів права власності на земельні ділянки дана ділянка обліковується як землі резервного фонду (не витребувані паї).

10. В цілому оскаржувані судові рішення прийнято з неухильним додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому у задоволенні касаційної скарги слід відмовити, а рішення судів залишити без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Обставини, встановлені судами попередніх інстанцій

11. 20.04.2018 між Бериславською районною державною адміністрацією (розпорядник землі та орендодавець) та СТОВ "Берегиня" (орендар) на підставі розпорядження орендаря від 10.04.2018 № 166 "Про передачу земельних ділянок в оренду", укладено договір оренди (далі - договір) земельної ділянки загальною площею 60,2635 га, у тому числі ріллі - 60,2635 га, кадастровий номер 6520685500:03:001:0113 в контурі № 15, ділянка № 1, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель резервного фонду (не витребувані паї) Ольгівської сільської ради, Бериславського району, Херсонської області (п. п. 1, 2 договору).

11.1. За умовами вказаного договору земельна ділянка передана в оренду строком на 10 років (п. 8 договору).

11.2. Право оренди СТОВ "Берегиня" на земельну ділянку з кадастровим номером 6520685500:03:001:0113 за вищевказаним договором оренди зареєстровано 27.04.2018, про що свідчить Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за № 122542536, сформований 02.05.2018.

12. Проте, судами установлено, що раніше, а саме 08.11.2016 між Бериславською РДА (орендодавець) та ТОВ "Зерноком Херсон Агро" (орендар) на підставі розпорядження Голови Бериславської РДА від 03.11.2016 за № 634 "Про передачу земельної ділянки в оренду" також було укладено договір оренди земельної ділянки.

12.1. Відповідно до п. 2 цього договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 120,8759 га (кадастровий номер: 6520685500:03:010:0306), в тому числі рілля - 120,8759 га, з цих земель рілля (невитребувані паї) - 120,0002 га та рілля під проектними шляхами і прогонами - 0,8757 га, із земель резервного фонду (невитребувані паї) на території Ольгівської сільської ради Бериславського району Херсонської області.

12.2. За пунктом 8 даного договору, він укладений на 20 років до моменту реєстрації права власності на земельні ділянки власниками земельних паїв в Державному реєстрі прав.

12.3. Передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розробки проекту землеустрою, на підставі Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), з метою передачі її в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 120,8759 га в контурі № 15 ТОВ "Зерноком Херсон Агро", розташованої на території Ольгівської сільської ради Бериславського району Херсонської області (п. 18 договору).

12.4. Згідно з п. 43 договору, цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

13. Поряд із цим, судами установлено, що відповідно до описової частини рішення Господарського суду Херсонської області від 18.04.2019 у справі № 923/558/18 державна реєстрація земельної ділянки загальною площею 120,8759 га, з кадастровим номером 6520685500:03:010:0306, яка надана в користування ТОВ "Зерноком Херсон Агро" на підставі договору оренди землі від 08.11.2016, була скасована внаслідок поділу зазначеної земельної ділянки та її припинення як об`єкта цивільних прав з 29.01.2018.

13.1. Також у справі № 923/558/18 місцевим господарським судом було встановлено факт проведення 29.01.2018 Відділом у Бериславському районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області реєстрації двох земельних ділянок:

- з кадастровим номером 6520685500:03:001:0112 площею 60,6124 га, яка розташована в Херсонській області, Бериславському районі, Ольгівської сільської ради, контур № 15 , ділянка № 2 , що було підтверджено копією Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 05.05.2018 за № НВ-6503803422018;

- з кадастровим номером 6520685500:03:001:0113 площею 60,2635 га, яка розташована в Херсонській області, Бериславському районі, Ольгівської сільської ради, контур № 15 , ділянка № 1, що було підтверджено копією Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 05.05.2018 за № НВ-6503803372018.

13.2. Господарський суд першої інстанції у справі № 923/558/18 встановив також, що орендарями новоутворених земельних ділянок стали: ТОВ "Зерноком Агроюг" (кадастровий номер 6520685500:03:001:0112 площею 60,6124 га) та СТОВ "Берегиня" (кадастровий номер 6520685500:03:001:0113, загальною площею 60,2635 га).

13.3. Предметом позову у справі № 923/558/18 було визнання права власності ТОВ "Зерноком Херсон Агро" на посіви та стягнення збитків з ТОВ "Зерноком Агроюг" і СТОВ "Берегиня" у розмірі 2 265 033, 54 грн.

14. В подальшому, рішенням Господарський суд Херсонської області від 01.07.2019 вже у іншій справі за № 923/689/18 були задоволені позовні вимоги ТОВ "Зерноком Херсон Агро" до Бериславської РДА Херсонської області про визнання незаконними та скасування розпоряджень Голови Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області від 20.12.2017 за №753 "Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок" та від 05.03.2018 за № 96 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок".

14.1. Підставою позову у справі № 923/689/18 була незгода ТОВ "Зерноком Херсон Агро" з поділом земельної ділянки площею 120,8759 га, кадастровий номер 6520685500:03:010:0306, право оренди на яку зареєстровано за ним, на дві частини: земельні ділянки за кадастровими номерами 6520685500:03:001:0112 та 6520685500:03:001:0113.

14.2. Пізніше постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.09.2019 у справі № 923/689/18 рішення Господарського суду Херсонської області від 01.07.2019 частково скасовано.

14.2.1. Апеляційний господарський суд погодився з висновком суду першої інстанції стосовно того, що Бериславська РДА при винесенні розпорядження від 05.03.2018 № 96 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок" допустила порушення статей 186, 186-1 Земельного кодексу України, оскільки затвердила технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки загальною площею 120,8759 га, яка перебуває в оренді ТОВ "Зерноком Херсон Агро" на підставі договору оренди землі, укладеного з Бериславською РДА, що не містила передбаченої статтею 56 Закону України "Про землеустрій" нотаріально посвідченої згоди на поділ чи об`єднання земельної ділянки з боку користувача - ТОВ "Зерноком Херсон Агро".

14.2.2. Водночас апеляційний суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання незаконним та скасування розпорядження голови Бериславської РДА від 20.12.2017 № 753 "Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок" задоволенню не підлягають, оскільки зазначене розпорядження вичерпало свою дію прийняттям, а сам по собі дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою, який надано цим розпорядженням, жодним чином не порушує прав та охоронюваних законом інтересів ТОВ "Зерноком Херсон Агро".

15. Отже, станом на момент розгляду даної справи № 923/965/19 розпорядження Голови Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області від 05.03.2018 за № 96 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок", на підставі якого було утворено земельну ділянку за кадастровим номером 6520685500:03:001:0113, визнано незаконним та скасовано.

16. При цьому, суди, при розгляді справи № 923/689/18, дійшли висновку про правомірність набуття "ТОВ "Зерноком Херсон Агро" права оренди земельної ділянки за кадастровим номером 6520685500:03:010:0306, загальною площею 120,8759 га та порушенням цих прав Бериславською РДА незаконною передачею вказаної земельної ділянки по відповідним частинам на користь ТОВ "Зерноком Агроюг" та СТОВ "Берегиня".

17. Поряд із цим, судами у даній справі встановлено також, що у матеріалах справи міститься постанова Вищого господарського суду України від 13.10.2016 у справі № 923/185/16, якою залишені без змін постанова Одеського апеляційного господарського суду від 23.06.2016 та рішення Господарського суду Херсонської області від 13.04.2016, якими в свою чергу, було задоволено позовні вимоги Фермерського господарства "Гармонія степу" до Бериславської районної державної адміністрації про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Бериславської районної державної адміністрації від 15.12.2015 № 590 "Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою передачі земельної ділянки в оренду"; визнання незаконним та скасування розпорядження голови Бериславської районної державної адміністрації від 21.12.2015 року № 609 "Про передачу земельної ділянки в оренду"; визнання недійсним договору оренди землі від 21.12.2015, укладеного між Бериславською РДА та ТОВ "Зерноком Агроюг".

17.1. Судами, у мотивувальних частинах відповідних рішень було вказано, що земельна ділянка за кадастровим номером 6520685500:03:010:0306, площею 120,8759 га, що розташована на території Ольгівської сільської ради Бериславського району Херсонської області, відноситься до земель резервного фонду, є сформованою як об`єкт цивільних прав держави (державна власність), цільове призначення землі - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

17.2. Задовольняючи позовні вимоги у справи № 923/185/16, суди дійшли висновку про те, що законодавством не визначено іншого способу і порядку передачі земельних ділянок державної власності в оренду, як на конкурентних засадах (земельних торгах), що не було дотримано в процедурі передачі в оренду земельної ділянки ТОВ "Зерноком Агроюг".

Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів попередніх інстанцій

18. Аналіз змісту касаційної скарги дає підстави стверджувати про те, що СТОВ "Берегиня" по суті вказує, що судами попередніх інстанцій не враховано належність земельної ділянки земель резервного фонду (невитребувані паї) до земель державної власності, які повинні передаватися у користування з проведенням земельних торгів, що передбаченні статтею 124 Земельного кодексу України та про що зазначено у судових рішеннях у справі № 923/185/16.

19. Поряд із цим, відповідно до вимог частини 1 статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

19.1. Ухвалою Верховного Суду від 10.09.2020 касаційне провадження у даній справі відкрито з підстав, передбачених пунктами 3 і 4 частини 2 статті 287 ГПК України.

19.2. Згідно з пунктами 3 і 4 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

- якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

- якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

20. Так, в ході розгляду цієї справи судами попередніх інстанцій встановлено та не спростовується сторонами, що земельна ділянка площею 120,8759 га, кадастровий номер 6520685500:03:010:0306, яка є предметом оспорюваного договору оренди є землею резервного фонду (невитребувані паї) сільськогосподарського призначення.

21. Стаття 84 Земельного кодексу України встановлює, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

21.1. Складовою реформування земельних відносин в Україні, є роздержавлення земель, тобто їх передача із державної та комунальної власності у приватну власність. Землі сільськогосподарського призначення можуть передаватися з державної у приватну власність різними способами, які залежать від організаційно-правової форми сільськогосподарських підприємств, які виступають землекористувачами.

21.2. Відносини щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій регламентовано, зокрема, статтею 25 Земельного кодексу України.

21.2.1. Відповідно до частини 1 цієї статті при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров`я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю).

21.3. Приписи щодо паювання земель сільськогосподарського призначення містить, зокрема Указ Президента України від 8.08.1995 № 20/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям", пунктом 1 якого визначено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

21.4. Організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками, особливості розпорядження землями та використання земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) регламентовано Законом України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" (в редакції чинній на момент прийняття оспорюваного розпорядження та укладення оспорюваного договору).

21.4.1. Статтями 1 та 2 вказаного Закону визначено, що право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом; громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай); громадяни України, евакуйовані із зони відчуження, відселені із зони безумовного (обов`язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадяни України, що самостійно переселилися з територій, які зазнали радіоактивного забруднення, і які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які проживають у сільській місцевості. Основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай); трудова книжка члена колективного або іншого сільськогосподарського підприємства чи нотаріально засвідчена виписка з неї .

21.4.2. Цим Законом повноваження щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) надані сільським, селищним, міським радам та районним державним адміністраціям.

21.4.3. Так, статтею 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" передбачено, що нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

22. Викладені вище норми дозволяють констатувати, що паювання земель сільськогосподарських підприємств як особливий порядок набуття у приватну власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення є способом приватизації цих ділянок членами таких підприємств, що узгоджується із змістом пункту 8 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України.

22.1. Таким чином, реалізація процедури паювання відповідної частини земель має своїм наслідком припинення права державної та комунальної власності на розпайовані землі, що зумовлює припинення й інших правомочностей щодо земельних ділянок державної та комунальної власності.

23. Аналізуючи вищенаведені приписи законодавства, можна дійти висновку, що нерозподілені частки (паї) не є землями державної чи комунальної власності, а лише перебувають у розпорядженні відповідних адміністрацій до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку.

24. У вказаному висновку колегія суддів Касаційного господарського суду звертається до висновків Великої Палати Верховного Суду, які було викладено у постанові від 01.10.2019 у справі № 922/2723/17 та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 17.12.2019 у справі № 917/258/19.

25. Поряд із цим, відповідно до правової позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, яку викладено у постанові від 06.02.2018 у справі № 822/712/15 надання нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок - часток (паїв) у користування здійснюється без проведення земельних торгів, що передбаченні статтею 124 Земельного кодексу України, на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування.

25.1. Таку ж позицію поділяє і Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, зокрема, у постанові від 21.02.2020 у справі № 647/195/18.

26. Як вже зазначалося, відмовляючи у задоволенні позову у даній справі суди виходили з того, що спірна земельна ділянка є землею резервного фонду (невитребувані паї) сільськогосподарського призначення, а тому її надання у користування здійснюється без проведення земельних торгів, що передбаченні статтею 124 Земельного кодексу України.

26.1. Вказаний висновок судів попередніх інстанцій повністю узгоджується із вказаними вище правовими позиціями Верховного Суду і більше того, самі тексти оскаржуваних судових рішень містять посилання на постанови Верховного Суду, зокрема, і на ті, які аналізувалися колегією суддів Касаційного господарського суду у цій постанові.

26.2. Зазначене повністю спростовує доводи скаржника в частині підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 297 ГПК України і позбавляє Касаційний господарський суд необхідності здійснювати подальший касаційний розгляд у цій частині, позаяк відповідно до положень пункту 4 частини 1 статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку).

27. Що ж до посилань скаржника на висновки судів у справі № 923/185/16, то тут колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 7 статті 75 ГПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду. При цьому, відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, який викладено у постанові від 01.09.2020 у справі № 907/29/19 правова оцінка - це висновок щодо застосування права за певних життєвих обставин; така оцінка може полягати, зокрема, у висновках, зроблених у зв`язку з установленими судом життєвими обставинами, про те, чи виникли юридичні наслідки та які саме, чи порушене право особи, чи виконане зобов`язання належним чином відповідно до закону та договору, чи певна поведінка є правомірною або неправомірною, чи додержано стороною вимог закону тощо.

28. Щодо доводів касаційної скарги СТОВ "Берегиня" в частині підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 297 ГПК України, Верховний Суд зазначає таке.

29. Скаржник вказав, що судами було порушено положення статей 86, 210, 238 ГПК України, адже ними не досліджено усі наявні в матеріалах справи докази. Але, аналіз оскаржуваних судових рішень свідчить про протилежне, позаяк судами достеменно досліджено оскаржуваний договір та враховано наявність судових рішень у справі № 923/185/16. Крім цього, колегія суддів вважає, що Позивачеві було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних правовідносин, як у матеріально-правовому, так і в процесуальному аспектах.

29.1. Більше того, пунктом 1 частини 3 статті 310 ГПК України (на який і посилається скаржник) чітко передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу. В той же час вище у даній постанові вже спростовано усі доводи скаржника про наявність визначеної ним підстави для касаційного оскарження.

30. У касаційній скарзі СТОВ "Берегиня" також зазначає про те, що судами прийнято рішення про права, інтереси та обов`язки особи - ТОВ "Зерноком Агроюг", яка не була залучена до участі у справі.

30.1. Проте, Касаційний господарський суд відхиляє наведений довід скаржника, оскільки останній не наділений повноваженнями представляти інтереси ТОВ "Зерноком Агроюг" у судах та замість вказаної особи вирішувати питання, чи порушені її права, інтереси або обов`язки, у зв`язку з прийняттям оспорюваних рішень у справі.

30.2. Аналогічний підхід у питанні застосування пункту 8 частини 1 статті 310 ГПК України вже застосувався Касаційним господарським судом, зокрема, у постанові від 03.09.2020 у справі № 910/17662/19.

31. Відповідно положень статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

32. В ході касаційного провадження з підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 4 частини 2 статті 297 ГПК України Верховним Судом не було встановлено допущених судами порушень норм процесуального права з наведених у касаційній скарзі мотивів, а тому і підстав для зміни чи відміни оскаржуваних судових рішень касаційний суд не вбачає.

33. Так як Верховний Суд з підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України дійшов висновку про закриття касаційного провадження, а з підстави, визначеної пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України - про залишення оскаржуваних судових рішень без змін, то судові витрати за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 296, 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційне провадження у справі № 923/965/19 за касаційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Берегиня" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17 червня 2020 року і рішення Господарського суду Херсонської області від 05 лютого 2020 року в частині підстави, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України закрити.

2. Касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Берегиня" в частині підстави, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишити без задоволення, а постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17 червня 2020 року і рішення Господарського суду Херсонської області від 05 лютого 2020 року у справі № 923/965/19 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Волковицька Н.О.

Суховий В.Г.