П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/537/20-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Григораш Віталій Олександрович

Суддя-доповідач - Мацький Є.М.

24 вересня 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мацького Є.М.

суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О.,



розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 липня 2020 року (рішення ухвалене суддею Григораш В.О. 08 липня 2020 року в м.Чернівці в порядку письмового провадження) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ



КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. 24.04.2020 року до Чернівецького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Державної податкової служби України, в якому просив :



1.1. визнати протиправним та скасувати рішення про результати розгляду скарги від 01.04.2020 року №11708/61990008060106.



2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 28.02.2020 року ним було надіслано відповідачу скаргу на Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 03.02.2020 року №Ф-0001053304 та Рішення від 03.02.2020 року №0001043304 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів та зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску. Вказану скаргу відповідачем отримано 02.03.2020 року.



3. 01.04.2020 року, на тридцятий календарний день з дня отримання скарги, відповідачем прийнято Рішення, за яким вирішено залишити скаргу без задоволення, а Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 03.02.2020 року №Ф-0001053304 та Рішення від 03.02.2020 року №0001043304 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів та зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску - без змін.



4. Позивач вважає, що відповідач прийняв спірне Рішення після проходження 20-денного строку, встановленого Законом №2464-VІ, а відтак Рішення є протиправним. Крім того, відповідачем на приймалось рішення про подовження строку розгляду скарги.



КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ



5. 8 липня 2020 року рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду позовні вимоги задоволено.



6. Визнано протиправним та скасовано рішення про результати розгляду скарги від 01.04.2020 року №11708/61990008060106.



7. Стягнуто на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України судові витрати - судовий збір в сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп., сплачений згідно платіжного доручення №61 від 21.04.2020 року.



КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ



8. Апелянт ДПС України, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.



9. Апелянт зазначив, що за результатами документальної планової виїзної перевірки встановлено порушення позивачем вимог п. 2 ч. 1 ст. 7, ч. 5 ст. 8, ч. 2 ст. 9 Закону України від 08.07.2010 року №2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", а саме не нараховано та не сплачено єдиний внесок за 2017-2018 роки на загальну суму 132362,99 грн., у зв`язку із заниженням суми чистого оподатковуваного доходу, що є базою для нарахування єдиного внеску.



10. На підставі вищезазначеного акту перевірки, Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 03.02.2020 року №Ф-0001053304 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 03.02.2020 року №0001043304.



11. За результатами розгляду оскарження зазначеної вимоги та рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області в адміністративному порядку, скаргу позивача залишено без задоволення.



12. Апелянт вважає безпідставним посилання позивача на редакцію абз. 7 ч. 4 ст. 25 Закону №2464 зі змінами внесеними Законом України від 16.01.2020 року №465-ІХ, за нормами якого скарга повинна бути розглянута ДПС в 20-денний строк з дня надходження, оскільки, на момент прийняття рішення по скарзі строк розгляду становив 30 календарних днів.



13. Таким чином, апелянт вважає, що ним при прийнятті рішення від 01.04.2020 року №11708/6/99-00-08-06-01-06 за результатом розгляду скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 28.02.2020 року №3, отриманої ДПС 02.03.2020 року за вх.№8898/6, дотримано порядок та і встановлений абз. 7 ч. 4 ст. 25 Закону №2464 строк розгляду зазначеної скарги, що й не спростовано матеріалами позову.



14. Крім того, апелянт вважає, що задоволенню в адміністративному судочинстві піддягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин. Проте, в контексті положень ч. 4 ст. 25 Закону № 2464 рішення по скарзі не є юридично значимим для позивача, оскільки зазначене рішення ДПС не має безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку.



ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ



15. ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 виданий 10.03.1998 року Першотравневим РВ УМВС України в Чернівецькій області (а.с. 34-37).



16. Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, позивач з 16.01.1995 року зареєстрований як фізична особа-підприємець, за адресою: АДРЕСА_1, в 28 (а.с. 39-41).



17. 03.02.2020 року ГУ ДПС у Київській області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмка) від 03.02.2020 року №Ф-0001053304, якою вимагалось від позивача сплатити недоїмку в сумі 132362,99 грн (а.с. 11).



18. Рішенням №0001043304 від 03.02.2020 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів та зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 18325,11 грн (а.с. 12).



19. 28.02.2020 року позивачем направлено на адресу Державної податкової служби України скаргу в якій просив скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмка) від 03.02.2020 року №Ф-0001053304 та рішення від 03.02.2020 року №0001043304 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів та зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску (а.с. 51-54).



20. Вказану скаргу відповідача отримав 02.03.2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та штрих-кодом Державної податкової служби України (а.с. 21).



21. Рішенням Державної податкової служби України від 01.04.2020 року №11708/61990008060106 про результати розгляду скарги відповідач повідомив позивача про те, що керуючись п. 4 розділу IV Порядку розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2015 року №1124, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.02.2016 за № 178/28308, вирішив вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 03.02.2020 року за №Ф-0001053304, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 03.02.2020 року №0001043304 ГУ ДПС у Київській області залишити без змін, а скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 від 28.02.2020 року №3 - без задоволення. Роз`яснено можливість оскарження рішення, прийняте за розглядом скарги, в судовому порядку (а.с. 55-56).



22. Рішення про результати розгляду скарги від 01.04.2020 року №11708/61990008060106 отримано позивачем 08.04.2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 57).



23. Вважаючи протиправним рішення про результати розгляду скарги від 01.04.2020 року №11708/61990008060106, позивач звернувся до суду.

ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН



24. Позивач зазначив, що абзаци 8 та 9 підпункту 2 пункту 9 розділу І Закону України від 16.01.2020 року №465-ІХ, які встановлюють двадцятиденний строк для розгляду скарги, набирають чинності з наступного дня за днем опублікування Закону №465-ІХ, - з 27.02.2020 року, а не з 01.07.2020 року, як помилково зазначає апелянт.



25. Оскільки вмотивоване рішення за скаргою позивача не було надіслано протягом 20-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску з дня, наступного за останнім днем закінчення строків. А отже, апелянтом протиправно прийнято 01.04.2020 року Рішення, за яким вирішено залишити скаргу позивача без задоволення, а вимогу про плату боргу (недоїмки) від 03.02.2020 №Ф-0001053304 та Рішення від 03.02.2020 №0001043304 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів та зборів або платником своєчасно не зарахованого єдиного внеску - без змін.



26. Також позивач вважає помилковими посилання у відзиві на правові висновки, наведені у постанові Верховного Суду від 24.06.2019 року №826/11001/15, оскільки суть спірних відносин у справі №826/11001/15 та в даній справі №824/537/20-а є різною.



27. Апелянт вказав, що за результатами документальної планової виїзної перевірки встановлено порушення позивачем вимог п. 2 ч. 1 ст. 7, ч. 5 ст. 8, ч. 2 ст. 9 Закону України від 08.07.2010 року №2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", а саме не нараховано та не сплачено єдиний внесок за 2017-2018 роки на загальну суму 132362,99 грн., у зв`язку із заниженням суми чистого оподатковуваного доходу, що є базою для нарахування єдиного внеску.



28. На підставі вищезазначеного акту перевірки, Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 03.02.2020 року №Ф-0001053304 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 03.02.2020 року №0001043304.



29. За результатами розгляду оскарження зазначеної вимоги та рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області в адміністративному порядку, скаргу позивача залишено без задоволення.



30. Апелянт вважає безпідставним посилання позивача на редакцію абз. 7 ч. 4 ст. 25 Закону №2464 зі змінами внесеними Законом України від 16.01.2020 року №465-ІХ, за нормами якого скарга повинна бути розглянута ДПС в 20-денний строк з дня надходження, оскільки, на момент прийняття рішення по скарзі строк розгляду становив 30 календарних днів.



31. Таким чином, апелянт вважає, що ним при прийнятті рішення від 01.04.2020 року №11708/6/99-00-08-06-01-06 за результатом розгляду скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 28.02.2020 року №3, отриманої ДПС 02.03.2020 року за вх.№8898/6, дотримано порядок та і встановлений абз. 7 ч. 4 ст. 25 Закону №2464 строк розгляду зазначеної скарги, що й не спростовано матеріалами позову.



32. Крім того, апелянт вважає, що задоволенню в адміністративному судочинстві піддягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин. Проте, в контексті положень ч. 4 ст. 25 Закону № 2464 рішення по скарзі не є юридично значимим для позивача, оскільки зазначене рішення ДПС не має безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку.



IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ



33. Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі по тексту - Закон), яким визначено порядок сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, та Податковим кодексом України (далі по тексту - ПК України).



34. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.



35. Приписами пункту 1 частини 2 статті 6 Закону встановлено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.



36. Згідно з частиною 8 статті 9 Закону платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.



37. Абзацом 3 частини 4 статті 25 Закону встановлено, що платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.



38. Частиною 12 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" визначено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу).



39. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи", внесені зміни до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", зокрема, з 01.10.2013 адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування здійснюється органами доходів і зборів України.



40. Відповідно до абзацу 1 частини 4 статті 25 Закону орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.



41. Так, пунктом 3 частини першої статті 14 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" передбачено, що органи доходів і зборів зобов`язані здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону.



42. Відповідно до пп.14.1.1-1 п.14.1 ст. 14 ПК України, адміністрування податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та інших платежів відповідно до законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (далі - податків, зборів, платежів) - це сукупність рішень та процедур контролюючих органів і дій їх посадових осіб, що визначають інституційну структуру податкових та митних відносин, організовують ідентифікацію, облік платників податків і платників єдиного внеску та об`єктів оподаткування, забезпечують сервісне обслуговування платників податків, організацію та контроль за сплатою податків, зборів, платежів відповідно до порядку, встановленого законом.



43. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.



V. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ



44. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої апеляційної скарги, Апеляційний Суд виходить з наступного.



45. Судом встановлено, що спір стосується недотримання ДПС України законодавчо встановленого строку розгляду скарги позивача на вимогу про сплату боргу (недоїмка) від 03.02.2020 року №Ф-0001053304 та рішення від 03.02.2020 року №0001043304 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів та зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.



46. Спеціальним законом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку є Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VІ (далі - Закон №2464-VI), що набрав чинності з 01.01.2011 року.



47. Відповідно до статті 1 Закону № 2464-VІ єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.



48. Згідно з пунктом четвертим частини першої статті 4 Закону №2464-VІ платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.



49. Страхувальниками, в свою чергу, вважаються роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" зобов`язані сплачувати єдиний внесок.



50. Відповідно до пункту першого частини другої статті 6 Закону №2464-VІ платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.



51. Отже, фізичні особи - підприємці, у відповідності до приписів спеціального закону, яким врегульований внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, є страхувальниками та зобов`язані своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.



52. До Закону № 2464-VІ неодноразово вносились зміни, в тому числі і до ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VІ, якою регламентовано право особи оскаржити в адміністративному порядку вимогу про сплату ЄСВ.



53. Судом встановлено, що 03.02.2020 року апелянтом винесено вимогу про сплату боргу (недоїмка) від 03.02.2020 року №Ф-0001053304, якою вимагалось від позивача сплатити недоїмку в сумі 132362,99 грн. та рішенням №0001043304 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів та зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 18325,11 грн.



54. 28.02.2020 року позивачем направлено на адресу Державної податкової служби України скаргу в якій просив скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмка) від 03.02.2020 року №Ф-0001053304 та рішення від 03.02.2020 року №0001043304 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів та зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.



55. Рішенням Державної податкової служби України від 01.04.2020 року №11708/61990008060106 про результати розгляду скарги відповідач вирішив вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 03.02.2020 року за №Ф-0001053304, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 03.02.2020 року №0001043304 ГУ ДПС у Чернівецькій області залишити без змін, а скаргу позивача - без задоволення.



56. Суд зазначає, що на момент винесення вимоги про сплату боргу (недоїмка) від 03.02.2020 року №Ф-0001053304 та рішення від 03.02.2020 року №0001043304 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів та зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, які в подальшому були оскаржено до ДПС України частини 1-4 ст. 25 Закону № 2464-VІ діяли в наступній редакції:



56.1. Рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.



56.2. Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.



56.3. У разі несплати або несвоєчасної сплати частини суми страхових внесків, що сплачується за рахунок коштів державного бюджету відповідно до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", положення цієї статті застосовуються виключно щодо суми страхових внесків, що має сплачуватися платником єдиного внеску.



57. У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.



58. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.



59. Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.



60. У разі несплати частини суми страхових внесків, що сплачується за рахунок коштів державного бюджету відповідно до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової і митної політики, інформує про це платників єдиного внеску.



61. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.



62. Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.



63. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.



64. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.



65. Орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску.



66. Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.



67. У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.



68. У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.



69. У випадках, зазначених в абзаці дев`ятому цієї частини, орган доходів і зборів також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.



70. В той же час, Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" від 16 січня 2020 року № 465-IX внесені зміни в тому числі і в ст. 25 Закону № 2464-VІ, а саме:



" АБЗАЦ 1: 2) у статті 25:



АБЗАЦ 2: у частині четвертій:



АБЗАЦ 3: абзац перший замінити трьома новими абзацами такого змісту:



АБЗАЦ 4 "4. Податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.



АБЗАЦ 5: Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена за результатами документальної перевірки, надсилається (вручається) платнику в порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.



АБЗАЦ 6: Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена з метою стягнення недоїмки з єдиного внеску у разі його несплати платником у визначені цим Законом строки, надсилається податковим органом платнику в паперовій та/або електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України".



АБЗАЦ 7: У зв`язку з цим абзаци другий - дванадцятий вважати відповідно абзацами четвертим - чотирнадцятим;



АБЗАЦ 8: абзаци сьомий і десятий викласти в такій редакції:



АБЗАЦ 9: "Податковий орган, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 20 календарних днів з дня отримання скарги на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Керівник (його заступник або уповноважена особа) податкового органу може прийняти рішення про подовження строку розгляду скарги платника єдиного внеску понад встановлений строк, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника єдиного внеску до закінчення 20-денного строку. Якщо вмотивоване рішення за скаргою платнику єдиного внеску не надсилається протягом 20-денного строку або протягом строку, подовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) податкового органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску з дня, наступного за останнім днем закінчення строків";



АБЗАЦ 10: "У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня отримання вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня отримання узгодженої вимоги, податковий орган надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби узгоджену вимогу про сплату недоїмки в електронній формі";



АБЗАЦ 11: після абзацу десятого доповнити новим абзацом такого змісту:



АБЗАЦ 12: "Порядок обміну інформацією між податковими органами та органами державної виконавчої служби визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику".



АБЗАЦ 13: У зв`язку з цим абзац одинадцятий вважати абзацом дванадцятим;



АБЗАЦ 14: в абзаці чотирнадцятому слово "дев`ятому" замінити словом "одинадцятому";



АБЗАЦ 15: у пункті 2 частини дванадцятої слова "накладається штраф у розмірі суми єдиного внеску" замінити словами і цифрами "накладають на банки штраф у розмірі 100 відсотків суми єдиного внеску".".



71. Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" встановлений особливий порядок набрання ним чинності, зокрема: " 1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім:… абзаців третього - сьомого та чотирнадцятого підпункту 2 пункту 9 розділу I цього Закону (зміни до частини четвертої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" щодо направлення вимоги про сплату недоїмки з єдиного внеску), які набирають чинності з 1 липня 2020 року…".



72. Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" був офіційно опублікований в газеті Голос України 26.02.2020 року №37 та набрав чинності на наступний день 27.02.2020 року, крім окремих його положень.



73. З аналізу положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" від 16 січня 2020 року № 465-IX суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що у зазначеному законі зміни щодо строку розгляду скарги із 30 днів до зменшення на 20 днів викладені у абзаці 9 по-порядку, який відповідно до Прикінцевих положень закону не відноситься до виключення (абзаців третього - сьомого та чотирнадцятого підпункту 2 пункту 9 розділу I цього Закону … щодо направлення вимоги про сплату недоїмки з єдиного внеску, які набирають чинності з 1 липня 2020 року) і набирають законної сили у загальному порядку - на наступний день після опублікування, тобто 27.02.2020 року.



74. Як встановлено колегією суддів, 28.02.2020 року позивачем направлено на адресу Державної податкової служби України скаргу в якій просив скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмка) від 03.02.2020 року №Ф-0001053304 та рішення від 03.02.2020 року №0001043304 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів та зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.



75. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що положення абзацу сьомого ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VІ "…Податковий орган, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 20 календарних днів з дня отримання скарги на адресу платника єдиного внеску поштою…" набирає чинності з 27.02.2020 року, тобто на наступний день після опублікування Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", оскільки у зазначеному законі зміни щодо строку розгляду скарги із 30 днів до зменшення на 20 днів викладені у абзаці 9 по-порядку, який відповідно до Прикінцевих положень закону не відноситься до виключення (абзаців третього - сьомого та чотирнадцятого підпункту 2 пункту 9 розділу I цього Закону … щодо направлення вимоги про сплату недоїмки з єдиного внеску, які набирають чинності з 1 липня 2020 року) і набирають законної сили у загальному порядку - на наступний день після опублікування, тобто 27.02.2020 року.



76. Разом із тим, колегія суддів зазначає, що скарга на вимогу про сплату боргу (недоїмка) від 03.02.2020 року №Ф-0001053304 та рішення від 03.02.2020 року №0001043304 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів та зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску була подана позивачем та зареєстровані ДПС України і прийняті до роботи після набрання чинності нової редакції ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VІ, тобто у період коли діяла норма, що передбачала право податкового органу розглядати скаргу протягом 20 днів із дня отримання, а не 30 днів із дня її отримання. Натомість рішення про результати розгляду вищевказаної скарги винесено відповідачем 01.04.2020 року, тобто з порушенням 20-денного строку на її розгляд, встановленого Законом України №2464-VI, у зв`язку з чим таке рішення визнається судом протиправним та таким, що підлягає скасуванню.



77. Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що рішення по скарзі не є юридично значимим для позивача та несвоєчасний розгляд скарги не порушує права позивача у спірних правовідносинах, оскільки приписами статті 25 Закону № 2464-VІ встановлено, що якщо протягом встановленого строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску, що свідчить про юридичні наслідки несвоєчасного надсилання вмотивованого рішення органом доходів і зборів який розглядав скаргу платника єдиного внеску.



78. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).



VІ. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.



79. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.



80. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.



81. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.



82. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.



83. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.



84. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Апеляційний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.




Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 липня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.



Головуючий

Мацький Є.М.

Судді

Залімський І. Г. Сушко О.О.




Увага! Цей сервіс доступній
у повній версії iplex
Перейти до повної версії iplex

Розгорнути
Згорнути
Документ не має змісту
Сервіс недоступний у гостьовому тарифі
"Звіт про зміни" - сервіс для швидкого ознайомлення зі змінами документа.
Звіт містить тільки змінені абзаці документа у поточній та попередній редакціях із зазначенням доданих та вилучених фрагментів.
Судове рішення включено в список зв`язків, тому що
на це рішення посилаються:
це рішення посилається на:
sud
0
({'regnum':'91806712','version':6664,'code_sud':'Сьомий апеляційний адміністративний суд','vid':'Постанова','forma':'Адміністративне','instance':'Апеляційна','region':'Вінницька область','date':'24.09.2020','title':'про визнання протиправним та скасування рішення','number':'824/537/20-а','suddja':'Мацький Є.М.','edrpou':'','links':'2464-17 2464-17|st7|p1 2464-17|st7 2464-17|st8|p5 2464-17|st8 2464-17|st9|p2 2464-17|st9 465-20 z0178-16 254к/96-ВР 2755-17 2464-17|st9|p12 406-18 2464-17|st14|p1 2464-17|st14 2755-17|st14|p14.1 2755-17|st14 254к/96-ВР|st19 2464-17|st1 2464-17|st4|p1 2464-17|st4 2464-17|st6|p2 2464-17|st6 2464-17|st25|p4 2464-17|st25 2464-17|st25|p1 1877-15 2755-17|st42 2747-15|st90 2747-15|st242 2747-15|st243 2747-15|st250 2747-15|st308 2747-15|st310 2747-15|st315 2747-15|st316 2747-15|st321 2747-15|st322 2747-15|st325 2747-15|st329'})