Постанова
Іменем України
29 липня 2020 року
м. Київ
справа № 305/1229/18
провадження № 61-20048св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,
Шиповича В. В. (суддя - доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Карпатський біосферний заповідник,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 03 жовтня 2018 року, ухвалене у складі судді Марусяк М. О. та постанову Закарпатського апеляційного суду
від 26 вересня 2019 року, прийняту у складі колегії суддів: Кожух О. А.,
Джуги С. Д, Куштана Б. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Карпатського біосферного заповідника про поновлення на роботі, визнання незаконними і скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності та наказу про звільнення.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що 07 липня 2004 року його призначено на посаду начальника Марамороського природоохоронного науково-дослідного відділення Карпатського біосферного заповідника (надалі - Марамороське ПНДВ).
Наказом директора Карпатського біосферного заповідника від 28 листопада 2017 року № 266 (далі - наказ № 266) його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану за неналежне виконання посадових обов`язків, встановлених посадовою інструкцією.
Наказом директора Карпатського біосферного заповідника від 16 квітня
2018 року № 95 (далі - наказ № 95) його притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану за неналежне виконання посадових обов`язків, встановлених посадовою інструкцією за внесення недостовірної інформації до звітних документів. Підставою для прийняття зазначеного наказу став акт службового розслідування порушення термінів відпуску і вивезення деревини та подання недостовірної інформації у звітності про рух лісофонду та лісопродукції по Марамороському ПНДВ від 11 квітня
2018 року.
Наказом директора Карпатського біосферного заповідника від 11 червня
2018 року № 128-к (далі -наказ № 128-к) його звільнено з посади начальника Марамороського ПНДВ з формулюванням: "За систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення, пункт 3 статті 40 Кодексу законів про працю України" (далі - КЗпП України).
Вважає, що накази № 95 та № 128-к є незаконними, оскільки зі змісту акту службового розслідування, який став підставою для видачі наказу № 95, вбачається, що його вини не встановлено, як і не визначено, які саме пункти посадової інструкції та трудові обов`язки ним порушено.
Про відсутність його вини у порушенні посадової інструкції свідчить те, що в.о. майстра з охорони природи Марамороського ПНДВ не повідомив його як начальника відділення про необхідність надання відстрочення на вивезення деревини. При цьому, оплата вартості лісопродукції, яка знаходиться в
кв. 3/39, Костилівською сільською радою мала бути проведена ще в березні місяці. Саме посадовою інструкцією майстра з охорони природи Карпатського біосферного заповідника визначено, що останній оформляє відповідні документи на відпуск лісопродукції споживачам, веде облік обсягів та перевіряє якість виконаних природоохоронних робіт. У зв`язку з чим він не зміг своєчасно повідомити про необхідність надання відстрочення на вивезення деревини.
Посилаючись на пункт 52 постанови Кабінету Міністрів України
від 23 травня 2007 № 761 "Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів" вказував, що у своєму рапорті на ім`я заступника директора ОСОБА_3, він просив дозволити виписати вказану лісопродукцію для власних потреб Марамороського ПНДВ, для забезпечення належної та нормальної роботи працівників Марамороського ПНДВ, і лише після отримання його дозволу, в звіті про рух лісопродукції, було відображено інформацію про її відпуск.
Вважав, що ним не вчинено дій, які б свідчили про введення в оману керівництво заповідника, оскільки деревина фактично не могла бути переміщена, бо була відпущена для власних потреб Марамороського ПНДВ. Стверджує, що йому не зрозуміло з яких мотивів в акті службового розслідування та наказі про оголошення догани зазначено, що він просив відпустити деревину для своїх власних потреб, а не для потреб Марамороського ПНДВ, як це було зазначено в рапорті та товарно-транспортній накладній.
Вказував, що відповідачем недотримано встановлену процедуру проведення службового розслідування, результати якого викладено в акті від 11 квітня 2018 року, оскільки розгляд проведено за його відсутності, незважаючи на те, що він наполягав щоб розгляд проводився з його участю, із можливістю надати свої пояснення з приводу обставин, що були предметом службового розслідування.
15 березня 2018 року директором заповідника видано наказ №58 "Про проведення планової весняної ревізії обходів та природоохоронних дільниць", яка мала бути проведена в період із 02 до 25 квітня 2018 року. Даним наказом зобов`язано начальників ПНДВ після проведення весняної ревізії належно оформлені матеріали (акти ревізій, інвентаризаційні відомості, відтиски тавр та акти огляду місць рубок) подати в адміністрацію на перевірку та затвердження в термін до 15 травня 2018 року та зобов`язано відділ державної охорони ПЗФ (Проць М. Д.) відділу відтворення, збереження природних екосистем та використання природних ресурсів ( ОСОБА_4 ) подати акти контрольної ревізії на розгляд та затвердження в термін до 25 травня 2018 року.
На виконання наказу № 58 ним 15 травня 2018 року подано матеріали весняної ревізії в адміністрацію на перевірку та затвердження, що підтверджується резолюцією дирекції. Проте ще 11 травня 2018 року адміністрацією заповідника проведено контрольну ревізію обходу № 3 Марамороського ПНДВ кв.4 вид.4 та 6, в ході якої, начебто, виявлено незаконні рубки дерев в зимовий період 2017-2018 років.
З висновками проведеної контрольної ревізії він не погоджувався, вважав їх необ`єктивними та сфальсифікованими, оскільки ревізію проведено з порушенням встановленого порядку. Контрольна ревізія мала бути проведена у відповідності до наказу № 58 за результатами планової ревізії, яка проведена ним 15 травня 2018 року.
Передчасне проведення контрольної ревізії 11 травня 2018 року, мало бути мотивоване певною необхідністю, про що він як відповідальна особа, мав бути належним чином проінформований.
Вважав, що профспілковий комітет Карпатського біосферного заповідника згоду на його звільнення з посади не давав, а лише запропонував переведення на іншу вакантну посаду - майстра з охорони природи Рахів-Берлибаського ПНДВ.
Крім того, стверджував, що в наказі від 25 травня 2018 року № 140 зазначено, що матеріали та акт службового розслідування, яке було проведено 21 травня 2018 року, направлено для проведення розслідування до Рахівського ВП ГУНП в Закарпатській області, однак жодних відомостей Рахівським ВП до ЄРДР не внесено.
Посилаючись на викладені обставини просив суд:
- визнати незаконними та скасувати наказ директора Карпатського біосферного заповідника ОСОБА_5 від 16 квітня 2018 року № 95 "Про розгляд акта службового розслідування та притягнення до дисциплінарної відповідальності";
- визнати незаконним та скасувати наказ заступника директора - головного природознавця Карпатського біосферного заповідника ОСОБА_3 від 11 червня 2018 року № 128-к "Про звільнення ОСОБА_1 " за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків покладених на нього трудовим договором;
- поновити його на посаді начальника Марамороського ПНД відділення Карпатського біосферного заповідника.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 03 жовтня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач допустив неналежне виконання посадових обов`язків, що тягне за собою дисциплінарну відповідальність.
При обранні виду стягнення, керівництвом заповідника було враховувано ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Порушень статті 43 КЗпП України при звільненні позивача судом не встановлено.
При цьому, суд першої інстанції відхилив доводи позивача щодо його звільнення в період тимчасової непрацездатності, як безпідставні, оскільки в день свого звільнення позивач перебував на роботі, був ознайомлений з наказом про звільнення 11 червня 2018 року об 11-30 год. Докази того, коли було відкрито лікарняний та він поступив на амбулаторне лікування суду не надано. Крім того, судом враховано, що позивач, як на підставу свого позову не посилався на звільнення у період тимчасової непрацездатності.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 26 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 03 жовтня 2018 року залишено без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 допустив неналежне виконання посадових обов`язків, що тягне за собою дисциплінарну відповідальність, при цьому позивачем не доведено незаконності наказу № 95.
Встановивши, що підставою видачі наказу № 128-к є систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором, апеляційний суд дійшов висновку, що рекомендація профспілкової організації розглянути можливість переведення позивача на іншу роботу не може вважатися відмовою у дачі згоди на розірвання трудового договору.
Апеляційний суд також погодився з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав вважати, що позивач був звільнений в період тимчасової непрацездатні, зазначивши, що ОСОБА_1 на час ознайомлення з наказом № 95 об 11-30 год. був на роботі, у табелі обліку робочого часу за червень 2018 року міститься відмітка про відпрацювання ним 8 годинного робочого дня, а в акті про відмову у наданні письмових пояснень та в наданні згоди на переведення на іншу посаду зазначено, що ОСОБА_1 не повідомив адміністрацію про наявність у нього будь-яких обставин (зокрема, перебування у відпустці, відрядженні, тимчасової непрацездатності тощо), які б обмежували право адміністрації на звільнення його з ініціативи власника або уповноваженого органу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 03 жовтня 2018 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 26 вересня 2019 року, а справу направити на новий розгляд.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 Цивільного процесуального кодексу України
(тут і надалі за текстом, в редакції Кодексу на час подання касаційної скарги) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 18 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано її матеріали із Рахівського районного суду Закарпатської області.
У січні 2020 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 30 березня 2020 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів, у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди неповно з`ясували обставини справи, надали неправильну оцінку зібраним доказам, внаслідок чого дійшли передчасного висновку про відмову в задоволенні позову. Службове розслідування роботодавцем мало проводитися у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 950. Крім того, йому не було надано можливості ознайомитися з результатами службового розслідування та дати свої пояснення щодо вказаних фактів у акті службового розслідування
від 21 травня 2018 року.
Профспілковий орган згоди на його звільнення не надав.
Стверджує, що в порушення вимог частини третьої статті 40 КЗпП України його звільнення відбулося у період тимчасової непрацездатності.
Звертає увагу касаційного суду, що апеляційний суд не надав оцінки тому факту, що відповідач не виконав ухвалу суду першої інстанції про витребування оригіналів письмових доказів, а судом першої інстанції досліджено неналежні докази, чим допущено порушення частини шостої статті 95, частини другої статті 229 ЦПК України.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У січні 2020 року Карпатський біосферний заповідник направив до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, оскільки при їх ухваленні правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.
Звертає увагу, що при застосуванні та обранні виду дисциплінарного стягнення, адміністрацією додержані правила і порядок викладені у
статтях 148-149 КЗпП України.
Доводи, викладені у касаційній скарзі, висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, а доводи позивача щодо його звільнення в період тимчасової непрацездатності, спростовуються, зокрема, тим, що за
11 червня 2018 року йому було нараховано та виплачено заробітну плату.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що наказом від 07липня 2004 № 448-к ОСОБА_1 призначено на посаду начальника Марамороського ПНДВ Карпатського біосферного заповідника.
Договором про повну індивідуальну матеріальну відповідальність
від 08 червня 2005 року ОСОБА_1 прийняв на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження ввірених йому заповідником матеріальних цінностей.
Наказом директора Карпатського біосферного заповідника від 28 листопада 2017 № 266 ОСОБА_1 оголошено догану за неналежне виконання посадових обов`язків, встановлених посадовою інструкцією начальника Маромороського ПНД відділення.
Наказом директора Карпатського біосферного заповідника від 16 квітня
2018 № 95 ОСОБА_1 оголошено догану за неналежне виконання посадових обов`язків, встановлених посадовою інструкцією, внесення недостовірної інформації до звітних документів.
Підставою для застосування до ОСОБА_1 догани стали результати проведеного службового розслідування, викладені в акті від 11 квітня
2018 року.
Актом службового розслідування, складеним 11 квітня 2018 року на виконання наказу від 05 квітня 2018 року № 87 "Про проведення службового розслідування", у період з 06 квітня по 11 квітня 2018 року щодо факту порушення термінів відпуску і вивезення деревини та подання недостовірної інформації у звітності про рух лісофонду та лісопродукції по Марамороському ПНД відділенню, встановлено наступне:
- Карпатським біосферним заповідником виписано лісорубні квитки:
№ 10 (п/п) від 27 червня 2017 року серія 02 ЛКБ № 525178 на рубку дров`яної деревини - 3 м3; № 17 (п/п) від 31 липня 2017 року
серія 02 ЛКБ № 525185 на рубку ділової деревини - 6 м3 та дров`яної деревини - 4 м3 - для утримання полонинського господарства (опалення стаї та будівництва тимчасового будиночка для проживання вівчарів) на АДРЕСА_1 )
- відповідно до вказаних лісорубних квитків, строк закінчення вивезення лісоматеріалів - 31 березня 2018 року.
Обставини, встановлені в акті від 11 квітня 2018 року підтверджено довідкою від 10 квітня 2018 року № 769, складеною заступником начальника відділу державної охорони Щерби В. М.
В порушення статей 2, 46, 50, 51 Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 23 травня 2007 року № 761 та посадової інструкції, начальник Марамороського ПНДВ ОСОБА_1 не забезпечив відпуск, у встановленому порядку та встановлені строки, вказаної лісопродукції для потреб полонинського господарства. Не подав обґрунтованої письмової заяви про необхідність оформлення відстрочення на вивезення деревини.
За результатами службового розслідування комісія дійшла висновку, що ОСОБА_1 допустив неналежне виконання посадових обов`язків начальника Марамороського ПНДВ, встановлених посадовою інструкцією, що призвело до порушення Порядку спеціального використання лісових ресурсів. Своїми діями ОСОБА_1 залишив заготовлену деревину на місцях рубок після закінчення строків її заготівлі і вивезення, при цьому намагався приховати цей факт, шляхом оформлення товарно-транспортної накладної (ще 30 березня 2018 року), відобразивши рух лісопродукції на баланс Марамороського ПНДВ, хоча фактичного вивезення її з місця рубки не відбулося.
З акту службового розслідування від 11 квітня 2018 року встановлено, що
від ОСОБА_1 отримано пояснення, у яких він вказував, що ним несвоєчасно були подані документи для оформлення відстрочення на вивезення вказаної деревини у зв`язку з тим, що в.о. майстра з охорони природи ОСОБА_7 несвоєчасно повідомив його про залишки лісопродукції в кв. 3/39.
Згідно рапорту ОСОБА_1, адресованого заступнику директора-головному природознавцю ОСОБА_3, позивач просив дозволити виписати лісопродукцію 6 м3 будівельного лісу та 7 м3 дров ІІІ сорту.
З довідки Карпатського біосферного заповідника від 04 червня
2018 року, судами встановлено, що в кв. АДРЕСА_1 відсутні будь-які будівлі чи споруди на обслуговування яких могла бути використана вказана лісопродукція - 6 м3 будівельного лісу та 7 м3 дров ІІІ сорту.
В акті службового розслідування від 11 квітня 2018 року ОСОБА_1 письмово зазначив свої зауваження, мотивуючи їх виключно тим, що Костилівська сільська рада не провела оплату за лісопродукцію, що призвело до несвоєчасного подання ним рапорту на відстрочення.
Згідно посадової інструкції начальника природоохоронного науково-дослідного відділення, затвердженої 01 лютого 2017 року, з якою
ОСОБА_1 був ознайомлений, начальник природоохоронного відділення особисто організовує виконання ПНДВ господарських робіт та забезпечує облік та звітність про господарську діяльність відділення.
Наказом від 11 липня 2018 № 128-к ОСОБА_1 звільнено з посади начальника Марамороського ПНДВ Карпатського біосферного заповідника за пунктом 3 статті 40 КЗпП України за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
Підставами для звільнення в наказі вказано: акт службового розслідування від 21 травня 2018 року; акт контрольної ревізії від 11 травня 2018 року;
акт про відмову ОСОБА_1 від надання письмових пояснень та підписання акта контрольної ревізії від 14 травня 2018 року; згода профспілки на звільнення; розпорядження від 08 червня 2018 року № 47 про надання ОСОБА_1 можливості надати письмові пояснення з приводу допущених ним порушень та пропозиція щодо переведення ОСОБА_1 на вакантну посаду майстра з охорони Рахів-Берлибаського ПНДВ; акт про відмову ОСОБА_1 від надання пояснень та відмову від надання згоди на переведення на вакантну посаду майстра з охорони Рахів-Берлибаського ПНДВ.
Згідно акту контрольної ревізії від 11 травня 2018 року в кв. № 4 вид. № 4 та № 6 було виявлено незаконні рубки дерев породи "ялина" в кількості 10 шт, загальною кубомасою 12 м3, таксовою вартістю 2 192 грн. Розмір шкоди заподіяної природно-заповідному фонду складає 55 526грн. Рубка скоєна в зимовий період 2017-2018 років.
Допитаний у якості свідка начальник відділу державної охорони ПЗФ
ОСОБА_8 суду пояснив, що 11 травня 2018 року створено комісію для проведення контрольної ревізії, оскільки було отримано інформацію про самовільні рубки. ОСОБА_1 був на місці, проте відмовився з комісією оглянути місця рубки. На наступний день було запропоновано як позивачу, так і інспектору ОСОБА_9, майстру з охорони природи ОСОБА_7 повторно оглянути місця рубок, від чого вказані особи відмовились, та в подальшому відмовились підписати акт контрольної ревізії від 11 травня 2018 року.
Відповідно до акта від 14 травня 2018 року ОСОБА_1 відмовився підписати акт контрольної ревізії від 11 травня 2018 та надати пояснення про незаконні рубки в кв. 4 вид. 4, кв. 4 вид . 6 .
Згідно акту службового розслідування від 21 травня 2018 року огляд місць заготівлі деревини згаданих лісосік проводився комісією у складі начальника Марамороського ПНДВ ОСОБА_1, в.о. майстра з охорони природи Марамороського ПНДВ ОСОБА_7 та інспектора з охорони ПЗФ І кат. Марамороського ПНДВ ОСОБА_9 . Вказаною комісією неналежно проведено огляд місць заготівлі деревини, оскільки в актах огляду місць заготівлі деревини від 13 квітня 2018 року (щодо кв. № 4 вид. № 4) та від 13 квітня 2018 року (щодо кв. 4 вид. № 6) сформульовано висновок про те, що рубка закінчена повністю, деревина вивезена повністю, однак при цьому не виявлений та не зафіксований факт незаконної рубки деревини та не вжито відповідних заходів для своєчасного встановлення винних осіб.
22 травня 2018 року заступник директора - головний природознавець Карпатського біосферного заповідника ОСОБА_3 звернувся до начальника Рахівського відділення поліції із заявою про кримінальне правопорушення. 21 червня 2018 року розпочато кримінальне провадження, в межах якого ОСОБА_1 оголошено підозру у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 364 Кримінального кодексу України.
25 травня 2018 року заступник директора - головний природознавець Карпатського біосферного заповідника ОСОБА_3 звернувся з поданням до голови профкому, в якому просив дати згоду на звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Мараморського ПНДВ.
Згідно витягу із протоколу засідання профкому від 08 червня 2018 року № 8/18 подання заступника директора - головного природознавця Карпатського біосферного заповідника ОСОБА_3 розглянуто в присутності ОСОБА_1, профспілковий комітет Карпатського біосферного заповідника надав згоду на звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Марамороського ПНДВ, але, враховуючи 20-ти річний стаж роботи в заповіднику, рекомендував адміністрації розглянути можливість переведення його на іншу посаду.
Адміністрацією Карпатського біосферного заповідника запропоновано позивачу переведення на іншу посаду - майстра з охорони Рахів-Берлибаського ПНДВ.
11 червня 2018 року об 11 годині ОСОБА_1 запропоновано дати письмові пояснення з приводу допущених правопорушень та запропоновано переведення на вакантну посаду майстра з охорони Рахів-Берлибаського ПНДВ, від чого ОСОБА_1 відмовився.
З наказом про звільнення ОСОБА_1 ознайомлений 11 червня
2018 року об 11-30 год, однак від підпису про ознайомлення з цим наказом відмовився, що підтверджено актом про відмову в ознайомленні з наказом від 11 червня 2018 року.
Листом від 11 червня 2018 року ОСОБА_1 повідомлено, що з ним проведено повний розрахунок, та у зв`язку з його відмовою отримати копію наказу про звільнення та трудову книжку надається копія наказу
від 11 червня 2018 року № 128-к, та запропоновано з`явитись для отримання трудової книжки або надати письмову згоду на її пересилання поштою.
Згідно копії листка непрацездатності серії АДМ №718092, виданого
11 червня 2018 року ВОЗ Рахівської ДА Рахівського ЦЛМСД ОСОБА_1 перебував на амбулаторному лікуванні з 11 червня 2018 року по 20 червня 2018 року включно. Стати до роботи 21 червня 2018 року.
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Щодо оскарження наказу від 16 квітня 2018 року
Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП України (тут і надалі за текстом в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Згідно зі статтею 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Відповідно до статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:
1) догана, 2) звільнення.
При вирішенні питання про правомірність притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності підлягає з`ясуванню, в чому конкретно проявилось порушення трудової дисципліни, чи додержані власником або уповноваженим ним органом, передбачені статтями 147-1, 148, 149
КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи правомочним органом накладено дисциплінарне стягнення, чи не закінчився для цього встановлений строк, чи не застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при обранні виду стягнення ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.
Відповідно до пунктів 46, 50, 51 Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 23 травня 2007 року № 761 (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) заготівля деревини здійснюється протягом року, на який лісосіка призначена для рубки, а вивезення - з 1 січня року рубки і
до 1 квітня наступного року. Для своєчасного проведення підготовчих робіт строк заготівлі деревини може бути встановлений з 1 грудня року, що передує тому, на який лісосіка призначена для рубки.
Лісокористувачеві у випадку стихії або інших причин, що унеможливлюють заготівлю та вивезення деревини, може бути надане відстрочення:
на заготівлю деревини (з встановленням відповідного строку вивезення деревини) - до п`яти місяців, якщо рубка розпочата і вчасно не закінчена; на вивезення деревини - не більш як три місяці за наявності заготовленої, але не вивезеної вчасно деревини.
Відстрочення надається органами Держлісагентства за погодженням з обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим на підставі обґрунтованої письмової заяви лісокористувача або споживача (для вивезення деревини), яка подається не пізніше ніж за десять днів до закінчення встановленого строку заготівлі або вивезення деревини.
Розділом ІІ посадової інструкції начальника природоохоронного науково-дослідного відділення Карпатського біосферного заповідника, затвердженої директором 01 лютого 2017 року, визначено завдання та службові обов`язки, відповідно до яких, зокрема, начальник ПНДВ особисто організовує виконання ПНДВ господарських робіт у відповідності з планом природоохоронних заходів.
Встановивши, що ОСОБА_1 не забезпечив відпуск у встановленому порядку та строки, лісопродукції Костилівській сільській раді, при цьому не подав обґрунтованої письмової заяви про необхідність оформлення відстрочення вивезення деревини, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний, дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач допустив порушення пунктів 46, 50, 51 Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 23 травня 2007 року № 761 та розділом ІІ посадової інструкції начальника природоохоронного науково-дослідного відділення Карпатського біосферного заповідника.
Доводи касаційної скарги про те, що станом на 05 квітня 2018 року заявнику не було відомо про ініційоване відносно нього службове розслідування, підлягають відхиленню, оскільки саме в цей день ним було надано письмове пояснення, копія якого міститься в матеріалах справи, а 12 квітня 2018 року ним надано особисті пояснення при ознайомленні з актом службового розслідування від 11 квітня 2018 року.
Доводи заявника про те, що акт службового розслідування, складений
11 квітня 2018 року в його відсутність, що є порушенням вимог пункту 10 Порядку проведення службового розслідування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2017 р. № 691) не підтверджено належними та допустимими доказами, оскільки за приписами вказаної норми, акт службового розслідування повинен розглядатися в присутності особи, стосовно якої проведено службове розслідування, лише на її вимогу.
Таким чином, суди попередніх інстанцій, дійшли обґрунтованого висновку про те, що позивачем вчинено дисциплінарний проступок, за який 16 квітня 2018 року йому оголошено догану, при цьому відповідачем дотримані, визначені статтями 148-149 КЗпП України строки та порядок притягнення
до дисциплінарної відповідальності.
Щодо оскарження наказу від 11 червня 2018 року та поновлення на посаді
Відповідно до пункту 3 статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
При звільненні працівника з підстав, передбачених цією нормою закону, роботодавець повинен навести і довести конкретні факти допущеного ним невиконання обов`язків, зазначити, коли саме вони мали місце, які проступки вчинив працівник після застосування до нього стягнення та коли.
Пленум Верховного Суду України у пункті 22 постанови від 06 листопада
1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" роз`яснив судам, що у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясувати, у чому конкретно виявилося порушення, що стало приводом до звільнення; чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктом третім статті 40 КЗпП України; чи додержано власником або уповноваженим ним органом передбачених статтями 147, 148, 149 КЗпП України правил і порядку застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.
З урахуванням вимог ЦПК України та КЗпП України у справах про поновлення на роботі обов`язок доведення правомірності звільнення працівника з ініціативи роботодавця лежить саме на роботодавцеві.
За пунктом 3 статті 40 КЗпП України працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.
У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або зняті достроково (стаття 151 КЗпП України), і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни у відповідності до положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення минулого не більше одного року.
Отже, у справі про звільнення за пунктом 3 статті 40 КЗпП України суд повинен з`ясувати, чи передував звільненню дисциплінарний проступок та чи можна вважати у зв`язку з вчиненням його систематичним невиконанням працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Систематичним порушенням трудової дисципліни вважається порушення, вчинене працівником, який і раніше порушував трудову дисципліну, за що притягувався по дисциплінарної відповідальності.
Суди попередніх інстанцій встановивши, що до ОСОБА_1 наказом
від 28 листопада 2017 року № 266, наказом від 16 квітня 2018 року № 95 застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення та допущено порушення виконання трудових обов`язків, а саме: у складі комісії не проведено огляд місць заготівлі лісу з метою виявлення незаконної вирубки лісу, не вжито відповідних заходів для своєчасного встановлення винних осіб у незаконній вирубці лісу в зимовий період 2017-2018 років у Мароморському ПНДВ, дійшли обґрунтованого висновку про те, що позивачем допущено систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором.
Роботодавцем при застосуванні дисциплінарного стягнення у виді звільнення враховано ступінь тяжкості вчиненого проступку, заподіяну шкоду, обставини за яких вчинено проступок, попередню роботу позивача, проведено службове розслідування, з результатами якого ознайомлено ОСОБА_1, запропоновано надати пояснення, виконано вимоги статті 43 КЗП України щодо отримання згоди від первинної профспілкової організації .
Доводи касаційної скарги про те, що позивача не ознайомлено з результатами службової перевірки, зафіксованої в акті від 21 травня
2018 року, не надано можливість надати письмові пояснення, підлягають відхиленню оскільки спростовані висновками судів першої та апеляційної інстанції які встановили, що акт службового розслідування розглядався в присутності працівника, йому було запропоновано надати особисті пояснення з приводу результатів службової перевірки та вирішення питання його переведення.
Щодо доводів касаційної скарги про відсутність згоди первинного профспілкового комітету на його звільнення з посади начальника Мароморському ПНДВ, то суд касаційної інстанції констатує, що аналогічні доводи апеляційної скарги обґрунтовано спростовано судом апеляційної інстанції з чим погоджується колегія суддів.
Доводи заявника про порушення судом першої інстанції норм процесуального закону, зокрема, частини шостої статті 95, частини другої статті 229 ЦПК України на правильність вирішення судами справи не впливають.
Інші доводи касаційної скарги щодо обставин проведення службових перевірок зводяться до необхідності переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.
Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, ОСОБА_1, серед іншого, посилався на те, що його було звільнено 11 червня 2018 року під час тимчасової непрацездатності, що підтверджено листком непрацездатності.
Згідно з частиною 3 статті 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом п`ятим цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.
Із копії листка непрацездатності серії АДМ №718092, виданого ВОЗ Рахівської ДА Рахівського ЦПМСД 11 червня 2018 року, судами встановлено, що ОСОБА_1 перебував на амбулаторному лікуванні із 11 по 20 червня 2018 року.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що позивач у період часу з 08-00 год до 11-30 год 11 червня 2018 року перебував на робочому місці та відмовився від одержання копії наказу про звільнення, в табелі обліку робочого часу зафіксовано, що позивачем в цей день відпрацьовано 8 годин, за який отримано заробітну плату, жодних повідомлень з приводу перебування на лікарняному ОСОБА_1 адміністрації не направляв.
Проте колегія суддів із таким висновком погоджується лише частково.
Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не може бути визнано обґрунтованим, якщо в день звільнення працівнику видано лікарняний листок (довідку, в установлених законом випадках) про його тимчасову непрацездатність.
Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України від 04 вересня
2019 року № 6-р(II)/2019 у справі № 3-425/2018 (6960/18) за конституційною скаргою ОСОБА_10 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 40 КЗпП України визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), положення частини третьої статті 40 КЗпП України.
Рішення Конституційного Суду України мотивовано тим, що положеннями частини третьої статті 40 КЗпП України закріплені гарантії захисту працівника від незаконного звільнення, що є спеціальними вимогами законодавства, які мають бути реалізовані роботодавцем для дотримання трудового законодавства. Однією з таких гарантій є, зокрема, сформульована у законодавстві заборона роботодавцю звільняти працівника, який працює за трудовим договором і на момент звільнення є тимчасово непрацездатним або перебуває у відпустці.
Положення частини третьої статті 40 КЗпП України є такими, що поширюються на усі трудові правовідносини та не суперечать Конституції України.
Оскільки наказ про звільнення позивача видано у день, коли останній перебував на лікарняному, враховуючи, що ОСОБА_1 обґрунтовано звільнено за систематичне невиконанням без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором, а підстави для його поновлення на роботі відсутні, то порушення прав позивача, а саме - звільнення його у період тимчасової непрацездатності, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 04 вересня 2019 року, має бути усунено судом шляхом зміни дати звільнення, тобто визначення дати припинення трудових відносин у перший день після закінчення періоду непрацездатності.
Зазначені висновки відповідають позиції висловленій в ухвалі Великої Палати Верховного Суду 14 травня 2020 року у справі № 481/1043/17 (провадження № 14-74цс20).
Таким чином, оскаржувані судові рішення в частині вирішення позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про зміну дати звільнення на перший день після закінчення періоду тимчасової непрацездатності, тобто 21 червня 2018 року. В іншій частині рішення судів попередніх інстанцій необхідно залишити без змін.
Висновки за результатами розгляду
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
Відповідно до частини першої, четвертої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але частково допущено неправильне застосування норм матеріального права, оскаржені судові рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Карпатського біосферного заповідника про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення підлягають скасуванню з ухвалення в цій частині нового рішення про зміну дати звільнення.
Керуючись статтями 400, 402, 409, 412, 416, 418, 419 ЦПК України,
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Скасувати рішення Рахівського районного суду Закарпатської області
від 03 жовтня 2018 року та постанову Закарпатського апеляційного суду
від 26 вересня 2019 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Карпатського біосферного заповідника про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення і ухвалити в цій частині нове судове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення задовольнити частково.
Змінити дату звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Маромороського природоохоронного науково-дослідного відділення Карпатського біосферного заповідника згідно наказу Карпатського біосферного заповідника № 128-к від 11 червня 2018 року "Про звільнення".
Вважати ОСОБА_1 звільненим із посади начальника Маромороського природоохоронного науково-дослідного відділення Карпатського біосферного заповідника з 21 червня 2018 року.
В іншій частині рішення Рахівського районного суду Закарпатської області
від 03 жовтня 2018 року та постанову Закарпатського апеляційного суду
від 26 вересня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
С. Ф. Хопта
В. В. Шипович
