Постанова суду № 815/505/16 від 05.06.2018 про те, що судно є вантажним, позивач вважає, що капітан Іллічівського морського порту (або особа, що заміщувала його на законних...

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 червня 2018 року

Київ

справа №815/505/16

адміністративне провадження №К/9901/14530/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мороз Л.Л.,

суддів - Бучик А.Ю., Гімона М.М.,

за участю: секретаря судового засідання Коцюрби В.М.,

представника позивача - відсутній,

представника відповідачів - Волкова А.С.,

представника третьої особи - Остапова В.В., Загороднього В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Капітана Іллічівського морського порту Незавітіна Станіслава Яковича, Начальника зміни портового нагляду Служби капітана морського порту Іллічівської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" Каминського Ігоря Олександровича, Старшого капітана Служби капітана морського порту Іллічівської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" Орлова Олександра Володимировича, третя особа - Міністерство інфраструктури України, Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії визнання протиправними дії та бездіяльності щодо надання дозволу на вихід судна з порту,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_5 звернувся з адміністративним позовом до капітана Іллічівського морського торгівельного порту Незавітіна Станіслава Яковича, начальника зміни портового нагляду Служби капітану морського порту Іллічівської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" Каминського Ігоря Олександровича, старшого капітана Служби капітана морського порту Іллічівської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" Орлова Олександра Володимировича, за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору Міністерства інфраструктури України, державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії, в якому з урахуванням уточнень просив визнати протиправними дії начальника зміни портового нагляду СКМП - Іллічівської філії ДП "Адміністрація морських портів України" Каминського І.О., старшого капітана СКМП Орлова О.В., що повʼязані з наданням 15 листопада 2015 року дозволу на вихід судна"ІНФОРМАЦІЯ_1", ІМО № НОМЕР_1, прапор Республіки Болгарії, з Іллічівського морського порту з кількістю пасажирів на борту, що перевищує 12 осіб.

Також позивач просить визнати протиправною бездіяльність капітана Іллічівського морського порту Незавітіна С.Я., що полягала в невиконанні свого обовʼязку відмовити у видачі дозволу на вихід з Іллічівського МТП судна "ІНФОРМАЦІЯ_1",ІМО № НОМЕР_1, прапор Республіки Болгарії з кількістю пасажирів на борту, що перевищує 12 осіб, вихід якого з порту оформлений 15 листопада 2015 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2016 року позовні вимоги задоволені частково. Визнані протиправними дії старшого капітана портового нагляду Служби капітана морського порту Іллічівської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" Орлова Олександра Володимировича, по наданню 15 листопада 2015 року дозволу на вихід судна "ІНФОРМАЦІЯ_1" ("ІНФОРМАЦІЯ_1") IMO № НОМЕР_1, прапор - Республіка Болгарія, з Іллічівського морського порту з кількістю пасажирів на борту, що перевищує 12 (дванадцять) осіб.

Визнана протиправною бездіяльність капітана Іллічівського морського торгівельного порту Незавітіна Станіслава Яковича, що полягала в невиконанні обовʼязку відмовити у видачі дозволу на вихід судна "ІНФОРМАЦІЯ_1" ("ІНФОРМАЦІЯ_1") IMO № НОМЕР_1, прапор - Республіка Болгарія, з Іллічівського морського порту з кількістю пасажирів на борту, що перевищує 12 (дванадцять) осіб, вихід якого з порту оформлений 15 листопада 2015 року. В решті позову відмовлено.

Постаново Одеського апеляційного адміністративного суду, прийняту 18 липня 2016 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.

Суди встановили, що судно "ІНФОРМАЦІЯ_1" є вантажним судном типа "RО-RО.FERRY", що підтверджується класифікаційними свідоцтвами та іншими судновими документами.

15 листопада 2015 року старшим капітаном портового нагляду поста поромного комплексу Служби капітана порту Іллічівського філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (далі - старшим капітаном) Орловим О.В., відповідно до Правил контролю суден з метою забезпечення безпеки мореплавства, затвердженими наказом Мінтранспорту України від 17 липня 2003 року № 545 (далі - Правила № 545) на виконання своїх посадових обовʼязків здійснений обовʼязковий контроль судна ІНФОРМАЦІЯ_1", ІМО № НОМЕР_1, прапор - Республіка Болгарія, яким фактично підтверджена відповідність судна вимогам, встановленим для вантажного судна, на підставі суднових документів.

15 листопада 2015 року о 17:40 старшим капітаном Орловим О.В. оформлений вихід судна "ІНФОРМАЦІЯ_1", ІМО № НОМЕР_1, прапор - Республіка Болгарія, шляхом підписання дозволу на його вихід (Port Clearance Сertificate) з Іллічівського морського порту до порту Батумі (Грузія) (підтверджується записом за № 55 в Журналі реєстрації виходу суден).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач здійснював рейс у якості пасажира на поромі "ІНФОРМАЦІЯ_1" з Іллічівського морського порту до порту Батумі. Позивач перевозив на поромі вантажний автотранспортний засіб, водієм якого він був. Судно вийшло з Іллічівського морського порту 15 листопада 2015 року. Під час рейсу позивач звернув увагу, що на борту судна знаходилось більш ніж 12 пасажирів. З огляду на отриману інформацію про те, що судно є вантажним, позивач вважає, що капітан Іллічівського морського порту (або особа, що заміщувала його на законних підставах) не мав права видавати дозвіл на вихід з порту морського порому, як такого, що не має відповідних суднових документів на підтвердження права перевезення більш ніж 12 пасажирів, зокрема, свідоцтва про безпеку пасажирського судна.

Позивач вважає, що без такого суднового документа, надання дозволу на вихід судна з порту з перевищенням кількості пасажирів більш 12, створило загрозу безпеки позивача, як пасажира цього судна. З документів, наданих представником капітана Іллічівського морського порту стало відомо, що оформлення виходу вказаного судна та надання дозволу на вихід здійснено посадовими особами служби капітана Іллічівського морського порту, начальником зміни портового нагляду, Каминським І.О., та старшим капітаном Орловим О.В. Саме їх дії по наданню дозволу на вихід позивач вважає протиправними та такими, що здійснені з порушенням ст. 23; п/п "а", "б", ч. 2 ст. 91 КТМ України, Міжнародної Конвенції СОЛАС 1974 року (Правило 2 (f) Частини А Глави І), п. 3.1, п. 3.2 "Порядку оформлення приходу суден у морський порт, надання дозволу на вихід суден у море та оформлення виходу суден із морського порту", затвердженому наказом Міністерства інфраструктури України від 27 червня 2013 року № 430 (зі змінами та доповненнями від 25 вересня 2015 року, що набрали чинності з 13 листопада 2015 року); підпунктів 2.1.1, 2.1.2, 2.1.5, 2.1.9, 2.1.11 пункту 2.1 "Положення про капітана морського порту та службу капітана морського порту", затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 27 березня 2013 № 190, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 квітня 2013 року № 632/23164.

Протиправність бездіяльності капітану Іллічівського морського порту, Незавітина С.Я., на думку позивача, виразилась в тому, що він повинний був у відповідності до вимог ч. 2 ст. 91 КТМ України відмовити в видачі дозволу на вихід судна "ІНФОРМАЦІЯ_1" з порту Іллічівськ (згідно вимог п/п "а" ч. 2 ст. 91 КТМ України: за "наявності інших недоліків, що становлять загрозу безпеці плавання або здоровʼю людей, які перебувають на судні" - з перевищенням 12 пасажирів на борту вантажного судна; п/п "б" ч. 2 ст. 91 КТМ України - порушення вимог до судових документів). Але як посадова особа даний відповідач не прийняв жодних заходів у межах своїх повноважень по недопущенню виходу з порту вантажного судна з кількістю пасажирів на борту більш 12 осіб.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з порушення порядку оформлення дозволу на вихід судна ІНФОРМАЦІЯ_1", ІМО № НОМЕР_1, прапор - Республіка Болгарія, оскільки він не містить відомостей про дату та час виходу судна з порту, а також про особу із зазначенням посади та прізвища, що його підписала. Крім того, судом зазначено, що оформлюючи вихід та надаючи дозвіл на вихід цього судна з Іллічівського МТП, старшим капітаном Орловим О.В. перевищені надані повноваження, та не враховані обставини наявності на судні більше ніж 12 пасажирів, що передбачає обовʼязкове отримання свідоцтва про безпеку пасажирського судна.

Суд апеляційної інстанції не погодився з такими висновками та зазначив, що оскільки на морському поромі "ІНФОРМАЦІЯ_1" перебувало 17 пасажирів - водіїв вантажного та легкового транспорту, тобто більше ніж 12 осіб, капітан судна відповідно до Правила 12 частини А глави І Конвенції СОЛАС 74 мав предʼявити свідоцтво про безпеку пасажирського судна.

Разом з тим, відповідно до п.1 Правила 2 частини А глави ІІІ Конвенції СОЛАС 74, у разі якщо Адміністрація (уряд держави, під прапором якого судно має право плавання) вважає, що захищений характер та умови рейсу вважаються такими, що недоцільно або зайве виконання будь-яких специфічних вимог даної глави, вона може звільнити від виконання таких вимог окремі судна або категорії суден, які під час рейсу видаляються від найближчого берегу не більше ніж на 20 міль.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що капітан порту мав право на надання дозволу на вихід судна з кількістю пасажирів на борту, що перевищує 12 осіб без предʼявлення йому свідоцтва про безпеку пасажирського судна.

У касаційній скарзі позивач заявив вимогу про скасування рішення суд апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Відповідачі та треті особи надали заперечення проти касаційної скарги, просять залишити скаргу без задоволення у звʼязку з її необґрунтованістю.

Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.

Основоположною міжнародною конвенцією, яка регулює безпеку мореплавства та встановлює єдині вимоги у сфері безпеки мореплавства до суден, що здійснюють міжнародні рейси, є Міжнародна конвенція з охорони людського життя на морі 1974 року (далі - Конвенція СОЛАС 1974), відповідно до п. "е" Правила 2 частини А глави І "пасажир" це будь-яка особа, за виключенням капітана і членів екіпажу, або інших осіб, працюючих чи виконуючих на судні будь-які обовʼязки, повʼязані з діяльністю цього судна, і її дитини не старше одного року.

Відповідно до ст.1 Афінської конвенції про перевезення морем пасажирів та їх багажу 1974 року "пасажир" означає будь-яку особу, яка перевозиться на судні:

a) за договором перевезення, або

б) за згодою перевізника для супроводження автомашини або живих тварин, які є предметом договору перевезення вантажів, що не регулюється цією Конвенцією.

На підставі вказаних норм суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що водії вантажного транспорту на морському поромі "ІНФОРМАЦІЯ_1", які не виконували будь-які обовʼязки, повʼязані з діяльністю цього судна, відносяться до категорії пасажирів.

Як встановлено, морський пором "ІНФОРМАЦІЯ_1" не є судном спеціального призначення в розумінні Кодексу з безпеки суден спеціального призначення 2008 року. Відтак, водії вантажного транспорту, що перевозиться поромом, не можуть бути віднесені до спеціального персоналу.

Враховуючи, що на морському поромі "ІНФОРМАЦІЯ_1" перебувало 17 пасажирів - водіїв вантажного та легкового транспорту, тобто більше ніж 12 осіб, капітан судна відповідно до Правила 12 частини А глави І Конвенції СОЛАС 74 мав предʼявити свідоцтво про безпеку пасажирського судна.

У цій справі встановлено, що 13 лютого 2014 року Міністерством транспорту, інформаційних технологій та комунікацій за уповноваженням уряду Республіки Болгарія та Морською Адміністрацією Болгарії видано свідоцтво про звільнення судна "ІНФОРМАЦІЯ_1", ІМО № НОМЕР_1, порт приписки Варна, від виконання вимог правила 31.1.1.1 частини В глави ІІІ Конвенції СОЛАС 74 (вимоги до рятувальних шлюпок і плотів). При цьому у свідоцтві, яке дійсне до 31 серпня 2016 року, водії вважаються особами, які виконують на судні які-небудь обовʼязки, повʼязані з діяльністю цього судна.

Відповідно до п.7 Циркуляра безпеки мореплавства SLS.14/Circ/115 "З питання видачі свідоцтв про звільнення згідно Конвенції СОЛАС 1974 року та змінами до неї", прийнятого Міжнародною морською організацією (ІМО) 21 червня 1993 року, у разі видачі свідоцтва про звільнення, органи державного портового нагляду повинні тлумачити це таким чином, що судно відповідає положенням Конвенції.

Україна, як учасник міжнародної морської організації, має дотримуватися тих правил і норм, які діють в організації, а тому старший капітан СКМП Орлов О.В., який надавав 15 листопада 2015 року дозвіл на вихід судна "ІНФОРМАЦІЯ_1", ІМО № НОМЕР_1, прапор Республіки Болгарії, з Іллічівського морського порту, не міг та не мав повноважень надавати оцінку правомірності видачі свідоцтва про вилучення.

До того ж, Державна інспекція України з безпеки на морському та річковому транспорті (Укрморрічінспекція), яка відповідно до п.4 Положення про Державну інспекцію України з безпеки на морському та річковому транспорті, затвердженого постановою Кабміну України від 17 липня 2014 року № 300, на час виникнення спірних правовідносин здійснювала державний нагляд (контроль), в т.ч., за додержанням вимог законодавства та стандартів на морському транспорті, за дотриманням законодавства про судноплавство на суднах, в морських портах, територіальних та внутрішніх водах, за забезпеченням безпеки перевезення вантажів, пасажирів та багажу на морських судах, а також виконувала функції експертної організації з питань безпеки судноплавства, 14 січня 2015 року надала висновок щодо можливості визнання виданих Морською Адміністрацією Республіки Болгарія свідоцтв про вилучення на пороми "Герої Одеси" та "Герої Севастополя", що плавають під болгарським прапором, в частині перебування на борту поромів технічного персоналу - водіїв вантажних автомобілів, які не є пасажирами, а є особами, які працюють або виконують обовʼязки, повʼязані із діяльністю цього судна.

Згідно зі статтею 14 Закону України "Про морські порти" нагляд за мореплавством у морському порту здійснюється капітаном морського порту, який очолює службу капітана морського порту. Відповідно до ч.3 ст.75 КТМ України капітан морського порту та служба капітана морського порту діють на підставі положення, яке затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту. Стаття 77 КТМ України капітан морського порту підпорядковується керівнику центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському і річковому транспорті. Пункт 1.2 Положення про капітана морського порту, затвердженого наказом Мінінфраструктури від 27 березня 2013 року № 190, визначає, що капітан морського порту підпорядковується Голові Укрморрічінспекції та під час здійснення своїх повноважень керується Конституцією, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Мінінфраструктури України, іншими нормативно-правовими актами та цим Положенням.

У частині питань, які стосуються здійснення нагляду та забезпечення безпеки мореплавства, капітан морського порту, у тому числі, керується наказами Укрморрічінспекції, виданими в межах її компетенції.

Встановлені у цій справі обставини, з огляду на зазначене правове регулювання, дає підстави суду погодитись із висновками суду апеляційної інстанції, що капітан порту мав право на надання дозволу на вихід судна "ІНФОРМАЦІЯ_1", ІМО № НОМЕР_1, прапор Республіки Болгарії з кількістю пасажирів на борту, що перевищує 12 осіб, вихід якого з порту оформлений 15 листопад 2015 року, без предʼявлення йому свідоцтва про безпеку пасажирського судна.

Вказані обставини також свідчать про відсутність підстав для визнання протиправною бездіяльності капітана порту Незавітіна С.Я., що полягала в невиконанні обовʼязку відмовити у видачі дозволу на вихід судна "ІНФОРМАЦІЯ_1" 15 листопада 2015 року.

Доводи позивача, що старший капітан служби капітана морського порту Іллічівської філії ДП "Адміністрація морських портів України" Орлов О.В. надав дозвіл на вихід морського порому з перевищенням повноважень, замість капітана порту, не ґрунтуються на законі.

Так, відповідно до п.3.1 Порядку оформлення приходу суден в морський порт та оформлення виходу суден із морського порту, затвердженого наказом Мінінфраструктури № 430 від 27 червня 2013 року, дозвіл на вихід судна з порту надає капітан морського порту відповідно до Правил контролю суден з метою забезпечення безпеки мореплавства, затверджених наказом Мінтранспорту від 17 липня 2003 року № 545, та після перевірки суднових документів, зазначених у пункті 4.3 розділу IV цього Порядку, за умови позитивних результатів контролю судна, а також задовільного морехідного стану судна і готовності до виходу його в море.

Підпунктом 3.1.7 п.3.1 Положення про капітана морського порту та службу капітана морського порту, затвердженого наказом Мінінфраструктури № 190 від 27 березня 2013 року, передбачено право капітана порту затверджувати посадові інструкції працівників Служби.

02 серпня 2013 року капітан Іллічівського морського порту Незавітін С.Я. затвердив посадову інструкцію старшого капітана портового нагляду поста паромного комплексу Служби капітана порту. Згідно п.2.2 вказаної інструкції старший капітан портового нагляду, функції якого станом на 15 листопада 2015 року виконував Орлов О.В., зобовʼязаний своєчасно оформлювати прихід/відхід судна згідно з правилами, визначеними Міністерством інфраструктури України.

Враховуючи, що вказані обовʼязки старшого капітана портового нагляду є ідентичними з повноваженнями начальника порту, визначеними п.2.1.5 Положення № 190, Орлов О.В., як старший капітан портового нагляду поста паромного комплексу Служби капітана порту, мав повноваження на видачу дозволу на вихід морського порому з порту.

При цьому, належить врахувати, що надання старшим капітаном портового нагляду Орловим О.В. дозволу на вихід морського порому 15 листопада 2015 року о 17:40, тобто після закінчення робочого дня капітана порту, який тривав з 8:00 до 17.00.

Суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішень судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 344, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2016 року у справі № 815/505/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

Л.Л. Мороз

М.М. Гімон

А.Ю. Бучик,

Судді Верховного Суду