Постанова суду № 260/764/21 від 10.08.2022. Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Перейти до правової позиції

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2022 року

м. Київ

справа № 260/764/21

адміністративне провадження № К/990/7548/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Рибачука А.І.,

суддів: Чиркіна С.М., Стеценка С.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 260/764/21

за позовом ОСОБА_1 до житлової комісії Мукачівського прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2) Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, 27 Прикордонного загону імені Героїв Карпатської Січі (військова частина НОМЕР_2) Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 11.10.2021, ухвалене у складі головуючого судді Іванчулинця Д.В.

та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2022, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Сеника Р.П., суддів Судової-Хомюк Н.М., Шевчук С.М.,

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. 04.03.2021 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:

визнати протиправними дії командування та житлової комісії Мукачівського прикордонного загону (військова частини НОМЕР_2) Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України щодо прийняття спільного рішення, оформленого у формі протоколу від 02.12.2020 № 8 в частині, що стосується його;

скасувати спільне рішення командування та житлової комісії Мукачівського прикордонного загону (військова частини НОМЕР_2) Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, оформлене у формі протоколу від 02.12.2020 № 8 в частині, що стосується його;

зобов`язати житлову комісію та командування Мукачівського прикордонного загону (військова частини НОМЕР_2) Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України повторно здійснити розрахунок виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення з урахуванням граничної вартості будівництва за 1 кв.м. загальної площі житла в регіоні щодо нього, розглянути на її засіданні, прийняти і включити його в Списки осіб, які перебувають на квартирному обліку, мають право та надали згоду на отримання грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення у Мукачівському прикордонному загоні Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України у загальному порядку по 2007 рік, затвердити начальником Мукачівського прикордонного загону та направити на затвердження Голові Держприкордонслужби;

зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України надати та виплатити йому грошову компенсацію за належне йому для отримання жиле приміщення у розмірі 805 500,00 грн на поточний рахунок НОМЕР_1 , відкритий в Закарпатському обласному управлінні Акціонерного товариства (далі - АТ) «Ощадбанк».

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував тим, що спільне рішення командування та житлової комісії Мукачівського прикордонного загону, оформлене протоколом від 02.12.2020 № 8 є неправомірним, таким, що порушує конституційні права та гарантії позивача на отримання грошової компенсації за належне йому для отримання жиле приміщення та суперечить Конституції України, Житловому кодексу Української РСР (тут і надалі в редакції чинній на час виникнення спірних відносин; далі - ЖК), Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 2011-XII) та Закону України від 22.10.1993 № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 3551-XII), оскільки на нього поширюються положення Порядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2015 № 728 (далі - Порядок № 728) як звільненого з військової служби в запас у зв`язку із закінченням строку контракту.

2. Закарпатський окружний адміністративний суд рішенням від 11.10.2021 частково задовольнив позовні вимоги:

визнав протиправними дії командування та житлової комісії Мукачівського прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2) Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України щодо прийняття спільного рішення, оформленого у формі протоколу від 02.12.2020 № 8 в частині, що стосується ОСОБА_1 ;

скасував спільне рішення командування та житлової комісії Мукачівського прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2) Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України оформлене, у формі протоколу від 02.12.2020 № 8 в частині, що стосується ОСОБА_1 ;

зобов`язав житлову комісію та командування Мукачівського прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2) повторно здійснити розрахунок виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення з урахуванням граничної вартості будівництва 1 кв.м. загальної площі житла в регіоні щодо ОСОБА_1 , розглянути на її засіданні, прийняти і включити ОСОБА_1 в Списки осіб, які перебувають на квартирному обліку, мають право та надали згоду на отримання грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення у Мукачівському прикордонному загоні Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України у загальному порядку по 2007 рік, затвердити начальником Мукачівського прикордонного загону та направити на затвердження Голові Держприкордонслужби;

зобов`язав житлову комісію та командування Мукачівського прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2) Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України підготувати Список виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення у Військовій частині НОМЕР_2 (Мукачівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України) щодо ОСОБА_1 та направити на затвердження Голові Держприкордонслужби;

у задоволенні решти частини позовних вимог - відмовив.

3. Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 08.02.2022 скасував рішення суду першої інстанції, ухвалив нове - про відмову у задоволенні позовних вимог.

4. 14.03.2022 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції; скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, з ухваленням в цій частині нового рішення про задоволення позовної вимоги про зобов`язання Адміністрації Державної прикордонної служби України надати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за належне йому для отримання жиле приміщення у розмірі 805 500,00 грн на його поточний рахунок, відкритий у відділенні відповідної банківської установи.

5. Верховний Суд ухвалою від 27.04.2022 поновив ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 11.10.2021 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2022 у справі №260/764/21; відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. У справі, яка розглядається суди встановили, що ОСОБА_1 проходив військову службу в Мукачівському прикордонному загоні (військова частина НОМЕР_2) Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України на підставі контракту про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України.

Згідно із витягом з наказу від 01.08.2018 №268-ОС «По особовому складу» майора ОСОБА_1 виключено із списків особового складу прикордонного загону і всіх видів забезпечення з 01.08.2018. Підставою прийняття наказу від 01.08.2018 зазначені наказ начальника Західного регіонального управління від 17.07.2018 №290-ОС, рапорт ОСОБА_1 .

Згідно із наведеним вище витягом з наказу від 01.08.2018 №268-ОС «По особовому складу» майора ОСОБА_1 звільнено з військової служби в запас за підпунктом «а» пункту 2 частини п`ятої статті 26 (у зв`язку із закінченням строку контракту) Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» з правом носіння військової форми одягу та зараховано до військового оперативного резерву першої черги Мукачівського прикордонного загону (в/ч НОМЕР_2). Вислуга років станом на 01.08.2018 становить: календарна - 25 років 07 місяців 19 днів; пільгова - 04 роки 05 місяців 08 днів; загальна вислуга років - 30 років 00 місяців 27 днів.

04.10.2017 начальником Мукачівського прикордонного загону було затверджено Список осіб, які перебувають на квартирному обліку, мають право та надали згоду на отримання грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення у Мукачівському прикордонному загоні. Згідно з порядковим номером 10 цього Списку, майор ОСОБА_1 за попереднім розрахунком мав право на норму площі на склад сім`ї - 71,6 к.м., розрахована сума грошової компенсації на яку складала 644 686,40 грн.

Цей Список осіб був поданий на затвердження Департаменту ресурсного забезпечення Адміністрації Держприкордонслужби України супровідним листом від 05.10.2017 №721/11918 Мукачівського прикордонного загону.

Проте, листом від 15.12.2020 №704/101862 житлова комісія Мукачівського прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2) Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України повідомила позивача, про те, що Порядок №728 на військовослужбовця запасу ОСОБА_1 не поширюється, оскільки його звільнено у запас у зв`язку із закінченням строку контракту.

ОСОБА_1 , не погоджуючись з такими діями відповідачів звернувся із цим позовом до суду.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Суд першої інстанції частково задовольняючи позовні вимоги, виходив із того, що Законом 2232-XII передбачено два випадки звільнення військовослужбовців з військової служби: у запас або у відставку, у свою чергу пункт 2 Порядку №728 поширюється зокрема на осіб, звільнених зокрема з військової служби в запас. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що у зв`язку із внесенням змін в пункт 1 статті 12 Закону № 2011-ХІІ у позивача правомірно виникло право на отримання громової компенсації за належне йому для отримання жиле приміщення, у зв`язку з чим, ним 02.10.2017 був поданий відповідачу рапорт щодо його згоди на отримання грошової компенсації за жиле приміщення, на підставі якого його було включено до Списків осіб, які перебувають на квартирному обліку, мають право та надали згоду на отримання грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення у Мукачівському прикордонному загоні. Відтак виключення позивача з таких списків у зв`язку із звільненням з військової служби в запас у зв`язку із закінченням строку контракту є неправомірним.

Щодо вимоги позивача зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України надати та виплатити йому грошову компенсацію за належне йому для отримання жиле приміщення у сумі 805 500,00 грн, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що ця вимога є передчасною, оскільки відповідачами по суті не розглянуте питання про нарахування та виплати йому відповідної компенсації, а предметом розгляду в цій справі є дії суб`єктів владних повноважень з приводу правомірності підстав ухвалення рішення про відмову в здійснені такого нарахування, як особі, на яку не поширюється пункт 2 Порядку № 728.

8. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив із того, що відповідач, відмовивши позивачу у виплаті спірної допомоги у зв`язку із звільненням його у запас за закінченням строку контракту, діяв у відповідності та на підставі закону, у зв`язку із чим спірне рішення є правомірним, оскільки право на отримання спірної грошової компенсації положення частини дев`ятої статті 12 Закону №2011-XII пов`язують саме із причиною звільнення у запас або у відставку, при цьому наведено вичерпний перелік таких причин: за віком; станом здоров`я; скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів у разі неможливості використання на військовій службі. При цьому, з огляду на вичерпний перелік причин звільнення, розширеному тлумаченню він не підлягає.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

9. Касаційна скарга позивача мотивована, зокрема тим, що згідно із пунктом 6 Порядку № 728 єдиною підставою для відмови у наданні військовослужбовцю та членам його сім`ї компенсації є їх зняття з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або виключення із списків громадян, що мають право на першочергове чи позачергове отримання жилих приміщень. При цьому згідно із Порядком забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 № 1081 (далі - Порядок № 1081) військовослужбовці знімаються з обліку у разі: поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла; засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження; звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем; подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік; в інших випадках, передбачених законодавством. Тобто, звільнення з військової служби у зв`язку із закінченням строку контракту не є підставою для зняття особи з відповідного обліку. Також ОСОБА_1 послався на правові висновки, викладені, зокрема у постановах Верховного Суду від 25.03.2019 у справі № 359/2295/17 та від 08.04.2020 у справі у 683/2197/18 (провадження № 61-14634св19), згідно із якими у словосполученні «звільнення з військової служби у запас або у відставку за віком, станом здоров`я», що міститься у пункті 9 статті 12 Закону № 2011-ХІІ, такі умови як вік і стан здоров`я, відносяться виключно до поняття «звільнення у відставку», як варіанту (способу) звільнення з військової служби, і жодним чином не відноситься до поняття «звільнення у запас».

10. 27 Прикордонний загін імені Героїв Карпатської Січі (військова частина НОМЕР_2) Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України подав відзив на касаційну скаргу позивача, у якому вказує на її необґрунтованість у зв`язку із чим просить залишити цю касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ОСОБА_1 постанову суду апеляційної інстанції - без змін, а згодом заяву, у якій просив не враховувати вказаний відзив на касаційну скаргу при розгляді справи.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів виходить із такого.

12. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

13. Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

14. Закон № 2011-ХІІ відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

15. Соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом (стаття 1 Закону № 2011-ХІІ).

16. Згідно із статтею 1-2 Закону № 2011-ХІІ військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

17. Ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України (стаття 2 Закону № 2011-ХІІ).

18. Пунктом 1 статті 12 Закону № 2011-ХІІ визначено, що держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

19. Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла, з урахуванням особливостей, визначених пунктом 10 цієї статті (абзац четвертий пункту 1 статті 12 Закону № 2011-ХІІ).

20. Абзацом першим пункту 9 статті 12 Закону № 2011-ХІІ визначено, що військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров`я, а також у зв`язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла.

21. Отже, зазначеним законом держава взяла на себе обов`язок забезпечення військовослужбовців (військовослужбовців запасу) жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення, зокрема, військовослужбовців, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених ЖК, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

22. Як передбачено частиною першою статті 9 ЖК громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду, або на одержання за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, або в будинках житлово-будівельних кооперативів.

23. Відповідно до положень статей 9, 43 ЖК громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості. Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік.

24. Згідно із статями 48, 49 ЖК жиле приміщення надається громадянам у межах норми жилої площі, але не менше розміру, який визначається Кабінетом Міністрів України і Федерацією професійних спілок України. При цьому враховується жила площа у жилому будинку (квартирі), що перебуває у приватній власності громадян, якщо ними не використані житлові чеки. Понад норму жилої площі окремим категоріям громадян надається додаткова жила площа у вигляді кімнати або в розмірі десяти квадратних метрів.

25. Відповідно статті 12 Закону № 2011-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 03.08.2006 № 1081 «Про затвердження Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями» (далі - постанова № 1081) затвердив Порядок № 1081, який визначає механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців - осіб офіцерського (у тому числі осіб, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, посади в яких комплектуються військово-службовцями, у тому числі звільнених в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, закладах, установах та організаціях (далі - військові частини) після звільнення (далі - військовослужбовці) та членів їх сімей.

26. Згідно із пунктом 3 Порядку №1081 військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання.

27. У відповідності до пункту 29 Порядку №1081 військовослужбовці, які перебувають на обліку при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров`я, а також у зв`язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду, а в разі розформування військової частини - у військовому комісаріаті і квартирно-експлуатаційному органі та користуються правом позачергового одержання житла.

28. Як слідує зі змісту пункту 9 статті 12 Закону №2011-ІІ та пункту 29 Порядку №1081 особа, яка звільнена з військової служби в запас або у відставку, має право на залишення на квартирному обліку з підстав, перелік яких є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

29. Однак, пункт 30 Порядку №1081 передбачає випадки, коли військовослужбовці знімаються з обліку громадян, які потребують поліпшені житлових умов, а саме у разі: 1) поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла; 2) засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження; 3) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем; 4) подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік; 5) в інших випадках, передбачених законодавством.

30. Отже, військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та члени їх сімей мають право на отримання житла, а отже і на грошову компенсацію, в тому числі і у разі звільнення в запас чи відставку за віком, станом здоров`я, а також у зв`язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості їх використання на військовій службі, крім випадків, передбачених пунктом 30 Порядку № 1081.

31. Відповідно до постанови №1081 та з метою приведення нормативно-правових актів Адміністрації Державної прикордонної служби України у відповідність до чинного законодавства, наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20.12.2007 №1040 затверджено Інструкцію про організацію забезпечення житловими приміщеннями в Державній прикордонній службі України (далі - Інструкція №1040), згідно із пунктом 1.4 якої військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання.

32. Забезпечення за рахунок Державної прикордонної служби України військовослужбовців та членів їх сімей житлом для постійного проживання здійснюється шляхом надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла новозбудованого, виключеного з числа службового, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб, надання кредиту на будівництво (купівлю) житла в установленому порядку (пункт 1.5 Інструкція №1040).

33. Усі питання, пов`язані з наданням та забезпеченням житловою площею військовослужбовців, вирішуються за місцем проходження ними служби та перебування на обліку житловими комісіями органів Держпрнкордонслужби або в судовому порядку (пункт 1.7 Інструкція №1040).

34. На облік осіб, що потребують поліпшення житлових умов, зараховуються військовослужбовці, які не забезпечувались постійним житлом протягом усього часу проходження військової служби і мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та члени їх сімей (пункт 3.1 Інструкція №1040).

35. З метою дотримання вимог чинного законодавства при веденні обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов, контролю за розподілом та використанням житлової площі в органах Державної прикордонної служби утворюються житлові комісії в установленому порядку (пункт 3.2 Інструкція №1040).

36. Військовослужбовці зараховуються на облік згідно з рішенням житлової комісії органу Державної прикордонної служби, яке затверджується начальником цього органу. У рішенні житлової комісії органу Державної прикордонної служби зазначаються дата зарахування на облік, склад сім`ї, підстави для зарахування на облік, вид черговості (загальна черга, у першу чергу, поза чергою), а також підстави включення до списків осіб, які користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових приміщень, а в разі відмови у зарахуванні на облік - підстави відмови з посиланням на відповідні норми законодавства (пункт 3.4 Інструкція №1040).

37. Датою зарахування на облік вважається день, коли житловою комісією органу Державної прикордонної служби винесено рішення про зарахування військовослужбовця на облік (пункт 3.6 Інструкція №1040).

38. Згідно із пунктом 3.8 Інструкції №1040 списки військовослужбовців, яких зараховано на квартирний облік, підлягають періодичному уточненню. Житлові комісії щороку проводять перереєстрацію осіб, що перебувають на квартирному обліку, під час якої перевіряються їх облікові справи, при необхідності перевіряються житлові умови цих військовослужбовців, а також оновлюються документи, що містяться в облікових справах.

39. Військовослужбовці, які перебувають на обліку, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров`я, а також у зв`язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на обліку в органі Державної прикордонної служби до одержання житла з державного житлового фонду, а в разі розформування органу Державної прикордонної служби - у військовому комісаріаті та користуються правом позачергового одержання житла (пункт 3.12 Інструкції №1040).

40. Згідно з пунктом 4.1. Інструкції №1040 військовослужбовці забезпечуються житловими приміщеннями для постійного проживання згідно з чергою, що визначається часом зарахування на квартирний облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання житлових приміщень, або списків осіб, які користуються правом позачергового одержання житлових приміщень).

41. Відповідно до пункту 4.4 Інструкції №1080, військовослужбовці забезпечуються житловими приміщеннями для постійного проживання за рішенням житлової комісії органу Державної прикордонної служби, яке затверджується начальником цього органу.

Списки розподілу житлової площі по органу Державної прикордонної служби з необхідними документами надсилаються на погодження до Адміністрації Держприкордонслужби та перевіряються на відповідність чинному законодавству в управлінні правового забезпечення.

Рішення (пропозиції) Адміністрації Держприкордонслужби є остаточними і обов`язковими для розгляду житловими комісіями органів Державної прикордонної служби.

42. Контроль за станом обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов, правильності оформлення їх облікових справ, а також розподілом житлових приміщень в органах Державної прикордонної служби здійснюється Адміністрацією Держприкордонслужби України (пункт 6.2 Інструкція №1040).

43. Отже, Інструкція №1040 визначає організацію забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців - осіб офіцерського, старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби), а також, осіб звільнених у запас або відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують покращення житлових умов, в органах Державної прикордонної служби України після звільнення та членів їх сімей, уключаючи членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли), пропали безвісти під час проходження військової служби, що перебувають на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов.

44. У свою чергу порядок та розмір надання громадянам грошової компенсації за належні їм для отримання жилі приміщення визначаються Кабінетом Міністрів України (статті 48-1 ЖК).

45. Так, механізм визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей, що перебувають разом з ними на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, який ведеться у військових частинах, органах, підрозділах, загонах, військових навчальних закладах, установах (далі - військові частини), а у разі їх розформування - у військових комісаріатах та квартирно-експлуатаційних установах (організаціях), за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення (далі - компенсація) установлює Порядок № 728.

46. Відповідно до пункту 2 Порядку № 728 дія його поширюється на:

військовослужбовців, які мають вислугу на військовій службі 20 і більше років, та членів їх сімей;

осіб, звільнених з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров`я та у зв`язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів у разі неможливості використання на військовій службі, та членів їх сімей;

сім`ї військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби;

сім`ї померлих осіб, звільнених з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров`я та у зв`язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів.

47. Черговість надання компенсації визначається за часом взяття військовослужбовця та членів його сім`ї на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та/або включення до списків осіб, які мають право на першочергове чи позачергове отримання жилих приміщень (пункт 5 Порядку №728).

48. Підставою для відмови у наданні військовослужбовцю та членам його сім`ї компенсації є їх зняття з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або виключення із списків громадян, що мають право на першочергове чи позачергове отримання жилих приміщень (пункт 6 Порядку №728).

49. Як було зазначено вище, підстави зняття з обліку військовослужбовців наведені у пункті 30 Порядку № 1081.

50. При цьому колегія суддів зазначає, що частиною першою статті 26 Закону № 2232-XII (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється:

а) у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров`я придатні до військової служби;

б) у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров`я до військової служби з виключенням з військового обліку.

51. Системний аналіз зазначених норм закону дає підстави дійти висновку, що у словосполученні «звільнення з військової служби у запас або у відставку за віком, станом здоров`я», що міститься у пункті 9 статті 12 Закону № 2011-ХІІ такі умови як вік і стан здоров`я, відносяться виключно до поняття «звільнення у відставку», як варіанту (способу) звільнення з військової служби, і жодним чином не відноситься до поняття «звільнення у запас».

52. Така юридична визначеність зазначених понять підтверджується висновками, викладеними в постановах Верховного Суду від 25.03.2019 у справі № 359/2295/17, від 08.04.2020 у справі № 683/2197/18 (провадження № 61-14634св19), від 15.10.2020 у справі № 636/1424/19 (провадження № 61-449св20).

53. Таким чином, у разі звільнення військовослужбовця в запас у зв`язку з закінченням строку дії контракту та наявністю у нього більше 20 років календарної вислуги за відсутності підстав для зняття його з обліку, наведених у пункті 30 Порядку № 1081, за такою особою зберігається право на перебування на обліку громадян, потребуючих поліпшення житлових умов, а отже і право на грошову компенсацію за належне їй для отримання жиле приміщення відповідно до вимог пункту 9 статті 12 Закону № 2011-ХІІ та Порядку № 728.

54. Такий правовий висновок відповідає правовій позиції, викладеній, зокрема у постанові Верховного Суду від 28.12.2020 у справі № 683/2271/18 (провадження № 61-17465св19).

55. При цьому, з урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла таких правових висновків щодо застосування пункту 9 статті 12 Закону № 2011-ХІІ та Порядку № 728 у подібних правовідносинах:

(1) держава взяла на себе обов`язок забезпечення військовослужбовців (військовослужбовців запасу) жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення, зокрема, військовослужбовців, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених ЖК, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

(2) військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та члени їх сімей мають право на отримання житла, а отже і на грошову компенсацію, в тому числі і у разі звільнення в запас чи відставку за віком, станом здоров`я, а також у зв`язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості їх використання на військовій службі, крім випадків, передбачених пунктом 30 Порядку № 1081;

(3) у словосполученні «звільнення з військової служби у запас або у відставку за віком, станом здоров`я», що міститься у пункті 9 статті 12 Закону № 2011-ХІІ такі умови як вік і стан здоров`я, відносяться виключно до поняття «звільнення у відставку», як варіанту (способу) звільнення з військової служби, і жодним чином не відноситься до поняття «звільнення у запас»;

(4) у разі звільнення військовослужбовця в запас у зв`язку з закінченням строку дії контракту та наявністю у нього більше 20 років календарної вислуги за відсутності підстав для зняття його з обліку, наведених у пункті 30 Порядку № 1081, за такою особою зберігається право на перебування на обліку громадян, потребуючих поліпшення житлових умов, а отже і право на грошову компенсацію за належне їй для отримання жиле приміщення відповідно до вимог пункту 9 статті 12 Закону № 2011-ХІІ та Порядку № 728.

56. У справі, яка розглядається суди встановили, що позивач (військовослужбовець запасу, має більше 20 років вислуги років) на підставі відповідних рішень відповідачів з 30.09.2004 перебував на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов в загальному порядку та з 26.06.2015 в списку осіб які мають право на першочергове отримання жилих приміщень зі складом сім`ї 4 особи, й був звільнений в запас у зв`язку з закінченням строку дії контракту.

57. Таким чином, суд апеляційної інстанції невірно розтлумачив положення пункту 9 статті 12 Закону № 2011-ХІІ, що стало наслідком незастосування положень частини першої статті 26 Закону № 2232-XII та як наслідок, судом апеляційної інстанції зроблено помилковий висновок про непоширення на позивача пункту 2 Порядку № 798.

58. За таких обставин, а також оскільки підстави для зняття позивача з квартирного обліку на час прийняття оспорюваних рішень були відсутні, на думку колегії суддів, за позивачем після його відновлення на відповідному обліку, зберігається право на грошову компенсацію за належне йому для отримання жиле приміщення в механізмі, визначеному Порядком № 728.

59. Застосовуючи ці висновки до обставин справи, Верховний Суд погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що відповідачі вчиняючи оспорювані дії та приймаючи відповідні рішення діяли не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та відповідно про їх визнання протиправними та скасування.

60. При цьому колегія суддів погоджується також із висновком суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 , оскільки вимога зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України надати та виплатити йому грошову компенсацію за належне йому для отримання жиле приміщення у сумі 805 500,00 грн, є передчасною з огляду на те, що відповідачами не розглянуте по суті питання про нарахування та виплату йому відповідної компенсації, а предметом розгляду в даній справі є дії суб`єктів владних повноважень з приводу правомірності підстав ухвалення рішення відмову здійснені такого нарахування, як особі на яку не поширюється пункт 2 Порядку № 728.

61. Також колегія суддів не знаходить підстав для передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки вона не містить виключну правову проблему і така передача не зумовлює забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, у зв`язку із чим відповідне клопотання позивача не підлягає задоволенню.

62. Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

63. З огляду на наведене, оскільки суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2022 слід скасувати із залишенням в силі рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 11.10.2021.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 345, 346, 347, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про передачу справи №260/764/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2022, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 11.10.2021 у справі №260/764/21 - залишити в силі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

СуддіА.І. Рибачук С.М. Чиркін С.Г. Стеценко