ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/2607/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Кібенко О.Р.

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.

розглянувши матеріали касаційної скарги Державного концерну "Укроборонпром"

на постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Алданова С.О., судді: Владимиренко С.В., Зубець Л.П.)

від 21.02.2022

у справі № 910/2607/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз"

до Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П.Корольова

третя особа, без самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Державний концерн "Укроборонпром"

про визнання недійсними рішень

за участю представників учасників справи:

позивача - Король Д.В.;

відповідача - Скаржинський М.В.;

третьої особи - Павленко О.В.

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П.Корольова про визнання недійсними рішень Наглядової ради Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П. Корольова, оформлених протоколом № 79 засідання Наглядової ради Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П.Корольова від 28.08.2019.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що склад наглядової ради під час проведення засідання наглядової ради не відповідав вимогам статті 53 Закону України "Про акціонерні товариства", в редакції Закону України № 289-ІІІ; за питання, що були включені до порядку денного, голосували особи, які не є членами наглядової ради, отже, за твердженням позивача, не мали права голосу; оскаржуваним рішенням порушено право позивача на участь в управлінні товариством.

2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.06.2021 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Ухвалюючи рішення у цій справі, місцевий господарський суд зазначив, що позивачем не доведено суду взаємозв`язку між прийняттям рішень на засіданні Наглядової ради Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П.Корольова, оформлених протоколом №79 від 28.08.2019, та порушенням будь-яких прав позивача на участь в управлінні товариством відповідача, позовні вимоги не відповідають ефективному способу захисту його права чи інтересу, а тому суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог.

2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2022 рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2021 скасовано, ухвалено нове рішення. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз" задоволено. Суд визнав недійсними рішення Наглядової ради Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" імені С.П. Корольова, що оформлені протоколом № 79 засідання Наглядової ради Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П.Корольова від 28.08.2019.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що оспорюване рішення прийняте неправомочним складом Наглядової ради, вказаним рішенням порушено корпоративні права позивача, зокрема, на управління, оскільки особи, які не були призначені до вказаного колегіального органу за рішенням загальних зборів, в т.ч. і позивача, не вправі вирішувати питання що стосуються справ товариства.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись з постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2022, Державний концерн "Укроборонпром" подав касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати, залишивши в силі рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2021.

3.2. Підставою касаційного оскарження Державний концерн "Укроборонпром" зазначив пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування статей 15, 16, 116 Цивільного кодексу України, статті 4 Господарського процесуального кодексу України та статті 25 Закону України "Про акціонерні товариства" у подібних правовідносинах, а саме: щодо того чи порушує корпоративні права акціонера прийняття рішень членами наглядової ради, строк повноважень яких закінчився, якщо у прийнятті такого рішення брав участь у тому числі представник цього акціонера, строк повноважень якого також закінчився.

При цьому скаржник звертає увагу на те, що Статут і Положення про наглядову раду товариства досі не приведено у відповідність до змін, внесених до Закону України "Про акціонерні товариства".

Акціонер - Товариство з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз", якому належить більше 40% статутного капіталу товариства, на загальних зборах акціонерів з питання про затвердження нової редакції статуту свідомо голосує "проти" або "утримався", чим перешкоджає приведенню статуту та складу наглядової ради товариства у відповідність до вимог Закону України "Про акціонерні товариства" та Закону України "Про управління об`єктами державної власності".

Також скаржник вказує на те, що загальними зборами ВАТ "Меридіан" до складу наглядової ради обрано 4 представника держави в особі Фонду державного майна України; після передання пакету акцій товариства, що належать державі, в управління Концерну, останній набув статус акціонера та відповідно до ч.6 ст.53 Закону "Про акціонерні товариства" мав право замінити представників акціонера-держави у складі наглядової ради; але, не дивлячись на перехід акцій від Фонду до ДК "Укроборонпром", власником частки (50,0001%) у статутному капіталі ВАТ "Меридіан" лишилась держава; склад наглядової ради товариства не змінювався з 2010 року, а тому до переобрання загальними зборами нового складу наглядової ради ДК "Укроборонпром" має право замінити своїх представників у її складі в будь-який час.

Крім того, скаржник наголошує на тому, що до предмета доказування в цій справі в першу чергу входять обставини щодо встановлення наявності чи відсутності порушення оскаржуваним рішенням наглядової ради прав та законних інтересів позивача. Відповідно до протоколу № 79 від 28.08.2019 кількість членів Наглядової ради, які брали участь у засіданні, становила 5 осіб із 6 членів фактичної чисельності Наглядової ради, а тому з урахуванням статті 57 Закону України "Про акціонерні товариства", засідання було правомочним. При цьому з присутніх 5 членів Наглядової ради один був представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз" та голосував проти прийняття рішення.

3.3. У доповненні до касаційної скарги Державний концерн "Укроборонпром" просив врахувати правові висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 15.06.2022 у справі № 910/6685/21 в аналогічних правовідносинах.

3.4. У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз" просило відмовити в її задоволенні, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін. При цьому позивач вказує на те, що відповідно до чинного законодавства акціонерні товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій належать державі, в тому числі і Відкрите акціонерне товариство "Меридіан" ім. С.П.Корольова, до 06.01.2019 зобов`язані були привести склад наглядової ради у відповідність із вимогами Закону від 16.11.2017 № 2210-VIII, що є імперативними (аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.09.2019 у справі № 910/10932/18). Разом з тим станом на дату прийняття оскаржуваних рішень склад Наглядової ради не був приведений у відповідність до норм чинного законодавства, а відтак рішення Наглядової ради прийняті неправомочним складом та є недійсними в силу закону.

У доповненні до відзиву Товариство з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз" також просило врахувати правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 26.02.2020 у справі № 916/888/19, щодо необхідності обрання до складу Наглядової ради незалежних директорів, що в свою чергу, забезпечує захист прав акціонерів від можливого зловживання з боку акціонерів, які володіють більш ніж 50%.

Крам того, в доповненні до відзиву Товариство з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз" просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16 800, 00 грн, які пов`язані з розглядом справи в суді касаційної інстанції.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Товариство з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз" є власником акцій Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П.Корольова, частка якого у статутному капіталі акціонерного товариства становила 40, 0753%.

У статутному капіталі Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П. Корольова державі належить 503718 акцій, що складає 50, 0001%.

28.08.2019 відбулося засідання Наглядової ради Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П.Корольова, оформлене протоколом №79, на якому вирішено: припинити повноваження члена правління ВАТ "Меридіан" ім. С.П.Корольова ОСОБА_1; обрати ОСОБА_2 членом правління ВАТ "Меридіан" ім. С.П. Корольова.

На цьому засіданні були присутні в.о. голови Наглядової ради товариства Костицький В.В., Уланівський С.Є., Кулик С.В., та представник ТОВ "Меридіан Союз" Черненко Ю.С., повноваження члена Наглядової ради ОСОБА_4 припинено у зв`язку зі смертю.

Як зазначено у протоколі №79 від 28.08.2019 кількість членів Наглядової ради, які беруть участь у засіданні Наглядової ради, становить 4 особи із 6 членів фактичної чисельності Наглядової ради та з урахуванням статті 57 Закону України "Про акціонерні товариства" засідання є правомочним.

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався Суд

5.1. Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.2. Предметом спору в цій справі є матеріально-правова вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз" до Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П.Корольова про визнання недійсними рішень Наглядової ради Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П. Корольова, оформлених протоколом № 79 засідання Наглядової ради Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П.Корольова від 28.08.2019.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз" зазначає про те, що склад Наглядової ради не відповідає вимогам Закону України "Про акціонерні товариства" в редакції Закону №289-VIII, а саме: Наглядова рада відповідача мала включати щонайменше двох незалежних директорів; у голосуванні приймали участь особи, які не є членами Наглядової ради товариства, а отже не мали права голосу; Наглядова рада товариства не мала приймати рішення без відповідних пропозицій комітету з питань призначень; засідання є неправомочним, оскільки в ньому приймало участь менше ніж 2/3 кількості членів Наглядової ради; таким чином прийняті рішення про припинення повноважень члена правління ОСОБА_1 та призначення ОСОБА_2 членом правління ВАТ "Меридіан" ім. С.П. Корольова порушують права позивача на участь в управлінні товариством відповідача.

5.3. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що не вбачається, яким саме чином спірні рішення, прийняті на засіданні, порушують права позивача як акціонера товариства та члена наглядової ради товариства на участь в управлінні товариством відповідача.

5.4. Суд апеляційної інстанції, в свою чергу, задовольняючи позовні вимоги, виходив з такого.

Як Закон України "Про акціонерні товариства" (з 01.05.2016), так і Закон України "Про управління об`єктами державної власності" (з 25.06.2016) передбачав обов`язкове обрання до складу наглядових рад господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, незалежних членів наглядової ради. Відмінність полягала у тому, що відповідно до Закону України "Про акціонерні товариства" наглядова рада акціонерного товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі, мала включати щонайменше двох незалежних директорів, а відповідно до Закону України "Про управління об`єктами державної власності" - кількість незалежних членів повинна була становити більшість членів наглядової ради.

Відповідно до п. 21 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 16.11.2017 № 2210-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів" зобов`язано акціонерні товариства (у тому числі, господарські товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі) протягом року з дня набрання чинності цим законом забезпечити приведення складу наглядової ради та її комітетів, а також інших органів управління у відповідність із вимогами Закону № 2210.

Законом № 2210-VIII внесено зміни, в тому числі до ч. 4 ст. 53 Закону України "Про акціонерні товариства" та визначено, що наглядова рада акціонерного товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі, має складатися не менш ніж на одну третину з незалежних директорів, при цьому кількість незалежних директорів не може становити менше двох осіб.

З урахуванням наведених норм матеріального права, суд апеляційної інстанції зазначив про те, що акціонерні товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, до 06.01.2019 зобов`язані були привести склад наглядової ради у відповідність із вимогами саме Закону № 2210, яким, зокрема, внесено зміни до частини 4 статті 53 Закону України "Про акціонерні товариства".

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, станом на дату прийняття оспорюваного рішення склад Наглядової ради ВАТ "Меридіан" ім. С.П.Корольова не був приведений у відповідність до норм чинного законодавства, зокрема Закону України "Про акціонерні товариства" та Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів" від 16.11.2017 № 2210-VIII, а відтак за висновками суду апеляційної інстанції рішення Наглядової ради Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П. Корольова оформлене протоколом № 79 засідання Наглядової ради Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П.Корольова від 28.08.2019, прийняте неправомочним складом Наглядової ради, що є підставою для визнання його недійсним.

Крім того, суд апеляційної інстанції врахував, що відповідно до частини 4 статті 51 Закону України "Про акціонерні товариства" член Наглядової ради повинен виконувати свої обов`язки особисто і не може передавати власні повноваження іншій особі, тоді як оскаржуване рішення прийнято за участю, зокрема виконуючих обов`язки Голови Наглядової ради та членів Наглядової ради. Доказів обрання вказаних осіб у встановленому чинним законодавством України порядку до складу Наглядової ради відповідача до матеріалів справи не надано.

Отже, встановивши обставини прийняття неправомочним складом Наглядової ради оспорюваного рішення, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що вказаним рішенням порушено корпоративні права позивача, зокрема на управління, оскільки особи, які не були призначені до вказаного колегіального органу за рішенням загальних зборів, в т.ч. і позивача, не вправі вирішувати питання що стосуються справ товариства. З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції вважав, що твердження суду першої інстанції в частині недоведення позивачем порушення його корпоративних прав є помилковими та не відповідають обставинам справи.

5.5. Не погоджуючись з постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2022, підставою касаційного оскарження Державний концерн "Укроборонпром" зазначив пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування статей 15, 16, 116 Цивільного кодексу України, статті 4 Господарського процесуального кодексу України та статті 25 Закону України "Про акціонерні товариства" у подібних правовідносинах, а саме: щодо того чи порушує корпоративні права акціонера прийняття рішень членами наглядової ради, строк повноважень яких закінчився, якщо у прийнятті такого рішення брав участь у тому числі представник цього акціонера, строк повноважень якого також закінчився.

5.6. Частиною четвертою статті 236 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується з положеннями частини шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на викладене, при прийнятті рішення колегією суддів враховується правова позиція Верховного Суду у складі колегії суддів судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду, викладена у постанові від 15.06.2022 у справі №910/6685/21.

5.7. Відповідно до п.13 ч.1 ст.1 Закону "Про національну безпеку України" оборонно-промисловий комплекс України - сукупність органів державного управління, підприємств, установ і організацій промисловості та науки, що розробляють, виробляють, модернізують і утилізують продукцію військового призначення, надають послуги в інтересах оборони для оснащення та матеріального забезпечення сил безпеки і сил оборони, а також здійснюють постачання товарів військового призначення та подвійного використання, надання послуг військового призначення під час виконання заходів військово-технічного співробітництва України з іншими державами.

Згідно з п.3.2 статуту ВАТ "Меридіан" одним із основних видів діяльності товариства є виробництво радіовимірювальної, медичної, аудіо, дозиметричної та радіометричної техніки, приладів для вимірювання енергоносіїв, що споживаються, товарів народного вжитку, виробів механообробки та інструменту, системи зв`язку, обладнання для атомних електростанцій, спецвиробів для Міноборони, МВД, СБУ та НКАУ та інше.

Враховуючи це та здійснення відповідної діяльності для забезпечення потреб сил безпеки та оборони, ВАТ "Меридіан" належить до підприємств (об`єктів) оборонно-промислового комплексу України.

Водночас ВАТ "Мерідіан" є акціонерним товариством. Порядок створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов`язки акціонерів визначається Законом "Про акціонерні товариства" (ч.1 ст.1 цього Закону).

Відповідно до абз.2 ч.3 ст.1 Закону "Про акціонерні товариства" управління акціонерними товариствами, у статутних капіталах яких є корпоративні права держави або територіальної громади, здійснюється з урахуванням особливостей, визначених законом.

Держава реалізує свої корпоративні права у статутному капіталі такого товариства відповідно до вимог Закону "Про управління об`єктами державної власності".

Згідно з ч.1 ст.2 Закону "Про управління об`єктами державної власності" законодавство про управління об`єктами державної власності складається з цього Закону, ГК, Податкового кодексу України, Закону "Про захист економічної конкуренції", інших законів України, якими можуть бути встановлені особливості управління окремими об`єктами державної власності або їх видами, та інших нормативно-правових актів з питань управління об`єктами державної власності.

У ч.2 ст.3 Закону "Про управління об`єктами державної власності", в свою чергу, передбачено, що особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі визначаються Законом "Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі".

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону "Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" метою цього Закону є визначення особливостей управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі, шляхів підвищення ефективності функціонування підприємств оборонно-промислового комплексу та забезпечення здійснення контролю за їх діяльністю.

Тобто спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює порядок функціонування підприємств в оборонно-промисловому комплексі (які також є господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків), є Закон "Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі".

Оскільки Закон "Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" не регулює всі аспекти створення, діяльності і припинення господарських товариств, а встановлює лише окремі особливості їх діяльності, то до корпоративних правовідносин, що не врегульовані нормами Закону "Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі", підлягають застосуванню положення Закону "Про акціонерні товариства".

На момент ухвалення оскаржуваного рішення наглядовою радою ВАТ "Меридіан" питання корпоративного управління у цьому товаристві регулювалися трьома законами: Законом "Про акціонерні товариства", Законом "Про управління об`єктами державної власності" та Законом "Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі".

Частиною 4 ст.53 Закону "Про акціонерні товариства" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що наглядова рада публічного акціонерного товариства та акціонерного товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі, а також акціонерного товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) якого знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків, має складатися не менш ніж на одну третину з незалежних директорів, при цьому кількість незалежних директорів не може становити менше двох осіб. Положення абз.1 цієї частини не застосовуються до банків. Вимоги до складу наглядової ради банку визначаються Законом "Про банки і банківську діяльність".

У той же час, відповідно до ч.3 ст.1 Закону "Про акціонерні товариства" управління акціонерними товариствами, у статутних капіталах яких є корпоративні права держави або територіальної громади, здійснюється з урахуванням особливостей, визначених законом.

Одним із таких законів є Закон "Про управління об`єктами державної власності". Цей Закон у ст.11-2 врегульовує особливості створення та функціонування наглядових рад у господарських товариствах, у яких частка більше 50% у статутному капіталі належить державі. Ця стаття на момент виникнення спірних відносин містила такі норми:

1. У державних унітарних підприємствах та господарських товариствах, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, наглядова рада утворюється, ліквідується та її діяльність організовується у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, що переглядається не рідше одного разу на п`ять років, з урахуванням положень законів України.

2. До складу наглядових рад державних унітарних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, включаються незалежні члени наглядової ради, кількість яких повинна становити більшість членів наглядової ради.

Кандидати на посаду члена наглядової ради державного унітарного підприємства відбираються та призначаються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Кандидатури осіб, які пропонуються суб`єктом управління об`єктами державної власності, що здійснює управління корпоративними правами держави в господарському товаристві, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, до обрання членами наглядової ради господарського товариства, відбираються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, а самі члени наглядової ради обираються згідно із Законом України "Про акціонерні товариства", іншими законами, що регулюють діяльність таких господарських товариств.

Керівником або членом наглядової ради державного унітарного підприємства, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, не може бути особа, яка є засновником, акціонером (учасником), керівником та/або членом наглядової ради підприємства, іншої господарської організації, які здійснюють діяльність на тому самому або суміжних ринках з такими державними унітарними підприємствами та/або господарськими товариствами.

Керівникам державних унітарних підприємств та членам колегіального виконавчого органу (особі, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу) господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, заборонено поєднувати виконання посадових обов`язків керівника або члена колегіального виконавчого органу (особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу) державного підприємства або такого господарського товариства з будь-якою підприємницькою чи іншою оплачуваною діяльністю, крім отримання авторської винагороди, наукової та викладацької діяльності та/або випадків схвалення такої діяльності наглядовою радою, а в разі відсутності наглядової ради - відповідним суб`єктом управління об`єктами державної власності (для державного унітарного підприємства) чи загальними зборами товариства (для господарського товариства).

Керівники та члени органів управління державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, несуть відповідальність за свої рішення щодо таких суб`єктів господарювання згідно із законом та умовами укладених з ними контрактів.

Особливості утворення, організації діяльності та ліквідації наглядових рад державних унітарних підприємств оборонно-промислового комплексу та господарських товариств в оборонно-промисловому комплексі, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, визначаються Законом України "Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі".

Оскільки ч.4 ст.53 Закону "Про акціонерні товариства" встановлює вимоги щодо кількості незалежних членів наглядової ради для акціонерних товариств з державною часткою у статутному капіталі більше 50%, ч.2 ст.11-2 Закону "Про управління об`єктами державною власністю" - для господарських товариств з державною часткою у статутному капіталі більше 50%, а Закон "Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" не регулює це питання, то застосуванню підлягають положення ч.4 ст.53 Закону "Про акціонерні товариства" як спеціальна норма (аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 25.09.2019 у справі №910/10932/18, від 04.03.2021 у справі №910/14855/19).

Пунктом 5 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону "Про акціонерні товариства" передбачено, що статути та внутрішні положення акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність із нормами цього Закону не пізніше ніж протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом (тобто в термін до 30.04.2011).

Пунктом 21 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2210, яким ч.4 ст.53 Закону "Про акціонерні товариства" була викладена у приведеній вище редакції (який набрав чинності 06.01.2018) зобов`язано акціонерні товариства (у тому числі, господарські товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі) протягом року з дня набрання чинності цим законом забезпечити приведення складу наглядової ради та її комітетів, а також інших органів управління у відповідність із вимогами Закону №2210.

Відтак акціонерні товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, до 06.01.2019 зобов`язані були привести склад наглядової ради у відповідність із вимогами саме Закону №2210, яким, зокрема, внесено зміни до ч.4 ст.53 Закону "Про акціонерні товариства".

Отже, ВАТ "Меридіан" мало привести свій статут у відповідність до вимог ч.4 ст.53 Закону "Про акціонерні товариства" в термін до 06.01.2019.

Жодних винятків з цього правила для акціонерних товариств з державною часткою у статутному капіталі чи товариств оборонно-промислового комплексу законодавство на той час не передбачало.

У випадку розбіжностей між положеннями статуту і нормами Закону "Про акціонері товариства" застосовуються норми Закону "Про акціонерні товариства" (оскільки спірне рішення було ухвалене в період, коли ще не набув чинності Закон "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності").

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що станом на дату прийняття оспорюваного рішення склад Наглядової ради ВАТ "Меридіан" ім. С.П.Корольова не був приведений у відповідність до норм чинного законодавства, зокрема, Закону України "Про акціонерні товариства" та Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів" від 16.11.2017 № 2210-VIII.

5.8. Відповідно до абзаців 1, 2 ч.1 ст.53 Закону "Про акціонерні товариства" (в редакції, що була чинна станом на момент виникнення спірних правовідносин) члени наглядової ради акціонерного товариства обираються акціонерами під час проведення загальних зборів товариства на строк не більший ніж три роки. Статутом приватного акціонерного товариства може бути передбачено інший строк повноважень наглядової ради, але такий строк не може перевищувати три роки.

Якщо у встановлений цим Законом строк загальними зборами не ухвалені рішення, передбачені пунктами 17 та 18 ч.2 ст.33 цього Закону, повноваження членів наглядової ради припиняються, крім повноважень з підготовки, скликання і проведення загальних зборів (абз.3 ч.1 ст.53 Закону "Про акціонерні товариства").

Пунктами 17 та 18 ч.2 ст.33 зазначеного Закону передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів належить: обрання членів наглядової ради, затвердження умов цивільно-правових договорів, трудових договорів (контрактів), що укладатимуться з ними, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів (контрактів) з членами наглядової ради, прийняття рішення про припинення повноважень членів наглядової ради, за винятком випадків, встановлених цим Законом.

При цьому чинне законодавство не передбачає можливість пролонгації повноважень членів наглядової ради.

Склад наглядової ради ВАТ "Меридіан" було затверджено у 2010 році, з того часу члени наглядової ради не переобирались.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідно до вимог закону наглядова рада мала обмежену компетенцію, тобто не мала права ухвалювати рішення, не пов`язані з питаннями щодо організації її переобрання, зокрема, й оскаржуване рішення від 28.08.2019 (протокол №79).

5.9. Разом з тим колегія суддів зазначає, що суд апеляційної інстанції не дав належної правової оцінки обставинам справи, які були встановлені судом першої інстанції, зокрема про те, що на засіданні Наглядової ради 28.08.2019 були присутні в.о. голови Наглядової ради товариства Костицький В.В., ОСОБА_3 , Кулик С.В., та представник ТОВ "Меридіан Союз" Черненко Ю.С., повноваження члена Наглядової ради ОСОБА_4 припинено у зв`язку зі смертю.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 15.06.2022 у справі №910/6685/21 якщо члени наглядової ради - представники позивача беруть участь у роботі наглядової ради і голосують з питань порядку денного, то суд має вирішити питання щодо застосування концепції заборони суперечливої поведінки. Адже якщо позивач вважає наглядову раду такою, що втратила повноваження вирішувати будь-які питання крім скликання загальних зборів, то тоді логічним є утримання членів наглядової ради - представників позивача від роботи у складі такого органу.

5.10. ДК "Укроборонпром" у касаційній скарзі зазначає, що до предмета доказування у цій справі в першу чергу входить обставина щодо встановлення наявності або відсутності порушення оскаржуваним рішенням наглядової ради ВАТ "Меридіан" прав та / або законних інтересів позивача.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що не вбачається, яким саме чином спірні рішення, прийняті на засіданні, порушують права позивача як акціонера товариства та члена наглядової ради товариства на участь в управлінні товариством відповідача.

Суд апеляційної інстанції, в свою чергу, виходив з того, що оспорюваними рішеннями Наглядової ради порушено корпоративні права позивача, зокрема, на управління, оскільки особи, які не були призначені до вказаного колегіального органу за рішенням загальних зборів, в т.ч. і позивача, не вправі вирішувати питання що стосуються справ товариства. За наведеного, суд апеляційної інстанції вважав, що твердження суду першої інстанції в частині недоведення позивачем порушення його корпоративних прав є помилковими та не відповідають обставинам справи.

Разом з тим колегія суддів зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував такого.

Процесуально-правовий зміст захисту права полягає у тому, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ст.4 ГПК).

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст.16 ЦК передбачає, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права (п.5.6 постанови Верховного Суду від 02.02.2022 у справі №910/18962/20).

Порушенням є такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Звертаючись з позовом за захистом порушеного права, позивач має обрати спосіб захисту, який відповідає змісту права, що порушене й буде здатний таке право поновити; обраний спосіб захисту має бути передбачений приписами ст.16 ЦК, ст.20 ГК, або ж визначений іншим Законом чи укладеним між сторонами договором. Законодавчі обмеження матеріально правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та ст.13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, відтак, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті. Вказані норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес (п.119 постанови Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №904/3368/18).

Верховний Суд наголошував, що вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки недоведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов, у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні (п.120 постанови Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №904/3368/18).

У цій справі позивач (акціонер товариства) стверджує про порушення порядку формування наглядової ради, що, на думку акціонера, є підставою для визнання незаконними будь-яких рішень цього органу, незалежно від їх змісту. Такий підхід може суттєво дестабілізувати та заблокувати роботу товариства у випадку триваючого корпоративного конфлікту між двома акціонерами, він може призвести до непропорційного втручання суду у питання корпоративного управління та господарської діяльності товариства.

У постановах Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №922/1671/16 та від 12.03.2019 у справі №904/9495/16 була викладена позиція, що визнання судом недійсними рішень загальних зборів повністю, захищаючи порушені корпоративні права одного учасника товариства, може зачіпати корпоративні права інших учасників, відповідно порушується баланс інтересів учасників товариства, що має наслідком непропорційність втручання у правовідносини сторін та фактично є втручанням суду у господарську діяльність товариства. Такі висновки Верховного Суду можна застосувати і до спорів про визнання недійсними рішень наглядової ради (з урахуванням різниці у обставинах справ).

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції не спростував правильні висновки суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено суду взаємозв`язку між прийняттям рішень на засіданні Наглядової ради Відкритого акціонерного товариства "Меридіан" ім. С.П.Корольова, оформленого протоколом №79 від 28.08.2019, та порушенням будь-яких прав позивача на участь в управлінні товариством відповідача. Також суд апеляційної інстанції не вказав яким чином скасування одного із рішень наглядової ради відновить права та законні інтереси акціонера, зацікавленого у приведенні статуту товариства в відповідність до вимог закону, обранні наглядової ради за новою процедурою, включенні до її складу незалежних директорів. Суд апеляційної інстанції не врахував інтереси самого товариства і його інших учасників, тобто не дотримав балансу інтересів учасників товариства і самого товариства, про що неодноразово зазначав Верховний Суд. З огляду на предмет та підстави позову суд апеляційної інстанції не встановив, які саме негативні наслідки для прав та законних інтересів позивача мають оспорювані рішення наглядової ради.

Отже, зазначаючи про наявність у акціонера права на оскарження рішення наглядової ради від 28.08.2019 (протокол №79), суд апеляційної інстанції не встановив, в чому саме полягало порушення прав та / або законних інтересів ТОВ "Меридіан Союз" з урахуванням змісту ухваленого рішення та яким чином визнання недійсним вказаних рішень могло захистити (відновити) порушене право чи інтерес позивача.

Крім того, в постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №910/6685/21 зазначено, що якщо за результатами розгляду справи суд не встановить факт порушення прав та законних інтересів позивача оскаржуваним рішенням органу управління акціонерного товариства, або встановить неефективність обраного позивачем способу захисту, то це буде достатньою та самостійною підставою для відмови у позові про визнання такого рішення недійсним.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки суд першої інстанції встановив, що позовні вимоги не відповідають ефективному способу захисту його права чи інтересу, у зв`язку з чим місцевий господарський суд вважав необґрунтованими позовні вимоги, а суд апеляційної інстанції наведеного не спростував, то колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції - залишенню в силі.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Статтею 312 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Оскільки суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, то колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2022 підлягає скасуванню, а рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2021 - залишенню в силі.

7. Судові витрати

7.1. З огляду на те, що Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги, то судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на позивача.

7.2. З врахуванням викладеного, колегія суддів вважає відсутніми правові підстави для вирішення питання про розподіл витрат на правничу допомогу на стадії касаційного провадження за клопотанням Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз".

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державного концерну "Укроборонпром" задовольнити.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2022 скасувати, залишивши в силі рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2021 у справі № 910/2607/21.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан Союз" (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, будинок 64; код ЄДРПОУ 35644262) на користь Державного концерну "Укроборонпром" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 36, код ЄДРПОУ 37854297) 4 540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) грн судового збору за подання касаційної скарги.

Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання цієї постанови.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Баранець

О. Кібенко