Постанова суду № 287/1490/20 від 12.09.2022 про достовірність того чи іншого доказу

Перейти до правової позиції

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 287/1490/20

провадження № 51-2909км21

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Єремейчука С. В.,

суддів Бородія В. М., Стороженка С. О.,

за участю:

секретаря судового засідання Мішиної О. О.,

прокурора Матюшевої О. В.,

захисників Крижанівського В. В. (у режимі відеоконференції), Мельничук Н. М. (у режимі відеоконференції), Бовсунівського О. В., Збіглея І. В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу з доповненнями прокурора у кримінальному провадженні Горпиніча В. В. на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 09 вересня 2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018060260000003, за обвинуваченням

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Цаккар Мартунинівського р-ну (Вірменія), жителя АДРЕСА_1 ), раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України (далі - КК),

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_2 ), раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК,

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, уродженця с. Радовель Олевського р-ну Житомирської обл., жителя АДРЕСА_3 ), раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, частинами 3, 4 ст. 358, ч. 3 ст. 191 КК.

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 14 травня 2021 року кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, частинами 3, 4 ст. 358, ч. 3 ст. 191 КК, ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК, закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування.

Житомирськийапеляційний суд ухвалою від 09 вересня 2021 року залишив судове рішення місцевого суду без змін.

Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати рішення апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Вважає, що строк досудового розслідування кримінального провадження щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 не був пропущений, а обвинувальний акт був скерований прокурором до суду в межах строку досудового розслідування. Зазначає, що місцевий суд безпідставно застосував положення п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК до цього кримінального провадження (№ 12018060260000003 від 04 січня 2018 року), оскільки вказані зміни до процесуального закону набули чинності 15 березня 2018 року і не мають зворотньої дії, а тому не поширювались на це провадження у зв`язку з тим, що воно внесено до ЄРДР до введення цих положень у дію.

На думку прокурора, викладені обставини не отримали належної оцінки суду апеляційної інстанції, що призвело до ухвалення судового рішення, яке не відповідає вимогам ст. 419 КПК.

У доповненнях до касаційної скарги прокурор додає, що, закриваючи кримінальне провадження стосовно ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1, суди попередніх інстанцій не вирішили питання щодо цивільного позову у кримінальному провадженні, у цьому він убачає істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, уважає, що рішення апеляційного суду підлягає скасуванню.

Позиції учасників судового провадження

У поданих письмових запереченнях захисники Мельничук Н. М., Бовсунівський О. В., Крижанівський В. В., Збіглей І. В. та Каплунова В. В. просять касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу апеляційного суду - без змін.

У судовому засіданні прокурор Матюшева О. В. не підтримала касаційну скаргу сторони обвинувачення, захисники Крижанівський В. В., Мельничук Н. М., Бовсунівський О. В., Збіглей І. В. заперечили проти її задоволення.

Мотиви Суду

Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судове рішення суду апеляційної інстанції у межах касаційної скарги. При цьому він уповноважений лише перевіряти правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставині не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За правилами ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належніі достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Під час перевірки доводів, викладених у касаційній скарзі, Верховний Суд виходить із обставин, установлених місцевим та апеляційним судами.

Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. Можливості скасування судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій через неповноту судового розгляду (ст. 410 КПК) та невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження (ст. 411 КПК) чинним кримінальним процесуальним законом не передбачено.

Оспорювання прокурором установлених за результатами судового розгляду фактів із викладенням власної версії події, що зводиться до тверджень про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неповнотусудового розгляду, з огляду на вимоги ст. 438 КПК не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.

Доводи касаційної скарги прокурора про те, що органом досудового розслідування жодних порушень строків досудового розслідування, зазначених у ст. 219 КПК, не допустив та всі процесуальні дії виконані в строки, передбачені законом, Верховний Суд вважає необґрунтованими з урахуванням такого.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 3 КПК визначено, що досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Згідно з ч. 1 ст. 219 КПК строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до дня звернення до суду, зокрема з обвинувальним актом.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Зазначена норма процесуального закону також передбачає, що строк досудового розслідування може бути продовжений із підстав та в порядку, передбачених КПК.

Закінчення строку досудового розслідування, визначеногост. 219 КПК, після повідомлення особі про підозру, крім випадку повідомлення про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи, є підставою для закриття кримінального провадження (п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК).

Разом з тим строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею (ч. 5 ст. 219 КПК).

Частина 4 ст. 219 КПК встановлює, що строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу. При цьому за ч. 5 ст. 294 КПК строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає.

Як установлено ст. 283 КПК, прокурор зобов`язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: закрити кримінальне провадження; звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Відповідно до ухвали Коростенського районного суду Житомирської області від 14 травня 2021 року у підготовчому судовому засіданні захисники Крижанівський В. В., Мельничук Н. М., Бовсунівський О. В., Збіглей І. В. та Каплунова В. В. заявили клопотання про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12018060260000003, за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, частинами 3, 4, ст. 358, ч. 3 ст. 191 КК, та ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК, у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК, яке було задоволено.

Місцевий суд установив, що 04 січня 2018 року слідчий Олевського відділення поліції Коростенського відділу поліції ГУНП в Житомирській області вніс до ЄРДР за № 12018060260000003 відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК. При цьому за даною статтею жодній особі не було вручено повідомлення про підозру.

За відомостями про кримінальні правопорушення, внесеними до ЄРДР, за якими надалі було повідомлено про підозру та вручено обвинувальний акт, зокрема: 04 квітня 2019 року за ч. 5 ст. 191 КК; 10 квітня 2020 року за ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 358 КК; 13 квітня 2020 року за ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 191 КК. Заступник керівника Коростенської місцевої прокуратури постановою від 13 квітня 2020 року зазначені матеріали досудового розслідування об`єднав в одне провадження за № 12018060260000003, про що було внесено відомості до ЄРДР.

За постановою керівника Коростенської місцевої прокуратури від 12 червня 2020 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12018060260000003 від 04 січня 2018 року, було продовжено до 14 липня 2020 року включно.

Водночас, як убачається з матеріалів кримінального провадження, 14 квітня 2020 року орган досудового розслідування повідомив ОСОБА_2 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК, а ОСОБА_3 - про підозру у вчиненнікримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, частинами 3, 4 ст. 358, ч. 3 ст.191 КК, 17 квітня 2020 року цей орган повідомив ОСОБА_1 про підозру у вчиненнікримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК.

У період з 10 липня по 20 серпня 2020 року сторони кримінального провадження ознайомлювалися з матеріалами провадження. А тому згідно з приписами ч. 5 ст. 219 КПК цей період не включається у строк досудового розслідування. Таким чином,досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні повинно було бути закінчено 25 серпня 2020 року.

Однак обвинувальний акт було надісланодо суду 27 серпня 2020 року та отримано судом 28серпня 2020 року, що свідчить про порушення прокурором вимог кримінального процесуального законодавства України.

При цьому в реєстрі матеріалів досудового розслідування відсутня інформація про продовження або зупинення строку досудового розслідування.

Згідно з положеннями п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 цього Кодексу.

Отже, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку, що визначений у ст. 219 КПК строк досудового розслідування з дня повідомлення ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про підозру до дня звернення обвинувального акта до суду прокурором пропущено, а тому кримінальне провадження підлягало закриттю на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК.

Твердження прокурора про те, що в цьому кримінальному провадженні відомості до ЄРДР внесено 04 січня 2018 року, а тому суд першої інстанції не міг застосувати положення п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, оскільки вони були введені в дію 15 березня 2018 року і не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, щодо яких відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР після введення в дію цих змін, колегія суддів уважає необґрунтованим.

У контексті цього Верховний Суд звертає увагу на те, що відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК, внесено 04 січня 2018 року за № 12018060260000003, при цьому жодній особі не було повідомлено про підозру і, як наслідок, не було вручено обвинувального акта. 08 липня 2020 року постановою слідчого в об`єднаному кримінальному провадженні було змінено правову кваліфікацію з ч. 1 ст. 190 на ч. 2 ст. 190 ККта 10липня 2020 року постановою прокурора виділено саме в цій частині в окреме провадження за № 12020060260000206, яке на час апеляційного розгляду перебувало на досудовому розслідуванні.

Разом з тим відомості про кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 191, частинами 3, 4 ст. 358, ч. 2 ст. 366 КК, за якими прокурор звернувся з обвинувальним актом до суду, до ЄРДР внесені після набуття чинності Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким внесені зміни до ч. 1 ст. 284 КПК, і останні введені в дію 15 березня 2018 року.

Враховуючи наведене, на думку Суду, апеляційний суд обґрунтовано погодився з висновками суду першої інстанції про необхідність закриття зазначеного кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, а саме у зв`язку з тим, що з дня повідомлення про підозру ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 до дня направлення обвинувального акта до суду закінчився строк досудового розслідування, визначений ч. 3 ст. 219 КПК, із чим погоджується й колегія суддів Верховного Суду.

Розглядаючи матеріали кримінального провадження щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1, апеляційний суд дотримався приписів статей 370, 419 КПК, дав належну оцінку доводам апеляційної скарги прокурора, які здебільшого є аналогічними доводам касаційної скарги, зокрема щодо кінцевого дня звернення до суду з обвинувальним актом, та зазначив докладні мотиви прийнятого рішення.

Твердження прокурора, що суд апеляційної інстанції не дав відповідей на всі доводи, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними. Апеляційний суд дав обґрунтовані відповіді на основні доводи, зазначені в апеляційній скарзі прокурора, навів переконливі аргументи на їх спростування, вказав підстави, з яких визнав апеляційну скаргу необґрунтованою, та належним чином мотивував свою позицію.

Доводи прокурора про те, що суди попередніх інстанцій під час ухвалення рішення про закриття кримінального провадження, не вирішили питання щодо цивільного позову у кримінальному провадженні, колегія суддів уважає безпідставними.

За змістом ст. 129 КПК суд наділений правом вирішення цивільного позову

у кримінальному провадженні лише при ухваленні вироку або постановленні ухвали про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру. Тому у випадку закриття кримінального провадження цивільний позов у кримінальному провадженні не підлягає вирішенню по суті, натомість може бути розглянутий в порядку цивільного судочинства.

Між тим, Верховний Суд звертає увагу, що ні в апеляційній скарзі, ні під час апеляційного розгляду прокурор не зазначав про вирішення питання цивільного позову у кримінальному провадженні, а тому апеляційний суд, з огляду на положення ч. 1 ст. 404 КПК, переглядав ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 14 травня 2021 року в межах апеляційної скарги прокурора.

Таким чином, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які би були безумовними підставами для скасування ухвали апеляційного суду, про що йдеться в касаційній скарзі прокурора, Верховний Суд не встановив.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд

ухвалив:

Ухвалу Житомирського апеляційного суду від 09 вересня 2021 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, залишити без зміни, а касаційну скаргу з доповненнями прокурора у кримінальному провадженні Горпиніча В. В. - без задоволення.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:

С. В. Єремейчук В. М. Бородій С. О. Стороженко