П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 9901/433/18

Провадження № 11-261заі18

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Прокопенка О.Б.,

суддів Антонюк Н.О., Бакуліної С.В., Британчука В.В., Гудими Д.А., Данішевської В.І., Золотнікова О.С., Кібенко О.Р., Князєва В.С., Лобойка Л.М., Лященко Н.П., Рогач Л.І., Саприкіної І.В., Ситнік О.М., Ткачука О.С., Уркевича В.Ю., Яновської О.Г.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 лютого 2018 року (суддя Ханова Р.Ф.) у справі № 9901/433/18 за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія) про визнання незаконним та скасування в частині рішення ВККС від 27 липня 2017 року № 440/вс-17, зобовʼязання винести нове рішення,

УСТАНОВИЛА:

13 лютого 2018 року ОСОБА_3 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду із позовною заявою до ВККС, в якій просить визнати рішення Комісії від 27 липня 2017 року № 440/вс-17 незаконним та скасувати його у звʼязку з відсутністю у ньому визначених законом підстав його ухвалення або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків щодо оцінювання його соціальної компетентності як кандидата на посаду судді Верховного Суду, та зобовʼязати ВККС винести нове рішення щодо встановлення йому рейтингових балів за критерієм "соціальна компетентність", визначивши таку оцінку на рівні 100 балів.

Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у відкритті провадження за позовом ОСОБА_3 до ВККС про визнання незаконним та скасування в частині рішення ВККС від 27 липня 2017 року № 440/вс-17, зобовʼязання винести нове рішення відмовлено.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду керувався тим, що у його провадженні вже є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Не погодившись із цим рішенням з підстави порушення судом норм процесуального права, ОСОБА_3 подав до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу, у якій просить скасувати зазначену ухвалу, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, та направити справу для подальшого розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції у цій справі.

Обґрунтовуючи свої вимоги, як видно зі змісту апеляційної скарги, ОСОБА_3 вважає, що висновки суду першої інстанції про тотожність його позовних вимог у цій справі із позовними вимогами у справі № 800/409/17 (П/9901/29/18) не відповідають фактичним обставинам справи. Так, позивач зазначає, що у цій справі він подав адміністративний позов з підстави незгоди із рішенням ВККС від 27 липня 2017 року № 440/вс-17 саме щодо його оцінки за критерієм "соціальна компетентність", яка, на думку позивача, не відповідає вимогам пункту 8 глави 3 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (додатка до рішення ВККС від 3 листопада 2016 року № 143/зп-16). Натомість у справі № 800/409/17 (П/9901/29/18) він позивався до Комісії у звʼязку із недотриманням приписів статті 88 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ "Про судоустрій і статус суддів", якою передбачено обовʼязкову наявність у рішенні ВККС за наслідками кваліфікаційного оцінювання посилань на визначені законом підстави його ухвалення або мотиви, з яких Комісія дійшла відповідних висновків, та визначено таку відсутність прямою підставою для скасування рішення.

Посилаючись на висновки Верховного Суду України у справах № 6-1133цс15, № 6-79цс15, вважає, що позови у справі, що розглядається, та у справі № 800/409/17 (П/9901/29/18) не є тотожними, тому суд безпідставно відмовив у відкритті провадження, посилаючись на положення пункту 4 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 представник ВККС наводить доводи щодо безпідставності його вимог та вважає рішення суду про відмову у відкритті провадження у цій справі обґрунтованим.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 19 березня 2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 лютого 2018 року та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 11 квітня 2018 року.

Позивач та представник ВККС не зʼявилися в судове засідання, про дату, час і місце якого їх було належно повідомлено.

За таких обставин Велика Палата Верховного Суду відповідно до пункту 2 частини першої статті 311 КАС зробила висновок про можливість розгляду справи в письмовому провадженні.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку субʼєктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС).

Відповідно до частини першої статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю субʼєкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Пунктом 4 частини першої статті 170 КАС передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Відповідно до наведеної норми тотожними визнаються позови, в яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

Водночас, з огляду на положення пункту 4 частини першої статті 170 КАС з одним і тим же позовом можна лише раз звернутися до суду за захистом.

Відмовляючи у відкритті провадження, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду керувався тим, що рішенням цього суду від 22 січня 2018 року у справі № 800/409/17 (П/9901/29/18) ОСОБА_3 відмовлено у задоволенні позову до ВККС про визнання незаконним рішення від 27 липня 2017 року № 440/вс-17 в частині встановлення оцінки за кваліфікаційним оцінюванням та зобовʼязання Комісії винести нове рішення.

Предметом спору у справі № 800/409/17 є визнання незаконним рішення Комісії від 27 липня 2017 року № 440/вс-17 щодо встановлення позивачу оцінки за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з урахуванням усіх критеріїв, у тому числі соціальної компетентності, та зобовʼязання відповідача винести нове рішення в порядку, встановленому чинним законодавством України. Як підставу визнання оскаржуваного рішення незаконним позивач зазначивйого невмотивованість як упервісному позові у справі № 800/409/17, так і уновому позові у цій справі.

За таких обставин Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку,що субʼєкт, предмет та підстави двох позовів є тотожними, відмінність полягає лишеу тому, що у цій справі ОСОБА_3 оскаржує рішенняКомісії щодо встановлення рейтингових балів за одним критерієм, а в первісному - повністю за всіма критеріями.

Велика Палата Верховного Суду погоджується із рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо наявності передбаченої пунктом 4 частини першої статті 170 КАС підстави для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, оскільки при зміні однієї альтернативної позовної вимоги іншою, або при виділенні з позову, який вже заявлено, частини позовних вимог в окремий позов, тотожність предмета позову зберігається.

Посилання ОСОБА_3 в апеляційній скарзі на правові висновки Верховного Суду України, викладені у справах № 6-1133цс15, № 6-79цс15, є безпідставними, оскільки рішення у цих справах ухвалені Верховним Судом України за інших фактичних обставин справ.

Міркування і твердження позивача в апеляційній скарзі не спростовують правильності правових висновків оскаржуваної ухвали суду.

З огляду на наведене, ВеликаПалата Верховного Суду дійшла висновку, що по суті суд прийняв правильне процесуальне рішення, тому немає підстав для скасування ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 лютого 2018 року.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 242, 243, 250, 266, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від

14 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

У повному обсязі постанова складена й підписана 16 квітня 2018 року.