П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2019 року

м. Київ

Справа № 819/829/17 (К/9901/42669/18)

Провадження № 11-757апп18

Велика Палата Верховного Суду у складі:

Головуючого судді Князєва В. С.,

судді-доповідача Саприкіної І. В.,

суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

за участю:

секретаря судового засідання - Сергійчук Л. Ю.,

представника скаржника - Баклан Н. Ю.,

представника відповідача - Василишина К. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника прокурора Львівської області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду (суддя Дерех Н. В.) від 19 червня 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду (головуючий суддя Глушко І. В., судді: Большакова О. О., Макарик В. Я.) від 15 лютого 2018 року у справі за позовом Тернопільського міського шляхового ремонтно-будівельного підприємства «Міськшляхрембуд» до Служби автомобільних доріг в Тернопільській області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Техно-Буд-Центр», про визнання нечинною проведення процедури закупівлі,

УСТАНОВИЛА:

У травні 2017 року Тернопільське міське шляхове ремонтно-будівельне підприємство «Міськшляхрембуд» звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просило визнати нечинною процедуру закупівлі поточного середнього та дрібного ремонту, експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного та місцевого значення у Тернопільській області.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 19 червня 2017 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2018 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із такими судовими рішеннями, у березні 2018 року Заступник прокурора Львівської області подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 19 червня 2017 року і Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2018 року та закрити провадження у справі, оскільки вважає, що цей спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 березня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 червня 2018 року вказану вище справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Цю ухвалу мотивовано тим, що в касаційній скарзі Заступник прокурора Львівської області посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, зокрема, що заявлений Тернопільським міським шляховим ремонтно-будівельним підприємством «Міськшляхрембуд» позов повинен розглядатися в порядку господарського судочинства.

Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, ВеликаПалата Верховного Суду встановила таке.

22 листопада 2016 року відбулося засідання тендерного комітету Служби автомобільних доріг у Тернопільській області, на якому було вирішено внести зміни до річного плану закупівель на 2016 рік та передбачити проведення процедури закупівлі. Предметом закупівлі визначено поточний середній та дрібний ремонт, експлуатаційне утримання автомобільних доріг державного та місцевого значення у Тернопільській області. Процедурою закупівлі обрано відкриті торги, очікувану вартість закупівлі визначено у розмірі 1281064484 грн, а орієнтований початок проведення процедури призначено на листопад 2016 року. Порядок денний та результати цього засідання оформлено Протоколом від 22 листопада 2016 року № 2.

У процедурі закупівлі взяло участь троє учасників: Хмельницьке шляхо-будівельне управління № 56, Товариство з обмеженою відповідальністю «Техно-Буд-Центр» та Тернопільське міське шляхове ремонтно-будівельне підприємство «Міськшляхрембуд».

14 лютого 2017 року на засіданні тендерного комітету Служби автомобільних доріг у Тернопільській області переможцем закупівлі послуг поточного середнього та дрібного ремонту, експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного та місцевого значення у Тернопільській області визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Техно-Буд-Центр». Порядок денний та результати цього засідання оформлено Протоколом від 14 лютого 2017 року № 8.

27 лютого 2017 року між Службою автомобільних доріг у Тернопільській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Техно-Буд-Центр» укладено договір № 1КТ про закупівлю послуг.

Вважаючи, що під час здійснення закупівель відповідачем було порушено законодавство щодо їх проведення, Тернопільське міське шляхове ремонтно-будівельне підприємство «Міськшляхрембуд» звернулося до суду з цим позовом.

Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи щодо оскарження судового рішення апеляційної інстанції з підстав порушення правил предметної юрисдикції, заслухавши суддю-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення, та перевіривши матеріали справи, Велика Палата Верховного Суду зазначає таке.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єкта владних повноважень.

За приписами ст. 4 КАС України встановлено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Відповідно до ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, де суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 цього Кодексу).

Отже, до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників є суб'єктом владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, у цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

Разом з тим визначальними ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб'єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням наявного приватного права певного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб'єкта владних повноважень.

Помилковим є застосування ст. 19 КАС України та поширення юрисдикції адміністративних судів на всі спори, стороною яких є суб'єкт владних повноважень, оскільки під час вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосовувати виключно формальний критерій - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб'єкта владних повноважень), тоді як визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Як убачається з матеріалів справи, предметом спору у цій справі є незгода позивача з процедурою проведення тендеру (закупівлі поточного середнього та дрібного ремонту, експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного та місцевого значення у Тернопільській області), яка була задокументована Протоколом тендерного комітету Служби автомобільних доріг у Тернопільській області від 14 лютого 2017 року № 8, і якою визначено переможця відкритих торгів (Товариство з обмеженою відповідальністю «Техно-Буд-Центр»), та намір укласти з ним договір.

ВеликаПалата Верховного Суду зазначає, що орган виконавчої влади або місцевого самоврядування у відносинах щодо організації та порядку проведення торгів (тендеру) є суб'єктом владних повноважень і спори щодо оскарження рішень чи бездіяльності цих органів до виникнення договірних правовідносин між організатором та переможцем цього тендеру відносяться до юрисдикції адміністративних судів. Проте, після укладення договору між організатором конкурсу та його переможцем спір щодо правомірності рішення тендерного комітету підлягає розгляду в порядку цивільного (господарського) судочинства, оскільки фактично зачіпає майнові інтереси переможця торгів.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 10 травня 2016 року у справі № 826/7230/15, і Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для відступлення від таких висновків.

Суд установив, що результати проведеної Службою автомобільних доріг у Тернопільській області процедури державної закупівлі 27 лютого 2017 року реалізовані шляхом укладення з переможцем торгів договору № 1КТ про закупівлю послуг, а тому на момент звернення позивача до суду з цим позовом вже існував спір про право, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.

Крім того Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що наслідком визнання тендеру недійсним є визнання договору про закупівлю послуг недійсним, що може бути розглянуто виключно судом господарської юрисдикції. При цьому тендер може проводитися не лише суб'єктом владних повноважень, а й будь-якою юридичною особою при здійсненні господарської діяльності.

Підвідомчість господарських справ установлено ст. 20 Господарського процесуального кодексу, за змістом якої господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених ч. 2 цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

З огляду на викладене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що позов Тернопільського міського шляхового ремонтно-будівельного підприємства «Міськшляхрембуд» до Служби автомобільних доріг у Тернопільській області про визнання нечинною процедуру закупівлі поточного середнього та дрібного ремонту, експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного та місцевого значення у Тернопільській області підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

На підставі ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

На підставі абз. 1 ч. 1 ст. 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених статтями 238, 240 цього Кодексу.

Оскільки суди попередніх інстанцій розглянули справу з порушенням правил предметної юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду встановила наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень із закриттям провадження у справі.

Керуючись ст. 341, 344, 349, 354, 356, 359 КАС України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Заступника прокурора Львівської області задовольнити.

Постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 19 червня 2017 року та Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2018 року скасувати, а провадження у справі закрити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: В. С. Князєв

Суддя-доповідач   І. В. Саприкіна

Судді:

Н. О. Антонюк   Н. П. Лященко

С. В. Бакуліна   О. Б. Прокопенко

В. В. Британчук   Л. І. Рогач

Д. А. Гудима О. М. Ситнік

В. І. Данішевська В. Ю. Уркевич

О. С. Золотніков О. Г. Яновська

Л. М. Лобойко