ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 квітня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/1102/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
О. О. Мамалуй - головуючий, О. М. Баранець, В. І. Студенець
за участю секретаря судового засідання - В.В. Шпорт,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу акціонерного товариства "Укргазвидобування"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.12.2020р.
у складі колегії суддів: А. Г. Майданевич - головуючий, В. В. Сулім, О. М. Коротун
та на рішення господарського суду міста Києва від 07.10.2020р.
суддя: І. О. Андреїшина
за позовом акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії "УГВ-Сервіс"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Тек Інжиніринг"
про стягнення 9 180 317, 91 грн.
та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Тек Інжиніринг"
до акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії "УГВ-Сервіс"
про стягнення 628 013, 39 грн.
за участю представників:
від позивача за первісним позовом: Скорик В.І.,
від відповідача за первісним позовом: Харламов О.В.
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
У січні 2020 року акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі філії "УГВ-Сервіс" звернулося до господарського суду з позовом до ТОВ "Тек Інжиніринг" про стягнення 9 180 317,91 грн.
Позов обґрунтований тим, що відповідачем порушено умови договору поставки №УГВС 545/41-18 від 28.12.2018 щодо строків поставки товару, у результаті чого позивач просив суд стягнути з відповідача 5 666 808, 96 грн. пені та 3 513 508, 95 грн. штрафу.
ТОВ "Тек Інжиніринг" звернулося до господарського суду із зустрічним позовом до АТ "Укргазвидобування" в особі філії "УГВ-Сервіс" про стягнення 628 013, 39 грн.
Зустрічний позов мотивований порушенням відповідачем за зустрічним позовом умов договору поставки №УГВС 545/41-18 від 28.12.2018 щодо оплати отриманого товару у встановлені договором строки, у зв`язку з чим позивач за зустрічним позовом просив стягнути з відповідача пеню в розмірі 43 448, 16 грн., 3% річних у розмірі 357 108, 21 грн. та інфляційні втрати у розмірі 227 457, 02 грн. (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 30.06.2020). ТОВ "Тек Інжиніринг" також просило стягнути з АТ "Укргазвидобування" в особі філії "УГВ-Сервіс" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 182 212, 53 грн.
2. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття
Рішенням господарського суду міста Києва від 07.10.2020 первісний позов АТ "Укргазвидобування" в особі філії "УГВ-Сервіс" АТ "Укргазвидобування" задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Тек Інжиніринг" на АТ "Укргазвидобування" в особі філії "УГВ-Сервіс" АТ "Укргазвидобування" пеню в розмірі 5 666 808, 96 грн., штраф в розмірі 3 513 508, 95 грн., витрати по сплаті судового збору - 137 704,77 грн.
Зустрічний позов ТОВ "Тек Інжиніринг" задоволено повністю. Стягнуто з АТ "Укргазвидобування" в особі філії "УГВ-Сервіс" АТ "Укргазвидобування" на користь ТОВ "Тек Інжиніринг" пеню в розмірі 43 448,16 грн., 3% річних в розмірі 357 108, 21 грн., інфляційні втрати - 227 457, 02 грн., витрати по сплаті судового збору - 9 420,22 грн., витрати на професійну правничу допомогу - 58 900 грн.
Задовольняючи первісні позовні вимоги місцевий господарський суд вказав, що відповідач прострочив поставку товару за договором, у зв`язку з чим позивач правомірно здійснив нарахування штрафних санкцій.
Рішення місцевого господарського суду в частині зустрічного позову мотивовано тим, що відповідач за зустрічним позовом здійснював розрахунки за поставлений товар із простроченням строку, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню.
Вказавши, що предмет спору у справі не є складним, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними, суд дійшов висновку, що правомірним та обґрунтованим розміром витрат на правничу допомогу є сума 58 900, 00 грн.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.12.2020р. у справі №910/1102/20 рішення місцевого господарського суду в частині задоволення первісного позову скасовано, ухвалено у відповідній частині нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовлено повністю. В іншій частині рішення залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки позивач за первісним позовом у повному обсязі не виконав зобов`язання щодо здійснення оплати поставленого відповідачем за первісним позовом товару, ТОВ "Тек Інжиніринг" мало право зупинити виконання свого обов`язку відповідно до ст. 538 Цивільного кодексу України. Повідомлення ТОВ "Тек Інжиніринг" про зупинення виконання обов`язку щодо поставки товару зазначені у листах, наявних у матеріалах справи.
Також апеляційний господарський суд, враховуючи існування форс-мажорних обставин у період з 10.07.2019 по 09.12.2019 та умови розділу 8 договору №УГВС545/41-18, дійшов висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача відповідальності у вигляді штрафу та пені, нарахованих протягом вказаного періоду.
З урахуванням встановлених обставин, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову про стягнення з відповідача пені та штрафу, нарахованих за спірними поставками товару протягом усього періоду прострочення - з 27.06.2019 по 17.12.2019.
Також суд апеляційної інстанції зазначив, що одночасне стягнення гарантії за порушення строків поставки та неустойки, нарахованої за те ж саме порушення строків поставки, за один і той же період прострочення поставки товару, є неможливим, оскільки є притягненням відповідача до подвійної відповідальності за одне і теж саме правопорушення, що суперечить ст. 61 Конституції України.
Залишаючи без змін рішення місцевого господарського суду в частині зустрічних позовних вимог, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач за зустрічним позовом неналежним чином виконав договірні зобов`язання в частині проведення розрахунків, у зв`язку з чим допустив порушення пп. 6.1.1 договору, п. 4 специфікації № 1, що є додатком № 1 до договору та його невід`ємною частиною.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
АТ "Укргазвидобування", не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду повністю та з рішенням господарського суду першої інстанції в частині задоволення зустрічного позову, звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення у частині задоволення зустрічного позову та постанову повністю та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги AT "Укргазвидобування" за первісним позовом повністю, а у задоволенні зустрічного позову ТОВ "Тек Інжиніринг" відмовити.
З тексту касаційної скарги вбачається, що скарга обґрунтовується положеннями п. 1 та п. 4 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
За твердженням скаржника, судами першої та апеляційної інстанцій при винесенні рішень неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема ст. ст. 11, 526, 626, 611, 627, 628,629, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 179, 193 Господарського кодексу України; порушено норми процесуального права, зокрема, ст. ст. 13, 14, 74, 80, 86, 236, 269 Господарського процесуального кодексу України.
Також скаржник вказує, що судами не враховано висновки про застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду та не враховано приписи ч. 4 ст. 11 ГПК України щодо застосування судом при розгляді справ положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практики Європейського суду з прав людини як джерело права.
У скарзі вказується, що суд апеляційної інстанції прийняв докази, подані ТОВ "Тек Інжиніринг" з клопотаннями від 07.12.2020 та 23.12.2020 і в обґрунтування відмови у первісному позові суд навів саме новозаявлені доводи та подані на них докази, чим допустив порушення норм законодавства. Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції, в силу вимог ст. ст. 80, 269 ГПК України, не повинен був виходити за межі доводів апеляційної скарги та приймати до уваги надані ТОВ "Тек Інжиніринг" документи з клопотаннями від 07 та 23 грудня 2020 року.
У касаційній скарзі міститься посилання на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 04.03.2020 у справі №910/7294/19, від 21.10.2020 у справі № 910/1405/19, від 11.11.2020 у справі №910/7141/13, від 18.06.2020 у справі №909/965/16, від 18.11.2020 у справі №910/11152/19, від 26.02.2019 у справі № 913/632/17, від 11.09.2019 по справі №922/393/18, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 01.04.2019 у справі №910/2693/18, від 21.12.2018 у справі №908/7/18; від 21.02.2020 у справі №910/23450/17, від 03.09.2020 у справі №910/15637/19, від 14.04.2020 у справі №905/365/19
За доводами скаржника, одночасне нарахування неустойки та стягнення банківської гарантії не суперечить приписам чинного законодавства.
Також скаржник посилається на постанову Вищого господарського суду України від 16.12.2014 № 910/14633/14.
За твердженням скаржника, питання щодо строків та порядку оплати товару сторони врегулювали пунктами договору, тобто визначили особливий порядок, строк та умови оплати товару, що у свою чергу відповідає приписам чинного законодавства та судовій практиці.
У скарзі зазначається, що судами першої та другої інстанцій належним чином не досліджено умови договору, порядок здійснення оплати товару за договором, не досліджено питання суперечності змісту поштових декларацій описам до них, взято до уваги і враховано при винесенні рішення докази (особиста переписка працівника філії "УГВ-Сервіс" та директора ТОВ "Тек Інжиніринг"), які по своїй природі є неналежними та не допустимими доказами, а посилання на них, як на факт отримання покупцем рахунків на оплату товару, є невірним.
4. Позиції інших учасників справи
ТОВ "Тек Інжиніринг" подало до Верховного Суду два клопотання про закриття касаційного провадження, в яких вказує, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, на які посилається скаржник, є неподібними з правовідносинами у даній справі.
Вказані клопотання ТОВ "Тек Інжиніринг" не підлягають задоволенню, оскільки в касаційній скарзі хоча й містяться посилання здебільшого на постанови з неподібними у даній справі правовідносинами, проте скаржник також посилається на справу №908/7/18, в якій розглядався позов про стягнення пені та штрафу за договором поставки у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору в частині строків поставки товару, що є подібним з правовідносинами у даній справі. Вказане виключає можливість закриття касаційного провадження на підставі п. 5 ч. 1 ст. 296 ГПК України.
ТОВ "Тек Інжиніринг" у відзиві на касаційну скаргу та в поясненнях заперечує доводи скаржника та просить залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. Відповідач вважає, що суд апеляційної інстанції застосував норми ст. ст. 538, 692 ЦК України з повним врахуванням висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові від 31.10.2019 у справі №904/5340/18. Також зазначає, що документи по гарантії, законність долучення яких оскаржує скаржник, були додатком до клопотання про зменшення штрафних санкцій, яке не було задоволене судом, а тому ці документи не вплинули на законність прийнятого рішення апеляційним судом.
5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій
28 грудня 2018 року між ТОВ "Тек Інжиніринг" як постачальником та АТ "Укргазвидобування" в особі філії "УГВ-Сервіс" як покупцем укладено договір на поставку товару з супутніми послугами № УГВС545/41-18.
Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 договору постачальник зобов`язується поставити покупцеві обладнання лабораторії тампонажних розчинів (далі - товар), надати послуги з встановлення, підключення цього обладнання, пусконалагоджувальні роботи, навчання персоналу покупця роботі на обладнанні (далі - послуги), зазначені у специфікації, що додається до договору і є його невід`ємною частиною, а покупець - прийняти і оплатити такий товар та послуги. Найменування, асортимент товару та послуг, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару/послуг та загальна ціна договору вказується у специфікації, яка є додатком № 1 до договору та є його невід`ємною частиною.
За специфікацією № 1, що є додатком № 1 до договору, постачальник зобов`язується поставити покупцеві товар вартістю 79 956 000 грн.
Пунктом 4 специфікації № 1 передбачено умови та строки оплати покупцем отриманого товару та послуг від постачальника, зокрема: оплата за поставлений товар здійснюється після факту поставки протягом 30 календарних днів з дати поставки товару та підписання видаткової накладної (або акту приймання-передачі); оплата за виконані роботи/надані послуги здійснюється протягом 30 календарних днів з дати підписання акту виконаних робіт/наданих послуг.
У пункті 4.1 договору сторони погодили, що розрахунки проводяться шляхом оплати покупцем після пред`явлення постачальником рахунку на оплату (інвойсу) та підписаного сторонами акту приймання-передачі товару/послуг або видаткової накладної, шляхом перерахування на рахунок постачальника, на умовах зазначених у специфікації/-ях або з урахуванням умов передбачених п. 3.5 цього договору.
Відповідно до пункту 4.2 договору покупець не здійснює оплату за поставлений товар, та така несплата не є порушенням строку оплати зі сторони покупця у випадку ненадання постачальником рахунку на оплату (інвойсу) чи його неналежного оформлення.
Пунктами 5.1, 5.2 договору передбачено, що строк поставки/надання, умови та місце поставки/надання товару/послуг, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в специфікації/-ях до цього договору. Обсяг поставки товару (кожної партії товару) визначається в графіку поставки.
Відповідно до графіку поставки, складеного сторонами у вигляді додатку № 7 до договору № УГВС545/41-18, строк поставки товару встановлено не більше ніж 180 календарних днів від дати укладення договору.
Датою поставки товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі товару, форма якого наведена в додатку №3 до цього договору, який є його невід`ємною частиною, або дата видаткової накладної. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної (пункт 5.3 договору).
Передача та отримання товару проводиться шляхом підписання уповноваженими представниками сторін акту/актів приймання-передачі товару або видаткової/видаткових накладної/накладних. У випадку виявлення недоліків товару або товаросупровідної документації, покупець має право не підписувати акт/акти приймання-передачі товару або видаткову/видаткові накладну/накладні до усунення виявлених недоліків, а постачальник зобов`язаний усунути недоліки та оплатити документально-підтверджені витрати покупця спричинені такими недоліками (пункт 5.9 договору).
У пункті 7.9 договору сторони погодили, що у разі невиконання постачальником взятих на себе зобов`язань з поставки товару та/або надання послуг у строки, зазначені у даному договорі, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару та/або від вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачується у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару та/або від вартості послуг, з яких допущено прострочення надання.
Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін (пункт 8.1 договору).
Сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 7 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі. Наслідком неповідомлення чи порушення строку повідомлення про обставини непереборної сили є втрата права такої сторони посилатися на дію цих обставин, як причину невиконання чи порушення строків виконання зобов`язання (пункт 8.2 договору).
Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України або іншим уповноваженим на це органом України та/або країни, у якій виникли такі обставини (пункт 8.3 договору).
13 червня 2019 року ТОВ "Тек Інжиніринг" направило АТ "Укргазвидобування" в особі філії "УГВ-Сервіс" лист, в якому повідомило про те, що через значну затримку оплати з боку АТ "Укргазвидобування", виробником, у свою чергу, затримано поставку обладнання компанії Fann Instrument Company. У зв`язку з чим, товариство просило погодити продовження строку поставки обладнання за договором № УГВС545/41-18.
У відповідь на вказаний лист філія "УГВ-Сервіс" 20.06.2019 повідомила ТОВ "Тек Інжиніринг" про направлення керівництву АТ "Укргазвидобування" листа з проханням продовжити строки поставки обладнання за договором № УГВС545/41-18.
ТОВ "Тек Інжиніринг" звернулося до позивача з листом від 25.06.2019, в якому повідомило про затримку поставок обладнання за договором № УГВС545/41-18 у зв`язку із затримкою позивачем оплати раніше поставленого обладнання та запропонувало погодити продовження строку поставки до 15.09.2019.
15 липня 2019 року ТОВ "Тек Інжиніринг" направило директору філії "УГВ-Сервіс" АТ "Укргазвидобування" лист, в якому вказало про настання обставин непереборної сили. Відповідач послався на повідомлення компанії Trias Petroservice LLP (дистриб`ютор компанії Fann Instrument Company та постачальник обладнання за договором № УГВС545/41-18) про настання обставин непереборної сили та пошкодження партії обладнання у зв`язку з сильними вітрами, зливою та затопленням на півдні штатів Луізіана, Техас та у місті Новий Орлеан, США.
24 жовтня 2019 року ТОВ "Тек Інжиніринг" звернувся до філії "УГВ-Сервіс" АТ "Укргазвидобування" з листом, в якому вимагав оплатити протягом 7 днів наявну заборгованість у розмірі 24 653 510 грн. за договором № УГВС545/41-18.
У листах № 41-7285 від 25.10.2019, №41-7815 від 28.11.2019 філія "УГВ-Сервіс" АТ "Укргазвидобування" повідомила ТОВ "Тек Інжиніринг" про відстрочення платежів перед контрагентами у зв`язку зі зміною кон`юктури ринку збуту продукції акціонерного товариства "Укргазвидобування", зниженням ціни на газ та затримкою платежів.
Також, філія "УГВ-Сервіс" АТ "Укргазвидобування" направила ТОВ "Тек Інжиніринг" претензії від 21.10.2019 № 41-7188, від 14.11.2019 № 41-7582, від 26.12.2019 № 41-8330 про стягнення штрафних санкцій у зв`язку із затримкою поставки товару.
У свою чергу, ТОВ "Тек Інжиніринг" звертався до філії "УГВ-Сервіс" АТ "Укргазвидобування" із листами-відповідями № 2011 від 20.11.2019, №1812 від 18.12.2019, № 21701 від 17.01.2020, в яких зазначив, що ТОВ "Тек Інжиніринг" повністю виконано свої зобов`язання щодо поставки товару за договором, проте з боку АТ "Укргазвидобування" існує прострочена заборгованість за поставлений товар, у зв`язку з чим, ТОВ "Тек Інжиніринг" вимагало провести звірку розрахунків та негайно виконати всі зобов`язання по оплаті поставленого товару.
Позивач звернувся до відповідача з пропозицією надати контррозрахунки, що підтверджується листами № 41-01/4-1969 від 02.12.2019 та № 41-01/4-2146 від 27.12.2019.
Звертаючись з позовною заявою акціонерне товариство "Укргазвидобування" послалось на порушення товариством з обмеженою відповідальністю "Тек Інжиніринг" умов договору поставки №УГВС 545/41-18 від 28.12.2018 щодо прострочення строків поставки товару, у результаті чого, позивач за первісним позовом просив стягнути з відповідача 5 666 808,96 грн. пені та 3 513 508,95 грн. штрафу відповідно до пункту 7.9 договору № УГВС545/41-18.
У свою чергу, товариство з обмеженою відповідальністю "Тек Інжиніринг" у зустрічному позові зазначило, що акціонерне товариство "Укргазвидобування" взяті на себе зобов`язання в частині проведення розрахунків виконало неналежним чином та порушило пункт 1.1 розділу 6 договору, пункту 4 специфікації №1, що є додатком № 1 до договору. У зв`язку з чим, позивач за зустрічним позовом просив стягнути з відповідача пеню у розмірі 43 448, 16 грн., 3% річних у розмірі 357 108, 21 грн. та інфляційні втрати у розмірі 227 457, 02 грн. (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 30.06.2020).
6. Норми права та мотиви, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.
У ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Судами встановлено, що товар за договором мав бути поставлений не пізніше 26.06.2019. Проте поставка частини товару товариством з обмеженою відповідальністю "Тек Інжиніринг" відбулася з порушенням обумовленого договором строку поставки, а саме, прострочено: 12 календарних днів за видатковою накладною № 560 від 09.07.2019 (вартість товару 6 617 259 грн.); 13 календарних днів за видатковою накладною № 564 від 10.07.2019 (вартість товару 8 659 825,5 грн.); 41 календарний день за видатковою накладною № 660 від 07.08.2019 (вартість товару 3 983 820 грн.); 96 календарних днів за видатковою накладною № 829 від 01.10.2019 (вартість товару 14 759 850 грн.); 103 календарні дні за видатковою накладною № 850 від 08.10.2019 (вартість товару 10 804 215 грн.); 112 календарних днів за видатковою накладною № 879 від 17.10.2019 (вартість товару 11 951 460 грн.); 159 календарних днів за видатковою накладною № 1025 від 03.12.2019 (вартість товару 4 346 820 грн.); 173 календарні дні за видатковою накладною № 1079 від 17.12.2019 (вартість товару 4 346 820 грн.).
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 538 ЦК України, виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов`язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
Як правильно враховано апеляційним господарським судом, оскільки договір поставки має двосторонній характер, тобто певні обов`язки покладаються як на одну, так і на іншу сторону, то у такому зобов`язанні кожна зі сторін одночасно є боржником та кредитором. З точки зору виконання такі зобов`язання є зустрічними, оскільки виконання свого обов`язку однією із сторін обумовлюється виконанням другою стороною свого обов`язку. Виконання зустрічних зобов`язань передбачає виконання кожною із сторін свого обов`язку у порядку, встановленому в даному випадку договором поставки. Якщо ж одна із сторін зобов`язання не виконує свого обов`язку у порядку і строки, встановлені договором, то відповідно друга сторона має право або зупинити виконання свого обов`язку, або відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
Частиною 2 статті 613 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
Таким чином, виконання зобов`язання боржником може бути відстрочене на час прострочення кредитора, якщо останній не вчинив дій, необхідних для виконання. Тобто в такому випадку боржник не буде вважатися таким, що прострочив, та не буде нести за це відповідальність до моменту вчинення кредитором передбачених договором, необхідних дій.
Вказана правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 31.10.2019 у справі №904/5340/18, що вірно було враховано апеляційним господарським судом.
Суд апеляційної інстанції встановив, що починаючи з 19.02.2019 позивач неодноразово порушував строк оплати поставок товару, а деякі розрахунки за поставлену продукцію позивачем здійснювались із значним простроченням.
Також апеляційним судом враховано, що в матеріалах справи відсутні докази оплати позивачем поставок, здійснених відповідачем згідно з видатковими накладними від 03.12.2019 № 1025 на суму 4 346 820 грн., від 17.12.2019 № 1079 на суму 4 346 820 грн., та актом надання послуг від 17.01.2020 №18 на суму 36 000 грн.
Також, суд апеляційної інстанції взяв до уваги листи №41-7285 від 25.10.2019 та №41-7815 від 28.11.2019 позивача, в яких останній повідомляв відповідача про відстрочення платежів перед контрагентами у зв`язку із зміною кон`юктури ринку збуту продукції АТ "Укргазвидобування", зниженням ціни на газ та затримкою платежів. У вказаних листах АТ "Укргазвидобування" не повідомило ТОВ "Тек Інжиніринг" про майбутні строки оплати поставленого товару.
Апеляційний господарський суд встановив, що станом на дату закінчення строку поставки, встановленого договором № УГВС545/41-18, та пізніше мало місце невиконання позивачем за первісним позовом зобов`язання щодо здійснення оплати поставленого відповідачем за первісним позовом товару. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки позивач за первісним позовом в повному обсязі не виконав зобов`язання щодо здійснення оплати поставленого відповідачем за первісним позовом товару, тому ТОВ "Тек Інжиніринг" мало право зупинити виконання свого обов`язку відповідно до ст. 538 Цивільного кодексу України. Повідомлення ТОВ "Тек Інжиніринг" про зупинення виконання обов`язку щодо поставки товару зазначені у листах наявних у матеріалах справи.
Верховний Суд вважає, що апеляційний суд, взявши до уваги обставини прострочення оплати за товар зі сторони позивача, правильно вказав про застосування до спірних правовідносин ст. 538 Цивільного кодексу України та відповідно встановив наявність підстав для відмови позивачеві у стягненні з відповідача пені та штрафу.
Крім того, у розділі 8 договору №УГВС545/41-18 сторони погодили звільнення від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували на час укладення договору та виникли поза волею сторін (пункт 8.1 договору); сторона, що не може виконувати зобов`язання унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше 7 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі (пункт 8.2 договору); доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України або іншим уповноваженим на це органом України та/або країни, у якій виникли такі обставини (пункт 8.3 договору).
Відповідно до ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Як встановлено апеляційним судом, листом від 15.07.2019 № 1507 ТОВ "Тек Інжиніринг", дотримуючись вимог пунктів 8.2, 8.3 договору №УГВС545/41-18, повідомив позивача про настання обставин непереборної сили. Відповідач послався на повідомлення компанії Trias Petroservice LLP (дистриб`ютор компанії Fann Instrument Company та постачальник обладнання за договором №УГВС545/41-18) про настання обставин непереборної сили та пошкодження партії обладнання у зв`язку з сильними вітрами, зливою та затопленням на півдні штатів Луізіана, Техас та у місті Новий Орлеан, США.
02 березня 2020 року ТОВ "Тек Інжиніринг" отримало сертифікат Київської торгово-промислової палати №3000-20-0032, яким засвідчено настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) щодо обов`язку з поставки тринадцяти одиниць лабораторного обладнання на загальну суму 50 192 985 грн. у термін до 26.06.2019 за договором №УГВС545/41-18, які унеможливили його виконання в зазначений термін. Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) зазначений з дати настання - 10.07.2019 по дату закінчення - 09.12.2019.
Враховуючи встановлені обставини непереборної сили, що виникли з незалежних від відповідача причин, приймаючи до уваги існування форс-мажорних обставин у період з 10.07.2019 по 09.12.2019 та умови розділу 8 договору № УГВС545/41-18, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача відповідальності у вигляді штрафу та пені, нарахованих протягом вказаного періоду.
Враховуючи викладене, Верховний Суд вважає обґрунтованими висновки апеляційного господарського суду про скасування в частині задоволення первісного позову рішення місцевого господарського суду, яким не було враховано вказаних обставин, та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні первісного позову.
Доводи скаржника про те, що суд апеляційної інстанції в обґрунтування відмови у первісному позові навів саме новозаявлені відповідачем доводи щодо банківської гарантії та подані ТОВ "Тек Інжиніринг" з клопотаннями від 07.12.2020 та 23.12.2020 докази, не підтвердилися під час касаційного перегляду постанови, оскільки саме наведені вище підстави були визначені апеляційним судом достатніми для відмови у первісному позові, з чим погоджується Верховний Суд.
Крім того, Суд звертає увагу, що у судовому засіданні 23.12.2020 протокольною ухвалою апеляційний суд поновив відповідачу строк на приєднання додаткових доказів до справи на підставі ст. ст. 119, 269 ГПК України.
Щодо доводів скаржника про можливість одночасного нарахування неустойки та стягнення банківської гарантії Суд зазначає наступне.
У постанові Верховного Суду від 21.12.2018 у справі № 908/7/18, на яку посилається скаржник, дійсно зроблено висновок, що неустойка і банківська гарантія є різними способами захисту прав та законних інтересів суб`єктів господарювання, різними засобами забезпечення виконання господарських зобов`язань. Зазначені способи мають різну правову природу і не є взаємовиключними. Сплата коштів кредитору гарантом і сплата штрафних санкцій боржником не належать до одного виду відповідальності.
Проте надання апеляційним судом помилкової оцінки обставинам, на які посилався у судових засіданнях відповідач за первісним позовом, зокрема щодо банківської гарантії №1-8896 від 21.12.2018, ніяким чином не впливає на правильність прийнятого апеляційним судом рішення.
Стосовно зустрічної позовної заяви ТОВ "Тек Інжиніринг" про стягнення з АТ "Укргазвидобування" пені в розмірі 43 448, 16 грн, 3% річних в розмірі 357 108, 21 грн та інфляційних втрат в розмірі 227 457, 02 грн у зв`язку з невиконанням зобов`язань в частині проведення розрахунків за поставлений товар, Верховний Суд враховує наступне.
Судами встановлено, що у пункті 4.1 договору сторони погодили, що розрахунки проводяться шляхом оплати покупцем після пред`явлення постачальником рахунку на оплату (інвойсу) та підписаного сторонами акту приймання-передачі товару/послуг або видаткової накладної, шляхом перерахування на рахунок постачальника, на умовах зазначених у специфікації/-ях або з урахуванням умов передбачених п. 3.5 цього договору. Відповідно до пункту 4.2 договору покупець не здійснює оплату за поставлений товар, та така несплата не є порушенням строку оплати зі сторони покупця у випадку ненадання постачальником рахунку на оплату (інвойсу) чи його неналежного оформлення.
При цьому, обов`язок покупця за договором № УГВС 545/41-18 здійснювати своєчасну оплату кожної партії поставленого товару передбачено умовами п. 4.1 вказаного договору та п. п. 3, 4 додатку №1 до цього договору, відповідно до яких дозволяється часткова поставка товару, а оплата має відбуватись щоразу після підписання видаткової накладної або акту приймання-передачі (протягом 30 календарних днів).
Господарським судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Тек Інжиніринг" зазначає, що рахунки на оплату, видаткові накладні та акт надання послуг було направлено на адресу філії "УГВ-Сервіс" АТ "Укргазвидобування" та відправлено разом з товаром перевізником (кур`єром) ІН-ТАЙМ та Новою поштою, докази відправлення долучено до відповіді на відзив на зустрічну позовну заяву. Суд вказав, що акціонерне товариства "Укргазвидобування" вказаних доводів не спростувало, доказів протилежного суду не надало.
Також місцевим господарським судом перевірялися доводи АТ "Укргазвидобування" щодо невідповідності один одному наданих ТОВ "Тек Інжиніринг" декларацій ІН-ТАЙМ №3004254047 від 25.04.2019, №3004283947 від 02.05.2019, №3004758028 від 12.06.2019, №3005047479 від 10.07.2019, №3005060450 від 11.07.2019 та визнано такі доводи безпідставними та необґрунтованими.
Таким чином не підтвердились доводи скаржника про не дослідження судами попередніх інстанцій умов договору та порядку здійснення оплати товару за договором.
Суди попередніх інстанцій встановили, що АТ "Укргазвидобування" в особі філії "УГВ-Сервіс" всупереч наведених положень договору поставки порушило строки оплати товару, поставленого ТОВ "Тек Інжиніринг" за видатковими накладними: №20 від 17.01.2019; №28 від 22.01.2019; №47 від 29.01.2019; №48 від 29.01.2019; №75 від 07.02.2019; № 93 від 12.02.2019; №113 від 18.02.2019; №129 від 22.02.2019; №135 від 22.02.2019; № 153 від 28.02.2019; №169 від 06.03.2019; №176 від 11.03.2019; №199 від 18.03.2019; №219 від 21.03.2019; №253 від 01.04.2019; №254 від 01.04.2019; №330 від 23.04.2019; №347 від 25.04.2019; №353 від 02.05.2019; №490 від 12.06.2019; №515 від 21.06.2019; №560 від 09.07.2019; №564 від 10.07.2019; №660 від 07.08.2019; № 829 від 01.10.2019; № 850 від 08.10.2019; № 879 від 17.10.2019; та не здійснило оплату товару, поставленого за видатковими накладними від 03.12.2019 № 1025 на суму 4 346 820 грн., від 17.12.2019 № 1079 на суму 4 346 820 грн.
Вказані вище видаткові накладні підписані сторонами та скріплені печатками товариства без зауважень. Будь-яких зауважень/недоліків щодо форми, змісту чи відсутності актів наданих послуг, видаткової накладної чи рахунків на оплату з боку відповідача за зустрічним позовом заявлено не було, як того вимагає п. 5.9 договору № УГВС 545/41-18.
Відповідно до пункту 7.11 договору № УГВС 545/41-18 за порушення строків оплати покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі 0,001% від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня. На вимогу постачальника, покупець зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок пені, 3 % річних та інфляційних втрат, здійснений позивачем за зустрічним позовом, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що він є арифметично правильним.
Тому, встановивши, що відповідач за зустрічним позовом неналежним чином виконав договірні зобов`язання в частині проведення розрахунків, у зв`язку з чим допустив порушення пп. 6.1.1 договору, п. 4 специфікації № 1, що є додатком № 1 до договору та його невід`ємною частиною, господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення зустрічного позову.
Доводи скаржника зводяться до незгоди із наданою судами попередніх інстанцій оцінкою умов договору та наявних у справі доказів. Таким чином, не знайшла свого підтвердження підстава касаційного оскарження судових рішень, визначена п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України.
Разом з тим Верховний Суд звертає увагу на імперативні приписи ст. 300 ГПК України, згідно з якими суд касаційної інстанції не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди при вирішенні справи, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 925/698/16).
Підстава касаційного оскарження, визначена в п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, не підтвердилась, оскільки правовідносини у справах № 916/3130/17, №910/7294/19, № 910/1405/19, №910/7141/13, №909/965/16, №910/11152/19, № 913/632/17, №922/393/18, №922/3412/17, №910/2693/18, №910/23450/17, №910/15637/19, №905/365/19, на постанови Верховного Суду в яких посилається скаржник, не є подібними з правовідносинами у даній справі. А висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 21.12.2018 у справі № 908/7/18, на яку посилається скаржник, не впливають на правильність прийнятого рішення апеляційним господарським судом, про що вказано вище.
Також Верховний Суд зауважує, що неврахування висновку, викладеного у постанові Вищого господарського суду України від 16.12.2014 №910/14633/14, не може розглядатись Верховним Судом як порушення норм процесуального права, оскільки згідно з ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
7. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
В касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення у частині задоволення зустрічного позову та постанову повністю та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги AT "Укргазвидобування" за первісним позовом повністю, а у задоволенні зустрічного позову ТОВ "Тек Інжиніринг" відмовити.
Верховний Суд вважає, що скаржник не довів неправильного застосування судом апеляційної інстанції, та місцевим господарським судом в частині зустрічного позову, норм права як необхідної передумови для скасування рішення в оскаржуваній частині та постанови.
Переглянувши в межах ст. 300 ГПК України оскаржені судові рішення, встановивши, що суд апеляційної інстанції у даній справі обґрунтовано скасував рішення місцевого господарського суду в частині первісного позову та прийняв правильне нове рішення про відмову в задоволенні первісного позову, а також те, що рішення і постанова в частині зустрічного позову прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення місцевого господарського суду в оскаржуваній частині та постанови апеляційного господарського суду - без змін.
Зважаючи на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.
Керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу акціонерного товариства "Укргазвидобування" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду міста Києва від 07.10.2020р. та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.12.2020р. у справі №910/1102/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. О. Мамалуй
Судді О. М. Баранець
В. І. Студенець
