Постанова
Іменем України
28 липня 2022 року
м. Київ
справа № 824/191/21
провадження № 61-5088ав22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Усика Г. І. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Яремка В. В.,
секретаря судового засідання - Маштакової Т. Ф.
учасники справи:
заявник (стягувач) - Компанія "РЕ INVESTMENT LIMITED",
боржники: Компанія "NOYEX CAPITAL LIMITED", ОСОБА_1, ОСОБА_2, Компанія "STARWELL ENTERPRISES LIMITED",
за участю:
представників Компанії "РЕ INVESTMENT LIMITED" - Гладишенка Миколи Ігоровича, Cича Євгена Юрійовича,
представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за заявою Компанії "PE INVESTMENT LIMITED", поданою адвокатом Гладишенком Миколою Ігоровичем, про визнання і надання дозволу на примусове виконання рішення Лондонського міжнародного арбітражного судувід 28 вересня 2020 року, ухваленого у складі: професора Захарі Дугласа - голова арбітражної колегії, Ольги Баглай, Грехама Даннінга, у справі за позовом Компанії "РЕ INVESTMENT LIMITED" до Компанії "NOYEX CAPITAL LIMITED", ОСОБА_1, ОСОБА_2, Компанії "STARWELL ENTERPRISES LIMITED" про відшкодування збитків та компенсації, за апеляційною скаргою Компанії "PE INVESTMENT LIMITED", поданою адвокатом Гладишенком Миколою Ігоровичем, на ухвалу Київського апеляційного суду від 26 травня 2022 року у складі судді Стрижеуса А. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог заяви
У серпні 2021 року Компанія "PE INVESTMENT LIMITED", діючи через представника - адвоката Гладишенка М. І., звернулася до суду із заявою про визнання і надання дозволу на примусове виконання рішення Лондонського міжнародного арбітражного суду від 28 вересня 2020 року, ухваленого у складі: професора Захарі Дугласа - голова арбітражної колегії, Ольги Баглай, Грехама Даннінга,у справі № 153056, № 153057, № 153058 (консолідовано під № 153056) за позовом Компанії "PE INVESTMENT LIMITED" до Компанії "NOYEX CAPITAL LIMITED", ОСОБА_1, ОСОБА_2, Компанії "STARWELL ENTERPRISES LIMITED" про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 8 400 000,00 доларів США, що стосується частки позивача у вартості врожаю 2014 року; 5 000 000,00 доларів США, що стосується частки позивача у вартості прав оренди земельної ділянки сільськогосподарської групи станом на 01 червня 2014 року; 1 500 000,00 доларів США, що стосується частки позивача у вартості елеваторів; та 325 000,00 доларів США, що стосується втрати офісних приміщень станом на 01 березня 2015 року. Загальна сума виплат, що були стягнуті арбітражем з відповідачів на користь позивача, становить 15 225 000,00 доларів США.
Заява мотивована тим, що частиною першою статті 474 ЦПК України передбачено, що рішення міжнародного комерційного арбітражу (якщо його місце знаходиться за межами України), незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається та виконується в Україні, якщо його визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.
Питання визнання та виконання рішень міжнародних комерційних арбітражів врегульовано Конвенцією Організації Об`єднаних націй від 10 червня 1958 року "Про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень", яку Україна ратифікувала, положення конвенції набрали чинності з 08 січня 1961 року.
Відповідно до статті 3 цієї Конвенції кожна країна, що домовляється, визнає арбітражні рішення як обов`язкові та приводить їх до виконання у відповідності до процесуальних норм тієї території, де рішення приводиться до примусового виконання на умовах визначених у нижченаведених статтях.
Рішення Лондонського міжнародного арбітражного суду підлягає визнанню та примусовому виконанню на території України, відповідно до зобов`язань взятих Україною при ратифікації Конвенції Організації Об`єднаних націй від 10 червня 1958 року "Про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень".
Частиною першою статті 475 ЦПК України передбачено, що питання визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу розглядається судом за заявою стягувача відповідно до цієї глави, якщо боржник має місце проживання (перебування) або місцезнаходження на території України.
Проживання обох боржників на території України підтверджується належними та допустимими доказами, зокрема проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, підтверджується копією його паспорту громадянина України, а проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2, підтверджується відомостями про нього, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "МИСЛИВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО "САРМАТ" (код ЄДРПОУ 42368242).
Посилаючись на наведене, заявник просив визнати та надати дозвіл на виконання рішення Лондонського міжнародного арбітражного суду у справі № 153056, № 153057, № 153058 (консолідовано під № 153056) від 28 вересня 2020 року, а також видати виконавчі листи на його примусове виконання.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 17 грудня 2021 року задоволено клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Піляя А. М. про зупинення провадження у справі. Провадження у справі зупинено до надходження відповіді від компетентного органу іноземної держави про вручення виклику до суду Компаніям "NOYEX CAPITAL LIMITED" та "STARWELL ENTERPRISES LIMITED".
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 лютого 2022 року апеляційну скаргу Компанії "PE INVESTMENT LIMITED", в інтересах якої діяв адвокат Гладишенко М. І., задоволено. Ухвалу Київського апеляційного суду від 17 грудня 2021 року скасовано, направлено справу до Київського апеляційного суду для продовження розгляду.
Направляючи справу для продовження розгляду, Верховний Суд як суд апеляційної інстанції зазначив, що суд першої інстанції неправильно застосував положення частини першої статті 477 ЦПК України; не урахував, що зупинення провадження у справі суперечить принципу ефективності судового процесу, оскільки неповідомлення Компаній "NOYEX CAPITAL LIMITED" та "STARWELL ENTERPRISES LIMITED" про розгляд заяви про визнання і надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, передбаченому статтею 498 ЦПК України, не тягне для них негативних наслідків. Предметом розгляду у справі є вимоги заявника про визнання і надання дозволу на примусове виконання рішення Лондонського міжнародного арбітражного суду у справі № 153056, № 153057, № 153058 (консолідовано під № 153056) від 28 вересня 2020 року відносно двох боржників - ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які мають зареєстроване місце проживання та володіють майном в Україні, будь-яких вимог до Компанії "NOYEX CAPITAL LIMITED" та Компанії "STARWELL ENTERPRISES LIMITED" стягувачем не заявлено.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 травня 2022 року відмовлено у задоволенні заяви Компанії "PE INVESTMENT LIMITED" про визнання і надання дозволу на виконання рішення Лондонського міжнародного арбітражного суду від 28 вересня 2020 року, ухваленого у складі: професора Захарі Дугласа - голова арбітражної колегії, Ольги Баглай, Грехама Даннінга,у справі № 153056, № 153057, № 153058 (консолідовано під № 153056) за позовом Компанії "PE INVESTMENT LIMITED" до Компанії "NOYEX CAPITAL LIMITED", ОСОБА_1, ОСОБА_2, Компанії "STARWELL ENTERPRISES LIMITED" про відшкодування збитків та компенсації.
Судове рішення апеляційного суду, як суду першої інстанції у зазначеній категорії справ, мотивовано наявністю підстав для відмови у визнанні та наданні дозволу на виконання рішення Лондонського міжнародного арбітражного суду від 28 вересня 2020 року, передбачених пунктом с) Нью-Йоркської конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року (далі - Нью-Йоркська конвенція) та підпунктом "в" пункту 1 частини першої статті 478 ЦПК України,
Зазначеного висновку суд дійшов, посилаючись на те, що в інвестиційному договорі від 28 лютого 2013 року № б/н відсутній підпис Компанії "NOYEX CAPITAL LIMITED", і як убачається з умов договору та доданих до заяви матеріалів, зазначена юридична особа не уповноважувала ОСОБА_1 та ОСОБА_2 діяти від імені та в інтересах цієї компанії. Таким чином, Компанія "NOYEX CAPITAL LIMITED" не погоджувала умови інвестиційного договору, складовою частиною якого арбітражне застереження (пункт 68), яким передбачено, що вирішення усіх спорів, що виникають з цього договору підлягають вирішенню Лондонським міжнародним арбітражним судом.
З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення Лондонського міжнародного арбітражного суду від 28 вересня 2020 року винесено щодо спору, не передбаченого арбітражним застереженням, що є підставою для відмови у визнанні та наданні дозволу на його виконання.
Узагальнені доводи апеляційної скарги та відзивів на неї
У червні 2022 року до Верховного Суду надійшла апеляційна скарга Компанії
"PE INVESTMENT LIMITED", подана адвокатом Гладишенком М. І., у якій заявник просив скасуватиухвалу Київського апеляційного суду від 26 травня 2022 рокута ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву Компанія
"PE INVESTMENT LIMITED" про визнання і надання дозволу на примусове виконання рішення Лондонського міжнародного арбітражного суду від 28 вересня 2020 року.
Апеляційна скарга Компанії "PE INVESTMENT LIMITED" мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про наявність підстав для відмови в задоволенні заяви про визнання і надання дозволу на примусове виконання рішення міжнародного арбітражного суду, оскільки такі висновки суду не ґрунтуються на наявності підстав, визначених статтею 478 ЦПК України та статті 36 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", наявність яких є підставою для відмови в задоволенні заяви про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу.
Зазначав, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про відсутність волевиявлення Компанія "NOYEX CAPITAL LIMITED" про передачу спорів, що виникають у зв`язку з виконанням зазначеного договору, на розгляд Лондонському міжнародному арбітражному суду (London Court of International Arbitration), оскільки такий висновок не відповідає дійсним обставинам.
На підтвердження доводів про необґрунтованість висновку суду про те, що Компанія "NOYEX CAPITAL LIMITED" не уповноважувала ОСОБА_2 діяти від імені та в її інтересах, додав до апеляційної скарги копію довіреності від 25 лютого 2013 року, якою зазначена компанія уповноважувала ОСОБА_2, серед іншого, на здійснення всіх операцій, які мають відношення до бізнесу та справ компанії, зокрема на: підписання, виконання, складання, зміну, скасування будь-яких договорів ( контрактів) або інших документів.
Зауважив, що суд першої інстанції не досліджував питання про наявність у ОСОБА_2 повноважень на укладення інвестиційного договору від 28 лютого 2013 року від імені Компанії "NOYEX CAPITAL LIMITED", і зазначене не могло бути предметом його перевірки, оскільки в межах провадження з визнання і надання дозволу на примусове виконання рішення міжнародного арбітражу, національний суд не наділений компетенцією вдаватися в оцінку умов інвестиційного договору, який ніким не оскаржувався і не визнався недійсним.
З огляду на наведене, вважав, що суд першої інстанції недотримався положень Нью-Йоркської конвенції, Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" якими передбачено вичерпний перелік підстав, за наявності яких компетентний суд може відмовити у визнанні та виконання рішення іноземного арбітражу, та безпідставно відмовив у задоволенні заяви Компанії "PE INVESTMENT LIMITED", що є порушенням частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У липні 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Козачук М. О., у якому він просив залишити апеляційну скаргу заявника без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного суду від 26 травня 2022 року - без змін, посилаючись на те, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що Лондонський міжнародний арбітражний суд розглянув спір, який не передбачений арбітражною угодою, арбітражне застереження неукладене та відсутнє, і доводи апеляційної скарги заявника зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують. З аналізу інвестиційного договору від 28 лютого 2013 року убачається, що ОСОБА_2 не підписував договір як представник Компанії "NOYEX CAPITAL LIMITED". Копія довіреності від 25 лютого 2013 року, виданої Компанією "NOYEX CAPITAL LIMITED" (Кіпр) на ім`я ОСОБА_2, яку заявник долучив до апеляційної скарги, не є допустимим доказом. Він жодним чином не підтверджує обставин, що відповідна довіреність насправді видавалася Крім того, відповідно до частини третьої статті 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
З приводу посилань заявника, щоу відзивах (запереченнях) на заяву про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного арбітражного суду боржники не зазначали про те, що рішення винесено щодо спору, не передбаченого арбітражною угодою, зауважив, що такі доводи не відповідають дійсності, оскільки:
- у відзиві (запереченнях), поданих від імені ОСОБА_1 вказано, що "заявник не надав жодних доказів взаємозв`язку рішення міжнародного арбітражу, на яке він посилається, та арбітражної угоди";
- у відзиві (запереченнях), поданих від імені ОСОБА_2 вказано, що "з наведених вище документів чітко вбачається, що між боржниками та заявником відсутня письмова угода, згідно з якою останні погодилися на передачу до Лондонського міжнародного арбітражного суду спорів, які виникли або можуть виникнути між ними у зв`язку з інвестиційним договором, стороною якого тим паче боржники не є. З урахуванням викладеного, однозначно та беззаперечно вбачається, що Лондонський міжнародний арбітражний суд розглянув спір, який не передбачений арбітражною угодою".
Крім того, зазначав, що оскільки предметом спору було право на відшкодування збитків та грошової компенсації, що засноване на праві сторін на володіння та користування нерухомим майном, а саме земельними ділянками, які розташовані на території Рівненської та Хмельницької областей, елеваторів, що знаходяться в Хмельницькій області та офісних приміщень - м. Київ, зазначений спір підлягав розгляду за правилами виключної підсудності судами України. Спір належить до виключної компетенції судів України ще й тому, що він є корпоративним, і у судовій практиці склався підхід про неарбітрабельність корпортативних спорів також і в міжнародному комерційному арбітражі.
У липні 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_2, в інтересах якого діє адвокат Піляй А. М., у якому він просив залишити апеляційну скаргу заявника без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного суду від 26 травня 2022 року - без змін, посилаючись на те, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що Лондонський міжнародний арбітражний суд розглянув спір, який не передбачений арбітражною угодою. Спір міг бути переданий на вирішення арбітражу за умови наявності письмової домовленості його сторін, сторонами інвестиційного договору від 28 лютого 2013 року № б/н є Компанія "REMPTON HOLDINGS LIMITED", правонаступником якої згідно з договором про уступку прав вимоги від 23 липня 2013 року є Компанія "PE INVESTMENT LIMITED", Компанія "STARWELL ENTERPRISES LIMITED" та Компанія "NOYEX CAPITAL LIMITED", якими погоджено передачу всіх спорів, які з нього виникають, на вирішення Лондонського міжнародного арбітражного суду. Водночас ні ОСОБА_2, ні інший боржник - ОСОБА_1, не є стороною цього договору, а тому вони не могли погодити передачу спору на вирішення арбітражу.
Рух справи у суді апеляційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 13 червня 2022 року відкрито апеляційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 14 липня 2022 року закінчено підготовчі дії у справі, призначено її до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обґрунтування
Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
Відповідно частини першої статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду - першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У судовому засіданні представники Компанії "РЕ INVESTMENT LIMITED" - адвокати Гладишенко М. І. та Сич Є. Ю. просили задовольнити апеляційну скаргу з наведених у ній підстав.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Козарчук М. О. просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишити без змін. Підтримував аргументи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, заявив клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку з відсутністю в судовому засіданні представника ОСОБА_2 - адвоката Піляя А. М., який був змушений до початку судового засідання залишити приміщення суду з поважних причин.
Представник ОСОБА_2 - адвокат Піляй А. М. залишив зал судового засідання до початку розгляду справи, надалі через приймальню громадян подав заяву про відкладення розгляду справи. Поважних причин неможливості приймати участь в судовому засіданні не вказав.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, суд ухвалив розглядати справу за відсутності представника ОСОБА_2 - адвоката Піляй А. М., який не навів будь-яких поважних причин, що змусили його залишити зал судового засідання до початку розгляду справи.
Заслухавши пояснення представників Компанії "РЕ INVESTMENT LIMITED" - адвокатів Гладишенка М. І., Сича Є. Ю., представника ОСОБА_1 - адвоката Козарчука М. О., перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу - це поширення законної сили такого рішення на територію України і застосування засобів примусового виконання в порядку, встановленому ЦПК України.
Порядок визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу регламентується міжнародними договорами, Нью-Йоркською конвенцією, Законом України "Про міжнародний комерційний арбітраж", главою 3 розділу ІХ ЦПК України "Визнання та виконання рішень іноземних судів, міжнародних комерційних арбітражів в Україні, надання дозволу на примусове виконання рішень третейських судів", з особливостями, передбаченими статтею 482 ЦПК України.
Статтею 474 ЦПК України передбачено, що рішення міжнародного комерційного арбітражу (якщо його місце знаходиться за межами України), незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається та виконується в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності. У разі якщо визнання та виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу залежить від принципу взаємності, вважається, що він існує, оскільки не доведено інше.
Згідно із частиною третьою статті 475 ЦПК України заява про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу подається до апеляційного суду, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом трьох років з дня прийняття рішення міжнародним комерційним арбітражем.
Відповідно до статті 478 ЦПК України та статті 36 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" суд відмовляє у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо: 1) на прохання сторони, проти якої воно спрямоване, якщо ця сторона подасть суду доказ того, що: а) одна із сторін в арбітражній угоді була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки, - за законом держави, де рішення було винесено; або б) сторону, проти якої винесено рішення, не було належним чином сповіщено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або в) рішення винесено щодо спору, не передбаченого арбітражною угодою, або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди; проте якщо постанови з питань, охоплених арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою, то та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що охоплені арбітражною угодою, може бути визнана і виконана; або г) склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї держави, де мав місце арбітраж; або ґ) рішення ще не стало обов`язковим для сторін, або було скасовано, або його виконання зупинено судом держави, в якій або згідно із законом якої воно було прийнято; або 2) якщо суд визнає, що: а) відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або б) визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.
Згідно зі статтею V Нью-Йоркської конвенції у визнанні і приведенні у виконання арбітражного рішення може бути відмовлено на прохання тієї сторони, проти якої воно спрямовано, лише у разі, якщо ця сторона надасть компетентній владі за місцем порушеного клопотання про визнання і приведення рішення у виконання докази того, що: a) сторони в арбітражній угоді, за принципами застосовуваного до них закону, в будь-якій мірі були недієздатними або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а за відсутності вказівки про таке підпорядкування, згідно із законом країни, де рішення було винесено, або b) сторона, проти якої винесено рішення, не була належним чином повідомлена про призначення арбітра або про арбітражний розгляд або з інших причин не могла подати свої пояснення, або c) вказане рішення винесено у спорі, не передбаченому або не підпадаючому під дію положень арбітражної угоди або арбітражного застереження в договорі, або містить висновки з питань, що виходять за межі арбітражної угоди або арбітражного застереження в договорі, з тим, однак, що у разі, якщо висновки з питань, охоплених арбітражною угодою або застереженням, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою або застереженням, то та частина арбітражного рішення, яка містить висновки з питань, охоплених арбітражною угодою або арбітражним застереженням в договорі, може бути визнана і виконана, або d) склад арбітражного органу або арбітражний процес не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї країни, де мав місце арбітраж, або е) рішення ще не стало остаточним для сторін або було скасовано або призупинено його виконання компетентною владою країни, де воно було винесено, або країни, закон якої застосовувався. У визнанні та приведенні у виконання арбітражного рішення може бути також відмовлено, якщо компетентна влада країни, в якій порушується клопотання про визнання і приведення у виконання рішення, дійде висновку, що: a) об`єкт спору не може бути предметом арбітражного розгляду за законами цієї країни, або b) визнання і приведення у виконання цього рішення суперечать публічному порядку цієї країни.
Вирішуючи питання про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, суд не може оцінювати його правильність по суті чи вносити будь-які зміни до його змісту, а перевіряє лише дотримання строків звернення з клопотанням, дотримання вимог процесуального закону щодо його форми і змісту та наявність обставин, які можуть бути підставою для відмови в задоволенні заяви.
Тягар доведення наявності підстав для відмови у визнанні і виконанні арбітражного рішення покладається на сторону, яка заперечує проти заяви стягувача.
Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду: від 14 січня 2021 року у справі № 824/178/19 (провадження № 61-15459ав20), від 13 січня 2022 року у справі № 824/87/21 (провадження № 61-16378ав21), від 28 квітня 2022 року у справі № 824/204/21 (провадження № 61-20335ав21).
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" визначено, що арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв`язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди.
Згідно зі статтею II Нью-Йоркської конвенції кожна договірна держава визнає письмову угоду, за якою сторони зобов`язуються передавати в арбітраж усі або будь-які спори, що виникли або можуть виникнути між ними в зв`язку з будь-яким конкретним договірним або іншим правовідношенням, об`єкт якого може бути предметом арбітражного розгляду. Термін "письмова угода" включає арбітражне застереження в договорі, або арбітражну угоду, що підписана сторонами, або що міститься в обміні листами або телеграмами.
Для чинності арбітражного застереження не має значення, оформлено воно як рукописний текст чи з використанням техніки; важливо, аби була дотримана письмова форма.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03 березня 2020 року у справі № 920/241/19 зроблено висновок про те, що арбітражна угода має позитивний і негативний ефект: вона зобов`язує сторони передавати спори в арбітраж і надавати складу арбітражу компетенцію щодо спорів, охоплених арбітражною угодою (позитивний ефект). Якщо виникає спір, який належить до обсягу арбітражної угоди, будь-яка зі сторін може передати його на розгляд складу арбітражу. З іншої сторони, арбітражна угода перешкоджає сторонам у спробах вирішити їх спори в суді (негативний ефект). Уклавши арбітражну угоду, сторони визначили інший обов`язковий для них порядок реалізації належних їм прав застосування судових засобів правового захисту, саме у певному (або певних) міжнародному комерційному арбітражеві. Сторона, яка уклала арбітражну угоду, не може ігнорувати такі її умови і замість обраного арбітражу звернутися до суду держави, який був би компетентним вирішити спір у разі неукладення між сторонами такого роду арбітражної угоди. Нью-Йоркська конвенція закріплює підхід здійснення примусового виконання арбітражних рішень і арбітражних угод, який ґрунтується на презумпції дійсності та автономності арбітражних угод, формальної і матеріально-правової (частина 1 статті II Нью-Йоркської конвенції). Ця презумпція дійсності може бути спростована лише за обмеженим переліком підстав. Принцип автономності арбітражної угоди (separabiliti) свідчить, по-перше, що дійсність основного договору в принципі не впливає на дійсність включеної до нього арбітражної угоди і, по-друге, основний договір і арбітражна угода можуть бути підпорядковані різним законам. Така автономність арбітражної угоди дає можливість сторонам спірних правовідносин мати гарантію, що спір буде розглянуто у будь-якому випадку саме арбітражем, оскільки наявність арбітражного застереження унеможливлює звернення до державних судових установ. Укладаючи арбітражне застереження, сторони зазвичай передбачають передачу до арбітражу будь-яких спорів, у тому числі спорів щодо дійсності самого контракту (якщо такі спори прямо не виключені зі сфери дії арбітражного застереження). У подальшому, якби сторона могла відмовитися від арбітражу і заперечувати компетенцію арбітрів, посилаючись на недійсність контракту, то недобросовісна сторона завжди використовувала би таку можливість для зриву арбітражу. Необхідно враховувати, що принцип автономності арбітражної угоди від основного договору полягає у тому, що арбітражна угода та основний договір розглядаються як дві окремі угоди, тому недійсність договору не може бути підставою для автоматичної недійсності арбітражної угоди. За змістом Нью-Йоркської конвенції кожна договірна держава визнає арбітражну угоду, за якою сторони зобов`язуються передавати до арбітражу всі або будь-які суперечки, які виникають або можуть виникнути між ними у зв`язку з якими-небудь конкретними договірними або іншими правовідносинами, об`єкт яких може бути предметом арбітражного розгляду. Зазначений обов`язок визнання арбітражної угоди вимагає від суду також тлумачити будь-які неточності в тексті арбітражної угоди та розглядати сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності на користь її дійсності, чинності та виконуваності (принцип імунітету та автономії арбітражної угоди).
У справі, що переглядається, суд першої інстанції встановив, що 28 лютого 2013 року між Компанією "REMPTON HOLDINGS LIMITED" (юридичною особою, що створена та діє за законодавством Белізу, ідентифікаційний код 46638), як "Сторона-1", Компанією "STARWELL ENTERPRISES LIMITED" (юридичною особою, що створена та діє за законодавством Британських Віргінських островів, ідентифікаційний код 1485593), як "Сторона-2", Компанією "NOYEX CAPITAL LIMITED" (юридичною особою, що створена та діє за законодавством Республіки Кіпр, ідентифікаційний код НЕ 283829), яка діяла від свого імені, а також в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що діяли спільно, як бенефіціарні власники агрохолдінгу "ТАКО", як "Сторона-3", укладений інвестиційний договір.
Метою укладання інвестиційного договору була фіксація досягнутих домовленостей сторін щодо створення та розвитку спільного підприємства "Агрохолдингу".
28 лютого 2013 року між громадянином України ОСОБА_1, громадянином Російської Федерації ОСОБА_2, що діяли спільно та окремо, як "Сторона-1", що приєднується, та громадянами України ОСОБА_5 та ОСОБА_6, що діяли спільно та окремо, як "Сторона-2", що приєднується, підписано акт про приєднання до договору.
Підписанням акта про приєднання до договору, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зобов`язалися дотримуватися і виконувати положення та умови інвестиційного договору від 28 лютого 2013 року.
У пункті 68 інвестиційного договору від 28 лютого 2013 року сторони визначили, що відповідний договір, а також зобов`язання, що з нього випливають, регулюються законодавством Англії, усі спори, що виникають у зв`язку цим договором, включаючи спори щодо його існування, дійсності або розірвання, підлягають розгляду та остаточному вирішенню Лондонським міжнародним арбітражним судом (London Court of International Arbitration]) відповідно до його регламенту; кількість арбітрів - 3 (три); мова арбітражу - англійська; місто проведення арбітражу - Лондон, Велика Британія.
Відповідно до договору уступки прав вимоги, укладеного 23 липня 2013 року між REMPTON HOLDINGS LIMITED (РЕМПТОН ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД) як Компанією, та PE INVESTMENT LIMITED, (ПЕ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД), як Правонаступником, Компанія передає Правонаступнику шляхом переуступлення, всі права та обов`язки Компанії, згідно з інвестиційним договором від 28 лютого 2013 року.
Унаслідок порушення умов інвестиційного договору, Компанія "PЕ INVESTMENTS LIMITED" звернулася до Лондонського міжнародного арбітражного суду з позовом до Компанії "NOYEX CAPITAL LIMITED", ОСОБА_1, ОСОБА_2 та Компанії "STARWELL ENTERPRISES LIMITED".
Рішенням Лондонського міжнародного арбітражного суду від 28 вересня 2020 року, ухваленого у складі професора, Захарі Дуглас - голова арбітражної колегії, Ольга Баглай, Грехам Даннінг, у справі № 153056, № 153057, № 153058 (консолідовано під № 153056) за позовом Компанії "PE INVESTMENT LIMITED" до Компанії "NOYEX CAPITAL LIMITED", ОСОБА_1, ОСОБА_2, Компанії "STARWELL ENTERPRISES LIMITED" про відшкодування збитків та компенсанції, стягнуто з Компанії "NOYEX CAPITAL LIMITED", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Компанії "PE INVESTMENT LIMITED" 8 400 000, 00 доларів СШАщо стосується частки позивача у вартості врожаю 2014 року; 5 000 000,00 доларів США, що стосується частки позивача у вартості прав оренди земельної ділянки сільськогосподарської групи станом на 01 червня 2014 року; 1 500 000,00 доларів США, що стосується частки позивача у вартості елеваторів; та 325 000,00 доларів США, що стосується втрати офісних приміщень станом на 01 березня 2015 року.
Загальна сума виплат, що були стягнуті арбітражем з відповідачів на користь позивача, становить 15 225 000,00 доларів США.
Суд першої інстанції установив наявність в інвестиційному договорі від 28 лютого 2013 року № б/н, до якого згідно з актом про приєднання до договору, приєдналися також громадянин України ОСОБА_1 та громадянин Російської Федерації ОСОБА_2, арбітражного застереження про передачу усіх спорів, що виникають у зв`язку цим договором, включаючи спори щодо його існування, дійсності або розірвання, до Лондонського міжнародного арбітражного суду (London Court of International Arbitration), разом з тим зауважив, що в інвестиційному договорі відсутній підпис від імені Компанії "PE INVESTMENT LIMITED", і з аналізу його умов убачається, що зазначена юридична особа не уповноважувала ОСОБА_1 та ОСОБА_2 діяти в імені та в інтересах компанії. З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що Компанія
"PE INVESTMENT LIMITED" не надавала згоду на вирішення спору в Лондонському міжнародному арбітражному суді, а отже, суд не мав компетенції розглядати та вирішувати цей спір, що відповідно до пункту с) Нью-Йоркської конвенції та підпункту "в" пункту 1 частини першої статті 478 ЦПК України є підставою для відмови Компанії "PE INVESTMENT LIMITED" у задоволення заяви про надання дозволу на примусове виконання рішення цього арбітражного суду.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції представник Компанії
"PE INVESTMENT LIMITED" зазначав про необґрунтованість таких висновків, оскільки суд першої інстанції не перевіряв обставини щодо наявності чи відсутності у ОСОБА_2 повноважень діяти від імені та в інтересах компанії Компанії "NOYEX CAPITAL LIMITED" та вказував на те, що суд взагалі не мав компетенції досліджувати зазначені обставини, оскільки ніхто із сторін інвестиційного договору від 28 лютого 2013 року не оскаржував цей договір, складовою частиною якого є арбітражне застереження, і він не визнався недійсним. В суді першої інстанції ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не зазначали, що ОСОБА_2 не був уповноваженою особою на вчинення в інтересах та від імені Компанії "NOYEX CAPITAL LIMITED" правочинів, на що послався суд першої інстанції, як на підставу свого висновку про те, що міжнародний комерційний арбітраж ухвалив рішення щодо спору, не передбаченого арбітражною угодою.
На підтвердження доводів апеляційної скарги щодо необґрунтованості та незаконності висновку суду першої інстанції про те, що ОСОБА_2 не був уповноважений на вчинення в інтересах та від імені Компанії "NOYEX CAPITAL LIMITED" правочинів, зокрема інвестиційного договору від 28 лютого 2013 року № б/н, представник Компанії "PE INVESTMENT LIMITED" долучив копію довіреності від 25 лютого 2013 року, видану Компанією "NOYEX CAPITAL LIMITED" (Кіпр) на ім`я ОСОБА_2 .
Верховний Суд вважає за можливе прийняти та дослідити на стадії апеляційного розгляду копію довіреності від 25 лютого 2013 року, видану Компанією "NOYEX CAPITAL LIMITED" (Кіпр) на ім`я ОСОБА_2, з наступних підстав.
Відповідно до частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиву на неї.
За змістом частини третьої цієї норми докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
В суді першої інстанції боржники не обґрунтовували свої заперечення щодо задоволення заяви Компанії "PE INVESTMENT LIMITED" про визнання і надання дозволу на примусове виконання рішення Лондонського міжнародного арбітражного судувід 28 вересня 2020 року відсутністю у ОСОБА_2 повноважень на укладення в інтересах та від імені Компанії "NOYEX CAPITAL LIMITED" інвестиційного договору від 28 лютого 2013 року № б/н, а тому в заявника не виникало необхідності надання цього документу до суду першої інстанції, однак оскільки суд обґрунтовував відмову в задоволенні заяви стягувача відсутністю компетенції міжнародного арбітражного суду на вирішення спору не передбаченого арбітражною угодою саме з наведених підстав, у суду апеляційної інстанції виникає обов`язок прийняти та дослідити зазначений доказ на який посилається заявник в апеляційній скарзі (частина друга статті 367 ЦПК України).
З наданої представником заявника копії довіреності від 25 лютого 2013 року, виданої Компанією "NOYEX CAPITAL LIMITED" (Кіпр) на ім`я ОСОБА_2 , убачається, що нею передбачено право повіреного ОСОБА_2, у тому числі на здійснення операції, вчинення будь-які ділових питань та дій, що вимагають або є необхідними, або яким-небудь чином мають відношення до бізнесу і справ Компанії, та з цією метою підписувати, виконувати, складати, змінювати, модифікувати або скасовувати будь-які договори (контракти) та інші документи або подавати будь-які заяви і робити будь-які платежі або брати на себе зобов`язання щодо підписання або виконання будь-якого договору (контракту) та інших документів.
В інвестиційному договорі від 28 лютого 2013 року наявний підпис ОСОБА_2 як представника Сторони-3, якою відповідно до його преамбули є Компанія "NOYEX CAPITAL LIMITED", яка діє від свого імені та в інтересах ОСОБА_1 і ОСОБА_2, діючих спільно, які є бенефіціарними власниками агрохолдинга "ТАКО".
Таким чином, знайшли своє підтвердження доводи апеляційної скарги про необґрунтованість висновку суду першої інстанції щодо відсутності компетенції Лондонського міжнародного арбітражного суду на вирішення спору, не передбаченого арбітражною угодою, а отже необґрунтованість та незаконність оскаржуваного судового рішення.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до повноважень апеляційного суду, визначених статтею 376 ЦПК України, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення та ухвалення нового судового рішення чи зміни судового рішення.
Неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення та ухвалення у справі нового судового рішення про визнання і надання дозволу на примусове виконання рішення Лондонського міжнародного арбітражного суду від 28 вересня 2020 року.
Щодо розподілу судових витрат
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини другої статті 351 ЦПК України Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою, тринадцятою статті 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Отже, з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Компанії "PE INVESTMENT LIMITED" у рівних частинах підлягають відшкодуванню витрати зі сплати судового збору за подання заяви про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу у розмірі 1 135,00 грн, апеляційної скарги на ухвалу Київського апеляційного суду від 17 грудня 2021 року у розмірі 2 270,00 грн та апеляційної скарги на ухвалу Київського апеляційного суду від 26 травня 2022 року у розмірі 2 481,00 грн, а всього 5 886,00 грн, тобто по 2 943,00 грн з кожного з боржників.
Керуючись статтями 24, 351, 374, 376, 381-384 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Компанії "PE INVESTMENT LIMITED", подану адвокатом Гладишенком Миколою Ігоровичем, задовольнити.
Ухвалу Київського апеляційного суду від 26 травня 2022 року скасувати, ухвалити нове судове рішення.
Заяву Компанії "PE INVESTMENT LIMITED" про визнання і надання дозволу на примусове виконання рішення Лондонського міжнародного арбітражного суду від 28 вересня 2020 року, ухваленого у складі: професора Захарі Дугласа - голова арбітражної колегії, Ольги Баглай, Грехама Даннінга, у справі за позовом Компанії "РЕ INVESTMENT LIMITED" до Компанії "NOYEX CAPITAL LIMITED", ОСОБА_1, ОСОБА_2, Компанії "STARWELL ENTERPRISES LIMITED" про відшкодування збитків та компенсації, задовольнити.
Визнати та надати дозвіл на виконання рішення Лондонського міжнародного арбітражного судувід 28 вересня 2020 року, ухваленого у складі: професора Захарі Дугласа - голова арбітражної колегії, Ольги Баглай, Грехама Даннінга, у справі № 153056, № 153057, № 153058 (консолідовано під № 153056) за позовом Компанії"РЕ INVESTMENT LIMITED" до Компанії "NOYEX CAPITAL LIMITED", ОСОБА_1, ОСОБА_2, Компанії "STARWELL ENTERPRISES LIMITED" про відшкодування збитків та компенсації.
Видати виконавчий лист на примусове виконання рішення Лондонського міжнародного арбітражного суду у справі № 153056, № 153057, № 153058 (консолідовано під № 153056) від 28 вересня 2020 року, про примусове стягнення заборгованості у розмірі 15 225 000,00 доларів США (п`ятнадцять мільйонів двісті двадцять п`ять тисяч доларів США 00 центів), яка є солідарною, з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Компанії "PE INVESTMENT LIMITED".
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Компанії "PE INVESTMENT LIMITED" 2 943,00 грн на відшкодування витрат зі сплати судового збору за подання заяви про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу та апеляційних скарг.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Компанії "PE INVESTMENT LIMITED" 2 943,00 грн на відшкодування витрат зі сплати судового збору за подання заяви про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу та апеляційних скарг.
Відомості щодо учасників справи:
Стягувач: Компанія "PE INVESTMENT LIMITED" (Республіка Кіпр), реєстраційний номер: 193903, адреса місцезнаходження: 6051, Республіка Кіпр, місто Ларнака, вулиця Патрон, будинок 10.
Боржник: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Сєвєродонецьк Луганської області, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1, виданий Сєвєродонецьким МВ УМВС України в Луганській області, адреса місця проживання: АДРЕСА_3 .
Боржник: ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2, адреса місця проживання: АДРЕСА_4 .
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складений 29 липня 2022 року.
Судді: Г. І. Усик
А. С. Олійник
В. В. Яремко
