Постанова суду № 761/20985/18 від 16.05.2019 про закриття кримінального провадження, просили закрити касаційне провадження

Постанова

Іменем України

16 травня 2019 року

м. Київ

справа № 761/20985/18

провадження № 51-8007 км 18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Білик Н.В.,

суддів Кравченка С. І., Ємця О.П.,

за участю:

секретаря судового засідання Ковтюка В.В.,

представників ТОВ "Ю-Контрол" Глоби Д.М., Костенка А.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора Генеральної прокуратури України Скрипник О.М. на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 26 липня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22016000000000281.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 11 липня 2018 року частково задоволено клопотання адвоката Костенка А.М., який діє в інтересах ТОВ "Ю-КОНТРОЛ", встановлено слідчому ГСУ СБУ процесуальний строк для завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні №22016000000000281 від 25 липня 2016 року, який не може перевищувати двох місяців.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 26 липня 2018 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою прокурора на вказану ухвалу слідчого судді.

Апеляційний суд, при постановленні рішення виходив із того, що дана ухвала слідчого судді не входить до вичерпного переліку ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, що закріплений у ст.309 КПК, а тому на підставі ч.4 ст. 399 КПК відмовив у відкритті апеляційного провадження.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор Скрипник О.М., посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Зазначає, що відмова у відкритті апеляційного провадження суперечить загальним засадам кримінального провадження, закріплених у ст.ст.7,24 КПК, зокрема щодо забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, в даному випадку ухвали слідчого судді, яка не передбачена кримінальним процесуальним законом.

Позиції учасників судового провадження

На касаційну скаргу прокурора, адвокат Костенок А.М., який діє в інтересах ТОВ "Ю-КОНТРОЛ", подав заперечення, у яких, посилаючись на безпідставність доводів касаційної скарги та на законність оскаржуваної ухвали апеляційного суду, просить залишити касаційну скаргу прокурора без задоволення.

Представники ТОВ "Ю-Контрол" в судовому засіданні, посилаючись на те, що у рамках даного кримінального провадження закінчено досудове розслідування, шляхом винесення постанови про закриття кримінального провадження, просили закрити касаційне провадження.

Мотиви Суду

Відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

КПК України визначає випадки у яких суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження (статті 440 та 432) . Закриття кримінального провадження не тягне за собою закриття касаційного провадження, тому касаційна скарга розглядається по суті.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини третьої статті 129 Конституції України, ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року № 1402-VIII).

Наведені правові норми мають своє відображення у п. 1, п. 2, п. 17 ч. 1 ст. 7 КПК, де зазначено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права, законність, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Законність і обґрунтованість рішень слідчого судді, прийнятих на досудовому розслідуванні, може бути забезпечена можливістю їх оскарження в апеляційному порядку. Тому, передбачене главою 26 КПК право на оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування є важливою гарантією забезпечення захисту прав і законних інтересів учасників кримінального провадження й процесуальним інструментом виправлення судової помилки на цьому етапі кримінального провадження та відповідає його завданням, передбаченим ст. 2 КПК.

Перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування в апеляційному порядку, викладено в ч. 1, ч. 2 ст. 309 КПК. Це ухвали, які стосуються обмеження свободи та особистої недоторканності, арешту майна, тимчасового доступу до певних речей і документів, відсторонення від посади, а також ухвали про відмову у здійсненні спеціального досудового розслідування, про відмову в задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження у ній.

Відповідно до ч. 3 ст. 309 КПК інші ухвали слідчого судді, ніж зазначені в цій статті, оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді. Тобто, у випадку незгоди сторін з іншими ухвалами слідчого судді законність останніх підлягає перевірці судом першої інстанції під час підготовчого провадження.

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва, задовольняючи частково 11 липня 2018 року клопотання адвоката в інтересах ТОВ "Ю-КОНТРОЛ" про встановлення слідчому процесуального строку для закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні №22016000000000281, керувався ст.ст. 1-35,113,114,116,219,303-309,369-371 КПК. Проте, жодною з норм кримінального процесуального закону, в тому числі і наведених слідчим суддею в ухвалі, не передбачене його повноваження про встановлення слідчому процесуального строку для закінчення досудового розслідування. Беззаперечно, ухваливши вказане рішення, слідчий суддя вийшов за межі КПК, адже таке рішення кримінальним процесуальним законом не передбачено.

Апеляційний суд міста Києва ухвалою від 26 липня 2018 року, на підставі ч.4 ст. 399 КПК, відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора на вказану ухвалу слідчого судді, у зв`язку із тим, що кримінальним процесуальним законом не передбачено оскарження в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про встановлення слідчому процесуального строку для завершення досудового розслідування.

Проте, Суд вважає, що суд апеляційної інстанції передчасно прийняв рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження, залишивши поза увагою ту обставину, що положення ч. 4 ст. 399 КПК стосуються процедури відкриття апеляційного провадження чи відмови у відкритті апеляційного провадження за скаргами на рішення, які прямо визначені у ст. 309 КПК.

Оскільки слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва прийняв рішення про встановлення слідчому процесуального строку для завершення досудового розслідування, яке не передбачене КПК, то суду апеляційної інстанції під час вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою на це рішення слід було керуватися приписами частини шостої статті 9 КПК щодо застосування загальних засад кримінального провадження, визначених частиною першою статті 7 КПК. Однією з таких засад є забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності (пункт 17 частини першої статті 7 КПК). Зміст цієї засади розкрито у статті 24 КПК, згідно з частиною першою якої кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 травня 2018 року в провадженні № 13-19 кс 18 зробила правовий висновок з цього приводу, зазначивши про те, що у разі постановлення слідчим суддею ухвали, що не передбачена кримінальними процесуальними нормами, до яких відсилають положення ч. 3 ст. 309 КПК, суд апеляційної інстанції не вправі відмовити у перевірці її законності, посилаючись на приписи ч. 4 ст. 399 КПК.

За таких обставин, відмовивши у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд порушив вимоги кримінального процесуального закону.

Однак, вирішальним у даному випадку є те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні закінчено, оскільки постановою слідчого від 28 лютого 2019 року кримінальне провадження №22016000000000281 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.361, ч.2 ст.359 КПК, закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

Кримінальний процесуальний закон наділив слідчого суддю повноваженнями здійснення у порядку, передбаченому законом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні .

В свою чергу, положеннями ст. 3 КПК визначено, що кримінальне провадження це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується, серед іншого, закриттям кримінального провадження.

Закриття кримінального провадження - це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Подальше розслідування, після закриття кримінального провадження, є неможливим до того часу, коли постанова про закриття кримінального провадження не буде скасована в установленому КПК порядку.

Інститут закриття кримінального провадження є одним з базових інститутів кримінального процесу, зокрема, за обставин, що об`єктивно виключають можливість кримінального переслідування. До таких обставин, насамперед, належать випадки відсутності події або складу кримінального правопорушення. Якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.

Суд звертає увагу, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (стаття 2 КПК).

Закриття кримінального провадження породжує виключно сприятливі наслідки щодо осіб, відносно яких проводилось кримінальне переслідування, відновлюється репутація, добре ім`я, честь та гідність.

В конкретному випадку, досудове розслідування у кримінальному провадженні №22016000000000281, у рамках якого була постановлена ухвала слідчого судді, - закінчилося винесенням слідчим постанови про закриття кримінального провадження у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. Отже, на даний момент, законні права, свободи та інтереси жодного учасника кримінального провадження не порушено, тобто завдання кримінального провадження дотримано, а відтак скасування оскаржуваної ухвали апеляційного суду та подальший перегляд ухвали слідчого судді втрачає будь-який сенс, адже яке б рішення ухвалив апеляційний суд, воно жодним чином не вплине на ситуацію у провадженні, а призведе лише до витрачання державних ресурсів. Для проведення будь-яких процесуальних дій чи прийняття процесуальних рішень у закритому кримінальному провадженні немає правової необхідності.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 434, 436, 438, 441,442 КПК України, Суд вважає, що касаційну скаргу прокурора слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без зміни.

З цих підстав Суд ухвалив:

Ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 26 липня 2018 року залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.

Судді:

Н.В. Білик С.І. Кравченко О.П. Ємець